До яких маніпуляцій вдаються російські ЗМІ, як українські медіа можуть протистояти російській пропаганді  — ці та інші запитання стали предметом обговорення під час круглого столу «Україна під прицілом російських ЗМІ: проблеми інформаційної безпеки».

Директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна вважає, що в нинішніх умовах боротьба за уми громадян є складовою поки що холодної війни.

«Вам має бути відомо — політики й журналісти не продаються! Втім, ви не назвали ціну». Так любив іронізувати відомий французький комік мсьє Колюш, викриваючи одне з найбільших суспільних зол. Своєї нагоди висміяти небезпечне явище не втратили й українські карикатуристи. 
Результати дослідження «Барометр Світової Корупції» від Transparency International та Gallup International Association, проведеного півтора року тому свідчили, що кожен третій українець готовий вийти на вулицю для боротьби з корупцією. Менше ніж за рік у листопаді-грудні 2013-го проти несправедливості повстала майже вся Україна. Соціальний протест, який завершився зміною влади, розпочинався, як боротьба за євроінтеграцію. Однак згодом ми вже протестували проти абсолютного зла і несправедливості. 

19 лютого 1954 року Президія Верховної Ради СРСР [найвищий колегіальний орган державної влади в Радянському Cоюзі у перервах між з’їздами ВР — ІП] видала указ, яким Кримська область країни була передана із складу Російської радянської федеративної соціалістичної республіки до Української РСР. Відповідні зміни про статус Криму і Севастополя пізніше були внесені в конституції СРСР і обох республік(Українська правда (www.pravda.com.ua) від 03.03.2014 р.). 

Ліцензування та акредитація — це перепустка навчальному закладу для його діяльності. Саме вона багато в чому визначає рівень роботи. Теперішня система у вищій освіті, йшлося на громадському обговоренні концепції реформування ліцензування та акредитації в Міністерстві освіти і науки, виконує функцію одного з головних інструментів управління галуззю, але не виступає базовою технологією стимулювання підвищення якості вищої освіти. Що ж пропонується?

Це той випадок, коли називати когось із жіночої статі найстарішою в Україні й на теренах СНД привселюдно — не моветон: якщо вона столична театральна премія на ймення «Київська пектораль», якій усього лише за 20. Першим лауреатам її вручено 27 березня 1993 року, в Міжнародний день театру. Відтоді до цієї дати приурочено щорічну церемонію нагородження, що не переривалася жодного разу, а відбувалася на професійне свято чи напередодні. За найяскравіші театральні здобутки столиці 2013 року, визначені експертами з театро-, музико-, мистецтвознавців та журналістів, «Київська пектораль» вітала переможців увечері 24 березня на сцені театру імені Івана Франка. 

Серед цьогорічних лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка — закарпатський письменник Мирослав Дочинець. Високої державної нагороди він удостоєний за романи «Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії» і «Горянин. Води Господніх русел».

Відзнака для автора тим цінніша, що збіглася з часом, коли світова громадськість святкує 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря. «УК» поцікавився, яким був шлях літератора до визнання.

Українські студенти, які вивчають китайську, й китайські, що вивчають українську та інші науки в наших вишах, сходознавці, митці та просто поціновувачі мистецтва вщерть заповнили один із залів музею, де днями урочисто представили 23 каліграфічні сувої, виконані у традиційній манері провідним сучасним майстром. Виставку «Ма ¢оцзюнь. Мистецтво каліграфії» організовано за сприяння Посольства Китайської Народної Республіки в Україні та Інституту Конфуція при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. 

Пожовклі прописи 1969 року серед старих паперів вигулькнули, ніби листи із далекого минулого. І зашурхотіли заляпаними чорнилом аркушами  ностальгійні спогади про зошити в «сітку» і косу лінійку з тоненькою рожевою промакачкою, які були основою шкільної науки чистописання, про сльози над розкаряченою на піврядка літерою ж і над чудернацьки закрученою цифрою 2, про вреднющі пера, що від натиску роздвоювалися на кінчику і бризкали навсібіч чорнилом, але навчали терпіння і працьовитості, про мозолі на пальцях і чорнильниці-невиливайки. 

Минулого суботнього ранку майбутні вступники вперше відчули тривожне хвилювання. Так, потенційні абітурієнти з Борисполя та району, що на Київщині, з’їхалися до пункту тестування ще за годину до початку пробного іспиту, аби перевірити знання з української мови та літератури, іноземної (англійська, німецька, французька, іспанська), російської, хімії, фізики і всесвітньої історії. Оскільки робота над тестами розпочиналась одночасно з усіх цих шкільних дисциплін, то потренуватися можна було лише з однієї, з інших — забрати тестові завдання та правильні відповіді. Нагадаємо: основна сесія ЗНО відбудеться вже за два місяці. 

Реалізація медичної реформи в Україні триватиме, але із внесенням істотних коректив. Про це на брифінгу оголосив міністр охорони здоров’я Олег Мусій.

— Я впевнений, що сімейний лікар повинен бути лікарем всієї сім’ї, це світова практика. Але реформа здійснювалася не так, як потрібно. Розгляд  багатьох  законів  переносили, їх  не було ухвалено. Тому положення реформи  серйозно переглядатимемо.