Гуманітарна політика

  • Церква відчуває відповідальність за майбутнє

    Мудрість церкви повинна допомагати відродити державу, економіку й повести країну шляхом добробуту і нормального життя. А люди мають зрозуміти, що корупція та кровопролиття стали наслідками бездуховності. На цьому наголосив Голова Верховної Ради, виконуючий обов’язки Президента Олександр Турчинов під час зустрічі з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. 

  • На профілактику бракує часу

    До педіатра першої черкаської дитячої поліклініки Лариси Чебурахіної — завжди черга. Щоправда, чекати на прийом до досвідченого лікаря надто довго не доводиться. Малюки ж, одного разу побувавши в Лариси Василівни, завжди охоче відвідують її знову. Мами також задоволені: кваліфікований фахівець дуже уважно ставиться до кожного маленького пацієнта, вміє точно діагностувати захворювання, терпляче роз’яснити особливості лікування. Батьки знають, що лікар завжди надасть вичерпну консультацію, не рахуючись з особистим часом, поїде на терміновий виклик, сама за потреби зателефонує.  

  • Олег ЛИСТОПАД

    Запатентоване майбутнє

    Данило Черевашко живе на Кіровоградщині в місті Олександрія. Він спортсмен, а ще — учень Малої академії наук. Уже два роки Данило займається спортом: починав з карате, потім перейшов на бокс. Під час одного із тренувань, коли замучила спрага, йому спало на думку, що непогано було б мати під рукою малогабаритний прилад, який зможе швидко очистити будь-яку воду. Бо вода ж у наших водогонах…
    Знайти розв’язання проблеми допомогли навички роботи в Малій академії наук. Ідея полягала в тому, щоб не просто відфільтрувати воду та зробити її безпечною, а й наділити корисними властивостями. Так народився «Портативний фільтр для очистки води з використанням керамічної мембрани, насиченої ЕМ-препаратом». Фільтр складається з трьох змінних частин: двох пластикових літрових посудин для води, між якими розташована керамічна мембрана діаметром 100 міліметрів. 

  • Людмила ЩЕКУН

    «Заповіт» вишиють мовами народів Криму

    Ідея цього проекту належить ученицям відомої української вишивальниці Віри Роїк. За їхнім задумом, рушник стане символом єдності народів Криму на вшанування пам’яті Великого Кобзаря. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Валерія КУКСА: «Щоб його помітили, син просив покарати»

    Життя стає дедалі жорстокішим. Агресія нині вважається майже нормою. Тож психологи б’ють на сполох: суспільні потрясіння й злива інформації негативно впливають на дитячу психіку. Звичайно, дитину не відгородити (і не слід) від реального життя. До нього її треба адаптувати. Сьогодні наша розмова з психологом Валерією Куксою.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Вірші українського патріота Сергія Кушніренка вийшли друком у Рівному

    — Коли я досліджувала творче оточення Олени Теліги, то випадково наштовхнулася на прізвище досить знаного у 1930-х роках на Західній Україні поета Сергія Кушніренка. Народився він у 1913 році в Житомирі, жив на Рівненщині, навчався у Варшавському університеті, володів п’ятьма іноземними мовами. Вважалося, що Кушніренко загинув, хоч жодних обставин ніхто не знав, — розповідає професор Інституту української археології та джерелознавства НАН України Надія Миронець. — Утім, після виходу кількох книжок, де дата його смерті була позначена знаком питання, до мене зателефонувала онука Сергія Кушніренка і повідомила, що після війни він жив на Рівненщині, мав родину, а помер у 1984 році. А ось про те, що він писав вірші, рідні дізналися вперше.  

  • Дмитро ПОЛІТІКО: «Для впливу на ціноутворення ліків держава повинна мати ринковий важіль — власного виробника»

    Чистий дохід від реалізації  продукції ДАК «Укрмедпром» за 2012 рік становив 13588,0 тисячі гривень. У 2013 році чистий дохід зріс в 4,2 раза та сягнув 56862,2 тисячі гривень. При цьому валовий прибуток зріс в 6,8 раза та становив 14641,8 тисячі гривень. За 2013 рік отримано чистий прибуток у сумі 964,0 тисячі гривень. Як державному концерну вдалось досягти таких результатів — в інтерв’ю з Дмитром  ПОЛІТІКОМ.  

  • Микола ШОТ

    «Обніміться ж, брати мої»

    Задум такої акції належить киянам Тамарі та Миколі Степаненкам. Варто зазначити, що подружжя кілька років тому стало організатором проекту «Рушник національної єдності». Достеменно невідомо, коли, власне, з’явилося саме поняття «рушник», але археологічні знахідки ще трипільської доби свідчать про нього. В кожній українській хаті здавна портрети Великого Кобзаря прикрашали саме вишитим рушником. Тож нова акція від Тамари та Миколи Степаненків така природна, така дорога душі кожного українця.
    Офіційно рушник, присвячений 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка, має назву «Обніміться ж, брати мої. Молю вас, благаю!». Хоч цю добру справу ще називають «Рушник Великому Тарасові». Вишивають його на конопляному полотні, якому понад півстоліття та яке вдалося придбати в Шполянському районі на Черкащині. Розмір рушника: 7 метрів завдовжки й 60 сантиметрів завширшки. Для намотування та зберігання такого довгого рушника майстри Петриківки спеціально виготовили й розписали дерев’яну котушку. 

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Чим здивувати Платона?

    Пізнання, за висловом філософа Платона, починається із здивування. Якщо розглядати туризм як спосіб одержати нові знання і враження, то цьому знайомству  має також передувати подив. Тільки за такої умови людина захоче розповісти про свою мандрівку друзям, порекомендувати їм відвідати ті чи ті місця, або й сама запрагне повернутися туди ще раз. У цьому плані варто розглядати кожне місто, котре претендує на звання туристичного. Зокрема і Чернігів, який має величезну історичну спадщину.
    Тут є чим здивувати гостей. Та чи все зроблено для того, аби вповні розкрити його туристичний потенціал? Відповіддю стала розповідь знайомого, котрий супроводжував Черніговом закордонного гостя. Літній чоловік був трохи спантеличений тим, що цивілізований туалет є тільки на Валу, до якого йти було далеченько. У кафе, куди зайшов пообідати, не виявилося води, а сідати за стіл з немитими руками — нонсенс. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Авторитет Кобзаря зростає в усіх регіонах країни

    Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук десять років поспіль проводить моніторинг стану простору символічної свідомості українського народу. Вивчається ставлення громадян до матеріалізованих і персоніфікованих символів. Серед останніх, як заявив на засіданні круглого столу «Тарас Шевченко — національний символ та моральний авторитет українського народу», організованого Національною експертною комісією з питань захисту суспільної моралі спільно з Національним музеєм літератури України, директор інституту Микола Слюсаревський, вивищується Тарас Шевченко. Впродовж усіх останніх років він — єдиний, хто набирає у всіх регіонах понад 50% голосів громадян і символізує Україну. При цьому авторитет Шевченка за десять останніх років зріс на десять відсотків.