Хоч пісні у виконанні Леоніда Матвієнка чув десятки разів у різних аудиторіях, щоразу його неповторний баритон сприймається по-новому.  Приміром, в залі філармонії, де чудова акустика, він звучить зовсім не так, як, скажімо,  на сцені сільського Будинку культури або  клубу. Не кажучи про звичайнісіньку вантажну машину, на кузові якої співаку також доводиться виступати перед слобожанськими жниварями. Бо, як говорить митець, така вже доля артиста — співати не там, де хочеться, а там, де чекають і де слухатимуть. Ось і недавно Леонід Матвієнко провів у Сумах низку сольних концертів, під час яких з його різноплановим репертуаром ознайомилися сотні жителів  і гостей міста. Після одного з таких виступів і відбулася бесіда.  

До яких маніпуляцій вдаються російські ЗМІ, як українські медіа можуть протистояти російській пропаганді  — ці та інші запитання стали предметом обговорення під час круглого столу «Україна під прицілом російських ЗМІ: проблеми інформаційної безпеки».

Директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна вважає, що в нинішніх умовах боротьба за уми громадян є складовою поки що холодної війни.

«Вам має бути відомо — політики й журналісти не продаються! Втім, ви не назвали ціну». Так любив іронізувати відомий французький комік мсьє Колюш, викриваючи одне з найбільших суспільних зол. Своєї нагоди висміяти небезпечне явище не втратили й українські карикатуристи. 
Результати дослідження «Барометр Світової Корупції» від Transparency International та Gallup International Association, проведеного півтора року тому свідчили, що кожен третій українець готовий вийти на вулицю для боротьби з корупцією. Менше ніж за рік у листопаді-грудні 2013-го проти несправедливості повстала майже вся Україна. Соціальний протест, який завершився зміною влади, розпочинався, як боротьба за євроінтеграцію. Однак згодом ми вже протестували проти абсолютного зла і несправедливості. 

19 лютого 1954 року Президія Верховної Ради СРСР [найвищий колегіальний орган державної влади в Радянському Cоюзі у перервах між з’їздами ВР — ІП] видала указ, яким Кримська область країни була передана із складу Російської радянської федеративної соціалістичної республіки до Української РСР. Відповідні зміни про статус Криму і Севастополя пізніше були внесені в конституції СРСР і обох республік(Українська правда (www.pravda.com.ua) від 03.03.2014 р.). 

Ліцензування та акредитація — це перепустка навчальному закладу для його діяльності. Саме вона багато в чому визначає рівень роботи. Теперішня система у вищій освіті, йшлося на громадському обговоренні концепції реформування ліцензування та акредитації в Міністерстві освіти і науки, виконує функцію одного з головних інструментів управління галуззю, але не виступає базовою технологією стимулювання підвищення якості вищої освіти. Що ж пропонується?

Це той випадок, коли називати когось із жіночої статі найстарішою в Україні й на теренах СНД привселюдно — не моветон: якщо вона столична театральна премія на ймення «Київська пектораль», якій усього лише за 20. Першим лауреатам її вручено 27 березня 1993 року, в Міжнародний день театру. Відтоді до цієї дати приурочено щорічну церемонію нагородження, що не переривалася жодного разу, а відбувалася на професійне свято чи напередодні. За найяскравіші театральні здобутки столиці 2013 року, визначені експертами з театро-, музико-, мистецтвознавців та журналістів, «Київська пектораль» вітала переможців увечері 24 березня на сцені театру імені Івана Франка. 

Серед цьогорічних лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка — закарпатський письменник Мирослав Дочинець. Високої державної нагороди він удостоєний за романи «Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії» і «Горянин. Води Господніх русел».

Відзнака для автора тим цінніша, що збіглася з часом, коли світова громадськість святкує 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря. «УК» поцікавився, яким був шлях літератора до визнання.

Українські студенти, які вивчають китайську, й китайські, що вивчають українську та інші науки в наших вишах, сходознавці, митці та просто поціновувачі мистецтва вщерть заповнили один із залів музею, де днями урочисто представили 23 каліграфічні сувої, виконані у традиційній манері провідним сучасним майстром. Виставку «Ма ¢оцзюнь. Мистецтво каліграфії» організовано за сприяння Посольства Китайської Народної Республіки в Україні та Інституту Конфуція при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. 

Пожовклі прописи 1969 року серед старих паперів вигулькнули, ніби листи із далекого минулого. І зашурхотіли заляпаними чорнилом аркушами  ностальгійні спогади про зошити в «сітку» і косу лінійку з тоненькою рожевою промакачкою, які були основою шкільної науки чистописання, про сльози над розкаряченою на піврядка літерою ж і над чудернацьки закрученою цифрою 2, про вреднющі пера, що від натиску роздвоювалися на кінчику і бризкали навсібіч чорнилом, але навчали терпіння і працьовитості, про мозолі на пальцях і чорнильниці-невиливайки. 

Минулого суботнього ранку майбутні вступники вперше відчули тривожне хвилювання. Так, потенційні абітурієнти з Борисполя та району, що на Київщині, з’їхалися до пункту тестування ще за годину до початку пробного іспиту, аби перевірити знання з української мови та літератури, іноземної (англійська, німецька, французька, іспанська), російської, хімії, фізики і всесвітньої історії. Оскільки робота над тестами розпочиналась одночасно з усіх цих шкільних дисциплін, то потренуватися можна було лише з однієї, з інших — забрати тестові завдання та правильні відповіді. Нагадаємо: основна сесія ЗНО відбудеться вже за два місяці.