Учора в школах розпочався моніторинг якості загальної середньої освіти, який проводиться серед п’яти- та десятикласників загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності й триватиме впродовж місяця.
Загалом п’ятикласники напишуть п’ять тестів з математики, української, російської й іноземної мов, а також комбінований тест («Я і Україна/Основи здоров’я»).  Водночас десятикласники мають пройти моніторинг із вдвічі більшої кількості предметів: з української мови, іноземної мови, історії України, всесвітньої історії, української літератури, геометрії, алгебри, біології, хімії, фізики, географії та технологій. Після закінчення відповідного тесту ключі для правильних відповідей з’являться на сайтах МОН, Інституту інноваційних технологій та змісту освіти й Національної академії педагогічних наук України. 

Є сила, потужніша за час і за історію, яку можна потім і переписати. Саме так став зрадником в очах нащадків гетьман Іван Мазепа. Його піддали анафемі, тому що найпростіший шлях показати правду навиворіт — дискредитувати ідею. Та жодним чорнилом не залити крові безвинних. І пам’ять людську не випалити. 

Леонід Толстіхін 31 рік очолює Волинський обласний центр туризму, спорту та екскурсій. На запитання — чи, бува, не втомився від директорської рутини — відповідає так: втомлюється, як правило, найбільше той, хто нічого не робить, і наводить слова Конфуція: «Знайди собі свою улюблену роботу — і до кінця життя тобі не доведеться працювати». 

Про актуальність проблем ортопедії кисті в дитячому віці, потребу в такого роду спеціалізованій медичній допомозі дітям і розвиток цього медичного напряму в Україні — наша розмова із завідуючою відділенням дитячої ортопедії, науковим працівником відділення патології хребта та суглобів дитячого віку Інституту патології хребта та суглобів ім. М. І. Ситенка НАМНУ Іриною ГАРБУЗНЯК. 

У День української писемності та мови в Житомирі стартував ХІV Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика. На його офіційне урочисте відкриття в концертній залі обласної телерадіокомпанії зібралися школярі й учителі, цвіт місцевої інтелігенції — науковці, письменники, активісти «Просвіти» та просто люди, яким не байдужа доля України та її культури, причому чимало з них прийшли цілими сім’ями. Неординарною подією став для них і приїзд до Житомира такої непересічної особистості як письменник Михайло Слабошпицький – виконавчий директор Ліги українських меценатів, голова координаційної ради конкурсу імені Петра Яцика. 

Чи багато є у світі митців, вивчення життя і творчості яких не згортається, а з кожним роком набирає глибини? Тарас Шевченко — серед таких. Бо, як зазначали на конгресі, він близький народам, що виборювали волю. Тож і не випадково, що вчені більш ніж із двадцяти країн на 19 секціях, шести «круглих столах» і двох тематичних конференціях ділилися науковими напрацюваннями. І після всього з трибуни прозвучало: «Він більше незнаний, тому дослідження треба проводити з потроєною енергією».
Тож VIII конгрес, підкреслила президент Міжнародної асоціації україністів академік НАН України Ганна Скрипник, зібрав рекордну кількість учасників. Вони обмінювалися науковими дослідженнями, збагачувалися знаннями і окреслювали актуальні пошукові проблеми.

Уже третій рік поспіль досліджує «Становище української мови в Україні» Рух добровольців «Простір свободи». Про підсумки такого огляду в 2013-му поінформували журналістів позавчора в Укрінформі співкоординатор «Простору свободи» Тарас Шамайда та професор Києво-Могилянської академії Лариса Масенко. 

Самі по собі політичні ігри не повинні викликати відрази. Виникли вони не вчора, а, мабуть, із появою людства (де двоє — вже партія!). І мають право на існування. Погано, коли такі ігри втрачають зв’язок із реальністю й намагаються існувати окремо, самі для себе. Тоді виникає патова ситуація, з якої складно знайти вихід. Адже страждають не призвідники, а всі ми — пересічні споглядачі цих політичних, відвертих чи підкилимних інтриг. Що наше життя? Гра в шахи чи гра без правил?
«Наївно сподіваюся, шахи переживуть усі політичні ігри і залишаться в нашому житті однією з кращих розваг для розуму з величезними можливостями стратегії і тактики, вивертів, обманних маневрів і просто спілкування», — каже голова Асоціації карикатуристів і незмінний організатор конкурсу «Незалежність» Костянтин Казанчев. 

На стіні в спальні нашого героя вивішені його спортивні трофеї. Медалі — на тонких планках, кубки — в засклених настінних шафах.

— Довго усі 322 нагороди порошилися в шафах, — розповідає Юрій Володимирович. — Руки до них не доходили. Тільки нещодавно вдалося довести все до ладу.

Спальня в київському будинку на Русанівці — малогабаритна. Розгледіти медалі ближче заважає ліжко. Юрій Володимирович не моргнувши оком стає на нього і звідти демонструє свої трофеї.

— Зверніть увагу, це не просто значки. Такими кілька десятиліть тому були нагороди на чемпіонах України. Медалі з’явилися значно пізніше. 

По обидва боки екрана загальновизнано, що вигляд телеведучого не повинен заважати сприйняттю інформації. Поєднання форми й змісту «луку» в кадрі — творче завдання дизайнера каналу. Він також має професійно розуміти, як телеекран змінює кольори одягу, об’єми та пропорції фігури. Але професіоналізм і тут у дефіциті. Тож небезпідставно в рамках Українського тижня моди було представлено спецпроект телеканалу «1+1» «Fashion у прямому ефірі». 17 телеведучих пройшли подіумом в одязі від українських дизайнерів, блискуче підтриманих ювелірною фірмою «Зарина».