Гуманітарна політика
-
У Петербурзі «ловець мікробів» досі засекречений
Цей учений належить до когорти таких великих науковців, як Луї Пастер, Роберт Кох, Ілля Мечников. Нащадок гетьманського роду Скоропадських, Сергій Виноградський народився в Києві, працював у Петербурзі, Швейцарії, Франції, та найкращими роками свого життя вважав час, проведений у родинному маєтку на Хмельниччині. Був талановитим музикантом та господарником, проте справжнім його покликанням виявилася наука, в царині якої Сергій Виноградський зробив гідне Нобелівської премії відкриття — явище хемосинтезу, ввійшовши таким чином до плеяди найвидатніших «ловців мікробів» ХХ століття.
-
Ліцензія на Божий дар
Захоплення нетрадиційною медициною має певну закономірність. За сплесками бурхливої популярності настає спад і навпаки. Нині багато пацієнтів зневірилися в можливостях офіційних ескулапів, тож попит на послуги народних цілителів значно зріс. Але далеко не кожен цілитель гідний того, щоб довірити йому своє здоров’я.
-
Об’єднання вишів: гігантоманія чи розрахунок?
З бурення у трудовому і студентському колективі Дніпропетровського державного аграрного університету викликало розпорядження Кабміну, за яким його майновий комплекс мають передати зі сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства до Міністерства освіти і науки. Також запланована реорганізація Дніпропетровської державної фінансової академії, Академії митної служби України та аграрного університету шляхом приєднання до новоутвореного Дніпропетровського державного економічного університету. За словами ректора агроуніверситету Анатолія Кобця, про плани об’єднання він дізнався лише напередодні засідання уряду. «Коли я звернувся до Мінагрополітики, мені сказали, що це жарт. Питання не було узгоджене у відповідному департаменті і з заступниками міністра, — сказав Анатолій Кобець.
-
Дмитро ШИМКІВ: «Збільшення використання ліцензійних продуктів лише на 1% принесло б Україні додаткових 116 млн доларів ВВП на рік»
Час від часу наша країна стає відома широкій міжнародній спільноті не лише позитивами з життя держави, а й завдяки «досягненням», які аж ніяк не додають позитивного іміджу Україні. То ми серед головних корупціонерів, то недостатньо боремося з відмиванням коштів, то в нас вибіркове судочинство — і т. п. А ось нещодавно з подачі Офісу торгового представника США (ОТП), який опублікував щорічну «Спеціальну доповідь 301», Україну визнано найбільшим світовим інтелектуальним піратом: нам відвели першість в цьому сумному рейтингу. Хоча й не зовсім «заслужено», коли взяти до уваги загальновідомі факти: найбільша кількість неліцензованого програмного забезпечення виробляється в Китаї та Росії. Зокрема саме між Китаєм і США тривають постійні патентні війни, а «піратські» копії фільмів та нові версії Windows потрапляють в Україну з Росії. Однак проблема існує, і про це ми ведемо мову з генеральним директором «Майкрософт Україна» Дмитром ШИМКІВИМ.
-
З такими за державу не образливо
Переможці ХІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика вселяють оптимізм за майбутнє нашої країни.
-
Лавандовий настрій
Крим улітку — це не лише море, а й зелений туризм, поштовхом для розвитку якого слугують найкрасивіші та найцікавіші місця півострова. Саме тому у жителів невеличкого села Тургенівка, що в Бахчисарайському районі, виникла ідея організувати фестиваль «Гірська лаванда» на честь дуже корисної квітки. Адже саме біля їхніх домівок розкинулося найбільше в Європі та друге у світі лавандове поле. Воно має площу 120 гектарів і лише трохи поступається відомому канадському.
«Ми вирішили підтримати ідею у рамках проекту міжнародного фонду ПРООН «Сталий розвиток сільських територій». Оскільки розуміємо, що фестиваль може стати поштовхом для вдалого розвитку зеленого туризму в цій місцині», — розповіла Тетяна Головко, представниця громадської організації «Український дім», яка активно долучилася до підготовки заходу. При цьому вона підкреслила, що свято стало можливим завдяки надзвичайній згуртованості та активності сільської громади у бажанні розвивати свою маленьку батьківщину.
-
Держава має підтримати інтелектуалів
Інтернет-галузь в Україні розвивається значно швидшими темпами, ніж інші сфери економіки. Але існуючі законодавчі умови, в тому числі податкове законодавство, часто обмежують розвиток сфери інформаційних технологій. Про це під час недавнього засідання медіа-клубу «На власний погляд» заявив журналістам голова Комітету Верховної Ради з питань інформатизації та інформаційних технологій Валерій Омельченко.
-
Ігор ПАСІЧНИК: «Наш професор — один з десяти у світі знавців мови, якою розмовляв Ісус Христос»
Національний університет «Острозька академія» за рейтингами останніх років входить у десятку найкращих вишів країни. Зокрема торік заклад посів друге місце серед класичних університетів за високі досягнення в науково-дослідницькій роботі. У 2010 році отримав повне індивідуальне членство у Європейській асоціації університетів (ЄУА).
Острозька академія стала тим місцем, де студенти не просто отримують якісну професійну освіту, а виховуються на засадах високої духовності, християнської моралі. Про критерії, за якими виш здобуває визнання в середовищі абітурієнтів, роботодавців, владних структур, за кордоном, наша розмова з ректором Героєм України Ігорем ПАСІЧНИКОМ.
-
Українці стали частіше хворіти на гострі кишкові інфекції
Випадок з масовим отруєнням дітей сальмонельозом в київському дитячому садочку став черговим нагадуванням про небезпеку, що підстерігає кожного з нас і про яку ми часто забуваємо.
— Щоліта в кожній країні зростає частота виникнення кишкових інфекцій. Але цьогоріч, у порівнянні з минулим роком, в Україні почастішали спалахи кишкових інфекцій в організованих колективах, зокрема в дитячих садках. З початку поточного року в Україні зафіксували 14 спалахів захворювання на гострі кишкові інфекції, внаслідок яких постраждала 221 особа, в тому числі 101 дитина. Основна причина виникнення інфекцій в організованих колективах — елементарне порушення санітарного законодавства, — повідомив заступник голови Державної санітарно-епідеміологічної служби Олександр Кравчук.
-
В Ермітажі до Рембрандта йшли повз Калатраву
Молодий, енергійний, комунікабельний та інтелігентно-іронічний Дмитро Озєрков геть не відповідає традиційним уявленням про музейного працівника. Можливо, тому 36-річний кандидат наук, історик мистецтва й очолює наймолодший підрозділ Ермітажу — відділення сучасного мистецтва та курирує проект «Ермітаж 20—21». Часом на його адресу лунають звинувачення в порушенні канонів одного з найбільших музеїв світу, адже за ініціативи куратора сучасного мистецтва пройшли, либонь, найпровокаційніші виставки.
Втім, на експозиції, організовані Дмитром Озєрковим, йде глядач. З 2007 року в межах проекту «Ермітаж 20—21» відбулося понад два десятки виставок, під час яких прозвучали такі імена, як Ентоні Гормлі, Аніш Капур, Сантьяго Калатрава, брати Чепмени.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ

Ми в Google+