У Міністерстві охорони здоров’я розробляють новий графік вакцинації дітей. У перелік хочуть вписати щеплення від менінгіту, пневмонії, папілома-вірусу і грипу. Проект нового календаря обіцяють оприлюднити вже 28 серпня. Батьки малюків у свою чергу скаржаться, що не можуть зробити щеплення проти низки інфекційних хвороб, тому що через брак фінансування препаратів просто не вистачає.

«Кожна країна розробляє власний національний календар щеплень залежно від епідеміологічної ситуації, що існує, а також рекомендацій, які надають експерти ВООЗ та ЮНІСЕФ, які  постійно її моніторять. Крім того,  вони відстежують нові вакцини, що з’являються на ринку. Тому такі дослідження ми обов’язково вивчаємо, — зазначив на прес-конференції заступник міністра охорони здоров’я Олександр Толстанов. —  Нині в Україні рутинна вакцинація проводиться проти 10 інфекційних захворювань. Чинний календар щеплень не має істотних відмінностей від тих схем імунізації, які передбачені в інших країнах». 

«Країна тисячі веж» — так романтично називають Сванетію,  історичну область на північному заході Грузії, населену сванами.  Верхня Сванетія, внесена до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, знаменита передовсім своїми фантастичними пейзажами та архітектурними  пам’ятками   — церквами й вежами.  

Така майже містична деталь: одного разу я запитав себе: про кого з наших видатних, але не знаних загалом людей хотів би прочитати роман? Звичайно, про Юрія Немирича. Про феноменальну постать українського інтелектуала із XVII століття, який уклав оригінальну геополітичну концепцію, що могла стати рятівною для України. 
Тож «Немиричів ключ» Івана Корсака для мене — маленька сенсація. Я мовби телепатичною мовою послав сигнал Корсакові, а він прийняв його і відповів мені книжкою (цей роман побачив світ торік). 

Минуло 130 років відтоді, як відомий російський учений В. Докучаєв закінчив ретельні польові дослідження українських чорноземів (а також чорноземів південних губерній Росії). Їх результати лягли в основу знаменитої книги «Русский чернозем». Тоді народилась наука «грунтознавство», а поняття і термін «чорнозем» назавжди увійшли в усі відомі на той час класифікації грунтів. В. Докучаєв не лише встановив головні закономірності походження чорноземів, сформував теоретичні засади генетичного грунтознавства, а й дав цьому типу грунтів агрономічну оцінку (порівняно з іншими ∂рунтами він найбільш повно забезпечує потреби агрокультур вологою і поживними елементами).  

Пасічники стверджують: перший місяць після весілля називається медовим не в переносному, а в прямому значенні. Адже в давнину молодята після одруження разом з батьками варили бочку питного меду і споживали, щоб самим оздоровитися і народити здорових дітей. Період, коли пили цілющий напій, називався медовим місяцем.
А тепер від мудрості минулого до реалій сьогодення: що важливіше — здоров’я чи 12 гривень? Скажете, абсурдне порівняння. Погоджуюсь. Проте ставити так питання змушують реалії життя. Чому? Розмова не лише про це з директором Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича» Національної академії агарних наук, доктором ветеринарних наук професором Олександром ГАЛАТЮКОМ. 

Бізнесмени вкладають у них мільйони доларів,  вчені намагаються розкрити секрет майстра, а музиканти мріють хоч раз у житті зіграти на такій скрипці, альті чи віолончелі. Така честь в середині минулого століття випала видатному скрипалеві Давидові Ойстраху, якого західна критика шанобливо називала  «царем Давидом», «королем скрипалів» і «першою скрипкою світу», й «наймузичнішому з музикантів» Леонідові Когану, що, як писала преса, немов «народився зі скрипкою в руках».       
До речі, обидва виконавці родом з України. Обидва свого часу стали лауреатами найпрестижнішого конкурсу імені Королеви Єлизавети (Бельгія) та зіграли концерти на знаменитій «Юсупівській» (колись вона належала князеві Юсупову) скрипці Страдіварі з Державної колекції музичних інструментів СРСР.  Пізніше обидва виконавці вже самі могли придбати собі скрипки знаменитого італійського майстра і не менш знаменитих його співвітчизників Джузеппе Гварнері Дель Джезу й Андреа Аматі. 

Миколаїв досі залишається чи не єдиним обласним центром в Україні, який не має власної філармонії. Точніше, сама філармонія як концертна організація  існує, має прекрасні традиції й вдало пише сучасну історію. Але перебуває вона фактично просто неба. Приміщення філармонії — аварійний будинок, що служить виключно як офіс та місце юридичної адреси.
Миколаївську обласну філармонію засновано 1937 року. Розпочала свою діяльність через рік у приміщенні, розташованому в самому центрі міста. У складі філармонії тоді працювали симфонічний оркестр, хорова капела, театр мініатюр, духовий оркестр, балетний ансамбль. Ті з городян, кому пощастило бувати у стінах старої філармонії, згадують і вишуканість старовинної будівлі, й затишну атмосферу храму мистецтва, й чудове акустичне звучання. 

Українське суспільство з особливою увагою і надією стежить за будівництвом на території київського «Охматдиту». Там має постати така потрібна країні сучасна дитяча лікарня, побудована за світовими зразками і технологіями. Про хід робіт та новітні технології ми говоримо з директором ДП «Укрмедпроектбуд» Іриною КОВАЛЬ.  
 

Сплави річками стають дедалі популярнішими. Власне, пояснити це можна просто: інфраструктура хоч повільно, але налагоджується. Якщо раніше такий вид дозвілля могли дозволити собі фанати, адже треба було самотужки купувати все спорядження включно з казанком, то нині цей тягар взяли на себе туристичні фірми. Наші кореспонденти рекомендують: треба їхати. 

«Ми його втрачаємо! Сім кубиків ефедрину внутрішньовенно!» Ця фраза стала культовою для багатьох серіалів, головні герої яких — медики.

Багато років медицина була таємницею за сімома печатями: лікарі могли врятувати життя, допомогти у критичній ситуації і вважалися кимось на кшталт намісників ангелів-хранителів на землі. Вони знали і вміли те, чого не знали і не вміли всі інші. Пієтет перед людьми в білих халатах у багатьох з нас зберігався  з дитинства.