Гуманітарна політика

  • Сергій СІРОМАХА: «Наші ініціативи спрямовані на запобігання біді»

    Час від часу суспільство шокують повідомлення про смертність школярів на уроках фізкультури. Причина одна: зупинилося серце. При цьому і рідні, й однолітки стверджують, що скарг у загиблого не було.  Після поглибленого обстеження з’ясовується, що трагедія трапилася через відсутність вчасної якісної діагностики прихованих захворювань. На жаль, таких стає дедалі більше. Вчені-кардіологи вважають, що тенденції захворювань серцево-судинної системи, які прогресують, загрожують національній безпеці країни. Однак хворобу мало констатувати. Їй треба запобігати. Про зусилля в цьому напрямі Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова розповідає  головний лікар Сергій СІРОМАХА. 

  • Іван КАВАЛЕРІДЗЕ: «Подарую вам справжнього Шевченка»

    Серед робіт відомого українського скульптора  Івана Кавалерідзе чи не найдосконаліший проект пам’ятника  Т. Шевченкові для Дубна. Втім, про нього мало відомо навіть у колі фахівців. Бо коток радянської дійсності  прочовгав по ньому, як і по долі самого митця.
    Однак роки української незалежності та наявні у Літературному музеї Уласа Самчука в Рівному матеріали дають змогу воскресити істину.
    ...То було влітку 1941-го. У скверику навпроти мальовничого Дубенського замку стояло троє чоловіків: один старший і двоє молодших. Молодші говорили про те, як було б доладно, якби на цьому високому місці стояв пам’ятник Тарасові Шевченку. Один із молодших запально мовив: «Погляньте, Іване Петровичу, який звідси відкривається краєвид! Це ж якраз тут, певно, і зупинявся Тарас, як мандрував нашою Волинню!»

  • Катерина БРАТКО

    Амбулаторії швидкого реагування

    В Америці та країнах Європи вже не один десяток років працюють саме сімейні лікарі, і користь від такого підходу до лікування доведено на практиці. Нині зарубіжний досвід впроваджують і в Україні, зокрема у столиці. Про те, що така практика себе виправдовує, кажуть і пацієнти, і лікарі амбулаторії сімейного типу, яка нещодавно запрацювала в Дарницькому районі Києва. 
    В уряді неодноразово наголошували, що завдання медичної реформи — зробити медицину доступною.
    Тож торік відбулися значні зміни в системі охорони здоров’я м. Києва на первинному рівні. Так, продовжено роботу щодо відкриття амбулаторій лікарів сімейної медицини в районах Києва: у листопаді в Дарницькому районі столиці відкрито нову амбулаторію лікарів сімейної медицини. До речі, жоден з тих медичних закладів, які функціонували в районі, не припинив свою роботу. Заплановане відкриття ще двох амбулаторій у Голосіївському і Деснянському районах столиці. Загалом розвиток мережі амбулаторій, за словами столичних посадовців, дасть можливість покращити доступ пацієнтів до лікаря, а лікарів — до пацієнтів.

  • Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА

    Такий Гоголь, що аж страшно

    Уперше гоголівського «Вія» екранізували 1909-го — у довідниках ця німа короткометражка Василя Гончарова фігурує як перший російський фільм жахів. Згодом до уваги кіноманів було запропоновано ще кілька версій класичного твору: сучасний глядач його асоціює, безумовно, з однойменним фільмом Георгія Кропачова та Костянтина Єршова, головні ролі у якому виконали  Леонід Куравльов і Наталія Варлей.

    Днями цей список збагатився ще однією позицією. Свого «Вія» у 3D, до виробництва якого долучилися Україна, Росія, Чехія, Німеччина, Великобританія, США, презентував режисер Олег Степченко. Серед чинників, які гарантують стрічці особливе місце в кіногоголіані, її вартість: бюджет «Вія» становить 26 мільйонів доларів. 

  • Іван Сльота: «Доречно замислитися над причинами популярності блатного шансону»

    Серед художніх колективів, які вже впродовж десятиріч гідно репрезентують Україну та її пісенну культуру, на одному з чільних місць — знаменитий Поліський академічний ансамбль пісні і танцю «Льонок», яким з 1970 року беззмінно опікується Іван Сльота. Завдяки його таланту і подвижництву Житомир справедливо входить до нечисленного, на жаль, переліку пісенних столиць нашої країни, що стали форпостами української мови і культури.

  • Алевтина ШЕВЧЕНКО: «Телеглядачі випробують емоції, яких їм бракує в житті»

    На реаліті-шоу вирують  пристрасті — учасники ридають, сперечаються, навіть б’ються в істериках. Впоратися з тайфуном емоцій їм допомагають професійні психологи. Для глядача діяльність такого фахівця — практично таємниця за сімома печатками. Розкрити її ми попросили психотерапевта Алевтину Шевченко.

  • Ведмідь запрошує на вечорниці

    «Інтернаціональний цирк братів Гартнерів «Слони-велетні повертаються!» — таке посилання громадяни можуть прочитати, піднявшись сходами до центрального входу Національного цирку. А в холі дізнатися, що з кінця січня всі бажаючі насолоджуватимуться дивовижним видовищем, подарованим їм гастролерами Великого цирку Німеччини Алексом і Крістіаном. Династія Гартнерів — це 300-річна історія артистів цирку, які займалися дресируванням левів, тигрів, коней, слонів. Киян, наприклад, шановані гості знайомитимуть з найскладнішим цирковим жанром «Колесо сміливості — лапендула» (інша назва — «Колесо мужності»). Виконати цей прийом зі страховкою неможливо, тож артист балансує всередині колеса, яке розкручується навколо осі та піднімається під куполом щонайменше на десятиметрову висоту.  

  • Олег ЛИСТОПАД

    Експерименти на замовлення

    Найсучасніше наукове та навчальне обладнання українських виробників та «зірок» світового приладобудування («Phywe», «Furier», «National Instrument», «Celestron»). Ось так обладнана навчально-дослідницька лабораторія (МанЛаб) Малої академії наук України.  

    Школярі, які займаються в МАН, та їхні вчителі можуть отримати тут допомогу в наукових і навчальних дослідженнях як у дистанційному, так і в очному режимі. Обладнання в МанЛабі комп’ютеризоване, дає змогу не тільки отримати різноманітні дані, а й ефективно їх обробити, обрахувати, представити у вигляді графіків, таблиць, діаграм. 

  • Олександр БІЛОУСЬКО: «На Полтавщині Кобзар явився Україні як пророк»

    У Полтаві відбулася презентація оригінал-макета книжки «Тарас Шевченко і Полтавщина», приуроченої до 200-річчя поета. Вона обіцяє стати явищем у незліченній і нескінченній шевченкіані завдяки значній кількості вміщених  цінних матеріалів і документів. Наша розмова — з головним редактором видання і одним із його співавторів Олександром БІЛОУСЬКОМ.  

  • Іван ШЕВЧУК

    Несертифікованим готелям зірки не світять

    Минулого курортного сезону одеські готелі, як, власне, й українські загалом, самі вирішували, варто чи не варто їм сертифікувати свої послуги. Як відомо, обов’язковість такої процедури було скасовано. З одного боку, це полегшило життя підприємцям: готельні працівники радіють, що їх тепер «не змушуватимуть платити за повітря» — адже за сертифікацію треба давати гроші уповноваженим структурам. Як от, приміром, держпідприємству «Одесстандартметрологія».