Такими поетичними словами розпочалися цими днями в Уманському державному педагогічному університеті урочистості, присвячені ювілею Кобзаря. Цікаво, що готуючись до цієї події, студенти й викладачі провели велику дослідницьку роботу, перевернули гори літератури, знайшли свідчення людей, які спілкувалися з Тарасом. 

Шостого березня 1920 року отаман Євген Ляхович та його побратими подільські отамани Ананій Волинець, Юхим Якубенко, Іполит Годзиковський за підтримки Першої повстанської армії УНР полковника Іллі Струка мали захопити Вінницю, де більшовики готувалися до проведення губернської партійної конференції. Це відкривало шлях широкому наступу військ УНР на Київ. Та за день до цього в містечку Вороновиця його було підступно вбито, що негативно позначилося на проведенні спільних дій.

Про отамана Брацлавського куреня смерті Євгена Ляховича розмовляємо з Олександром Дмитруком, який нещодавно написав про нього історичний роман «Офіцер».

Криваве протистояння в центрі столиці, загибель людей на Майдані, нестабільна ситуація в країні — такими були реалії нашого життя впродовж кількох місяців. Вони викликали надзвичайне психологічне напруження у суспільстві. За даними медиків, нині різко збільшилася кількість пацієнтів із посттравматичними психозами. У деяких людей загострилися соматичні захворювання. А події останніх днів, що поставили країну на межі війни і миру, взагалі можуть стати фатальними для психологічного стану багатьох людей.

Що потрібно зробити, щоб цього не сталося, як допомогти людині, чия психіка зазнала важких ушкоджень, — про це наша розмова з фахівцем, який має величезний досвід надання психологічної допомоги постраждалим сумнозвісного «Норд-Осту», Беслана, біженцям з гарячих точок тощо, професором Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця Олегом ЧАБАНОМ. 

Кожна людина заслуговує на те, щоб не просто виживати, а жити.  Однак  не кожному вдається піднятися над життєвими обставинами. Саме це намагається  донести  найкращий фільм 2014 року. Соціальна стрічка «Дванадцять  років рабства» британського режисера  Стіва Макквіна  заснована на реальних подіях. Це життєва історія  Соломона Нортапа, вільного чорного чоловіка з Нью-Йорка, якого викрали і продали в рабство в Луїзіані. 

Здійснення кожної справи залежить від віри виконавців в успіх. Люди, які зібрались за круглим столом «Українська освіта: що далі?», ще до початку розмови випромінювали оптимізм. Загальний настрій можна передати двома реченнями: ми знаємо, що і як вдосконалювати; з’явилась реальна можливість плани втілити в життя. Що ж пропонують змінити і вдосконалити фахівці? 

Ганна Сазоненко представляла на зустрічі міжнародний освітянський «Партнер-клуб». Широкому загалу вона більше відома як директор гімназії Національного університету ім. Тараса Шевченка. Ще задовго до круглого столу при зустрічі з нею довелось почути багато, скажемо так, революційних пропозицій в організації освіти. Чи не найбільше вона наголошувала на  автономії навчальних закладів, оскільки забюрократизованість управління зв’язує педагогам руки.

 Нещодавно Інтернет поширив інформацію про знахідку цінних книжок у резиденції «Межигір’я». Серед них — «Апостол» першодрукаря Івана Федорова, виданий 1574 року. Вона є першою точно датованою українською книгою і писемною пам’яткою світового значення.
Тож автор інформації зробив припущення, що знайдені твори «були просто викрадені з державних музеїв на втіху знахабнілому диктаторові». Для підтвердження цього йому, звичайно, слід було побувати в музеях, де зберігають стародруки. Але він цього не зробив. І пішли гуляти світом чутки про те, які нехороші люди працюють у музеях.
«УК» вирішив скористатися золотим правилом: «Вір, але перевір». Оскільки відомо, що примірник львівського видання «Апостола» 1574 року Івана Федорова зберігається в Музеї книги і друкарства, телефонуємо туди.

Вочевидь в Україні існує місто, більшість жителів якого задоволена і медичною реформою, і рівнем медичної допомоги. При проведенні незалежного анкетування міжнародними експертами з’ясувалося, що 63% жителів Вознесенська підтримують перехід до сімейної медицини, понад 40% оцінюють якість надання послуг сімейними лікарями як добру та дуже добру.

Про «диво-місто» знають не тільки в Україні. Сюди часто навідуються закордонні гості за досвідом реформування медичної галузі. Зміни в медицині тут розпочалися ще в 2000 році. Тож за цей час на практиці набуто величезного досвіду та обрано оригінальну оптимальну модель медичного устрою міста. 

Із Григорієм Чапкісом ми спілкувалися напередодні його дня народження. Найперше вразила надзвичайна енергійність відомого хореографа і танцюриста. Та й сама розмова була довгою і дуже цікавою. Втім, судіть самі. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Політ у підкрильному ящику  
На чиїй совісті революція?
Столиці України — велич Тараса
Наш космос

Зали Будинку художника зі скульптурами та картинами Всеукраїнської художньої виставки, присвяченої 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, можна перемістити в будь-яке минуле століття, і ніхто не помітить, що вони не звідти. Хіба що в дев’ятнадцятому ошелешили б самого Тараса Григоровича: тим, що в цих образотворчих творах так багато побачив би він себе…