Два роки тому наша газета писала про проблеми вітчизняної медичної промисловості («Чому виробництво медтехніки кульгає»,«УК» за 21 червня 2011 р.). Виробники тоді порівнювали медтехніку з Попелюшкою: все в останню чергу і за залишковим принципом, з обмеженими термінами постачання, нерегулярними передоплатами і нереальними умовами тендерів.
Чи змінилося щось за цей час? Про це йшлося на засіданні «круглого столу», присвяченого презентації Асоціації виробників медичної техніки України «Укрмедпром», що об’єднала дев’ять кращих українських виробників медобладнання. 

Світ довкола нас невпинно глобалізується, і водночас загострюється міжнародна конкуренція. Центральною ареною зіткнень і суперництва різновекторних національних інтересів  стає інформаційний простір. Навіщо воювати, застосовувати зброю, коли послабити чи завдати помітної шкоди безпеці конкурентної країни, яка не має міцної й надійної системи захисту від негативних інформаційних впливів, можна за допомогою сучасних ІТ-технологій?
Уже зрозуміло, що інформаційні простір, ресурси, інфраструктура та ІТ-технології істотно впливають на рівень і темпи соціально-економічного, науково-технічного та культурного розвитку. Від них залежить ефективність і результативність управлінських рішень у центрі й у регіонах. 

Передовсім слід зазначити, що попри численні фототипічні і факсимільні видання творів Шевченка, поему «Гайдамаки» 1841 року не випускали в такий спосіб жодного разу. Пропоноване відтворення «Гайдамаків» із граничною точністю передає особливості конкретного примірника з фондів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. Ретельно підібрано відповідний гатунок паперу сторінок і обкладинки. Щоправда, як відомо, в оригіналі друк перебивається на зворот сторінки — у факсиміле для зручності читача цей недолік усунуто.  

Учора у Великих Сорочинцях розпочав свою роботу традиційний ярмарок. Тисячі українців тут  із задоволенням продають і купують, а іноді просто приїжджають, аби пройнятися духом великого Гоголя  та відчути на собі гостинність щедрої душі полтавців. «Урядовий кур’єр» зазирнув у минулі часи і порівняв сучасний ярмарок з тим, яким  він був раніше. 

Трохи більше тижня тому виші оприлюднили прізвища майбутніх студентів, які  навчатимуться за кошти державного бюджету. Зарахування  так званих контрактників триватиме до 25 серпня включно, повідомив під час брифінгу в Будинку уряду міністр освіти і науки Дмитро Табачник.

Підбиваючи попередні підсумки вступної кампанії, керівник Міносвіти зосередився переважно на її кількісних характеристиках.  Цього року, за  його словами, всі накази про зарахування формувалися виключно в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Отож станом на 19 серпня за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста зараховано 106 891 абітурієнта, зокрема за кошти державного бюджету —  93 164.  На бакалаврат вступило 140 123  хлопці та дівчата, у тім числі на бюджет — 109 200. Остаточна кількість абітурієнтів з’ясується після 25 серпня, коли закінчиться прийом документів на контрактну форму навчання.   

У Міністерстві охорони здоров’я розробляють новий графік вакцинації дітей. У перелік хочуть вписати щеплення від менінгіту, пневмонії, папілома-вірусу і грипу. Проект нового календаря обіцяють оприлюднити вже 28 серпня. Батьки малюків у свою чергу скаржаться, що не можуть зробити щеплення проти низки інфекційних хвороб, тому що через брак фінансування препаратів просто не вистачає.

«Кожна країна розробляє власний національний календар щеплень залежно від епідеміологічної ситуації, що існує, а також рекомендацій, які надають експерти ВООЗ та ЮНІСЕФ, які  постійно її моніторять. Крім того,  вони відстежують нові вакцини, що з’являються на ринку. Тому такі дослідження ми обов’язково вивчаємо, — зазначив на прес-конференції заступник міністра охорони здоров’я Олександр Толстанов. —  Нині в Україні рутинна вакцинація проводиться проти 10 інфекційних захворювань. Чинний календар щеплень не має істотних відмінностей від тих схем імунізації, які передбачені в інших країнах». 

«Країна тисячі веж» — так романтично називають Сванетію,  історичну область на північному заході Грузії, населену сванами.  Верхня Сванетія, внесена до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, знаменита передовсім своїми фантастичними пейзажами та архітектурними  пам’ятками   — церквами й вежами.  

Така майже містична деталь: одного разу я запитав себе: про кого з наших видатних, але не знаних загалом людей хотів би прочитати роман? Звичайно, про Юрія Немирича. Про феноменальну постать українського інтелектуала із XVII століття, який уклав оригінальну геополітичну концепцію, що могла стати рятівною для України. 
Тож «Немиричів ключ» Івана Корсака для мене — маленька сенсація. Я мовби телепатичною мовою послав сигнал Корсакові, а він прийняв його і відповів мені книжкою (цей роман побачив світ торік). 

Минуло 130 років відтоді, як відомий російський учений В. Докучаєв закінчив ретельні польові дослідження українських чорноземів (а також чорноземів південних губерній Росії). Їх результати лягли в основу знаменитої книги «Русский чернозем». Тоді народилась наука «грунтознавство», а поняття і термін «чорнозем» назавжди увійшли в усі відомі на той час класифікації грунтів. В. Докучаєв не лише встановив головні закономірності походження чорноземів, сформував теоретичні засади генетичного грунтознавства, а й дав цьому типу грунтів агрономічну оцінку (порівняно з іншими ∂рунтами він найбільш повно забезпечує потреби агрокультур вологою і поживними елементами).  

Пасічники стверджують: перший місяць після весілля називається медовим не в переносному, а в прямому значенні. Адже в давнину молодята після одруження разом з батьками варили бочку питного меду і споживали, щоб самим оздоровитися і народити здорових дітей. Період, коли пили цілющий напій, називався медовим місяцем.
А тепер від мудрості минулого до реалій сьогодення: що важливіше — здоров’я чи 12 гривень? Скажете, абсурдне порівняння. Погоджуюсь. Проте ставити так питання змушують реалії життя. Чому? Розмова не лише про це з директором Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича» Національної академії агарних наук, доктором ветеринарних наук професором Олександром ГАЛАТЮКОМ.