Михайло Яримович зустрів 80-й жовтень свого життя. Із Всесвітньої павутини дізнаємося, що він — видатний учений, державний та громадський діяч США, був одним із тих, хто втілював проект польоту на Місяць, який розробив ще один славетний українець Юрій Кондратюк. Також повідомляють, що пан Михайло народився в Білостоку (Польща). Життєписом Михайла Яримовича зацікавився професор Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя Богдан Андрушків. Він стверджує, що знаний інженер-винахідник в аерокосмічній галузі США є корінним тернополянином.  

Три святкових концерти-вистави Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна, що відзначав своє 80-річчя, пройшли за повного аншлагу. Їх переглянули майже 2,5 тисячі сумчан та гостей міста. Про ювілейні урочистості, творчі плани майстрів сумської сцени «УК» розповідає директор театру заслужений діяч мистецтв Микола Юдін. 

Сучасний динамічний ритм життя спонукає до постійного оновлення знань та використання в організації навчального процесу інноваційних підходів. Саме тому для Черкаського державного бізнес-коледжу, розповів його директор Олег Куклін, головним пріоритетом стало створення для студентів сприятливого навчального середовища. З цією метою велика увага приділяється практичній підготовці майбутніх фахівців. Вихованці коледжу, працюючи у відділах навчально-тренувальної  фірми, мають можливість зануритись у віртуальне бізнес-середовище. В кожному з відділів за допомогою викладачів вони оволодівають навичками ведення бізнесу, роботи з документами та набувають інших професійних компетенцій. 

«В експертному висновку фахівців Інституту літератури є слушні зауваження щодо помилок у підручнику з математики для 1 та 2 класів. Вони опубліковані на сайті видавництва «Освіта», проте не дають підстави стверджувати, що підручник не придатний до використання», — вважає головний редактор видавництва «Освіта» Олег Костенко. На прохання кореспондента «УК» уточнити, зауваження щодо яких саме помилок слід вважати слушними, він не відповів, порадивши переглянути сайт видавництва.
 

Ірина Мацко спочатку здобула диплом економіста, за деякий час стала студіювати в Українській академії друкарства, а нині працює бібліотекарем центральної дитячої бібліотеки в Тернополі. Це не метаморфози, навпаки: дієві кроки до свого покликання, захоплення й творчості. Адже сенсом її життя стали книжки. Ірина не лише наповнює їх своїми казками, оповіданнями та жіночими історіями як знана письменниця, а й ілюструє, дбає про художнє оформлення. 

Родичі привезли до клініки 52-річну киянку із задавненим онкологічним захворюванням  майже без надії на успішний результат. Навіть закордонні медики відмовилися її оперувати. У «Борисі» за скальпель узявся хірург з досвідом роботи у клініці Шалімова та практикою в Німеччині Юрій Лівшиць.

— Дякувати Богові, — згадує той день Юрій Зіновійович, — надзвичайно складна операція пройшла успішно. Нині пацієнтка проходить протипухлинну терапію, її стан стабільний. 

«12 раундів до мети» — з такою назвою в Сумах презентовано книжку відомого українського боксера Тараса Шелестюка. Завдяки гучним перемогам на європейському та світовому рівнях ім’я цього спортсмена добре знають численні шанувальники рингу. Однак недавно він постав перед земляками не як майстер шкіряної рукавички, а як автор обсягової книжки. Про це розмова з кореспондентом «УК». 

Засідання Громадської гуманітарної ради Президент Віктор Янукович присвятив відзначенню у 2014 році 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. «Я дуже задоволений, що підготовка до цієї дати перетворилася на всенародний рух, вийшла за рамки планів діяльності урядовців і чиновників», — заявив глава держави.

Водночас він доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству культури пришвидшити підписання спільних планів заходів щодо відзначення міжнародною спільнотою 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. А  МЗС, зокрема, — привести у належний стан пам’ятки, пов’язані з ім’ям Кобзаря в Росії, Литві, Казахстані тощо, включити до програми державних візитів в Україну відвідання шевченківських місць. 

«Поряд з вами солов’ї мовчать. Солов’ям нема чого додати… Солов’ї мовчать. Лише земля вашу пісню слухає з любов’ю!» — це рядки з вірша полтавської поетеси Марії Бойко, які вона присвятила незабутній, справді народній співачці Раїсі Опанасівні Кириченко. «Берегиня української пісні», «Наша Чураївна», «Наша Козачка» — шанобливо називали її за життя вдячні земляки, коли, затамувавши подих, слухали її дивовижної краси і сили голос. У ці осінні дні Героїні України, лауреатові Шевченківської премії, повному кавалеру ордена княгині Ольги, народній артистці України Раїсі Кириченко виповнилося б 70 років. Наш співбесідник — людина, яка дружила і творчо співпрацювала з родиною Кириченків, генеральний директор полтавської облдержтелерадіокомпанії «Лтава» Микола Ляпаненко.  

Людство в усі часи шукає свого героя, бо завжди прагне до ідеалу. Нам нудно без кумирів. Нам важко без поводирів. Саме тому мистецькі твори, присвячені героям, особливо реальним, які увібрали в себе ознаки часу, привертають увагу і стають популярними.
Гадаю, така доля очікує і на кінофільм Анджея Вайди «Валенса. Людина надії». І не тільки в Польщі, бо Лех Валенса без перебільшення став «батьком» нової Європи, яка народилася, звільнившись з-під радянського чобота. Не випадково ця картина висунута Польським інститутом кіномистецтва на «Оскар» у номінації «Краща робота іноземною мовою».