Дослідникам волинської старовини добре відомо: після захоплення у 1366 році західної частини Волині польський король Казимир Великий, останній із династії П’ястів, для укріплення земель почав будівництво нового мурованого замку. Заклали його у Володимирі поряд із дерев’яним укріпленням. 1370-го, після смерті короля, литовські князі повернули Володимир у володіння Любарта Гедиміновича.
Не зрозуміло, чому, але незабаром майже готовий новий мурований замок… дощенту розібрали. Чому — й досі не зовсім зрозуміло. І вже не одне століття викликає чимало запитань у тих, хто прагне глибше знати історію рідного краю.

Cорок років тому видатний учений-хірург Олександр Шалімов створив у Києві Науково-дослідний інститут клінічної та експериментальної хірургії. Народившись у багатодітній родині простих селян Липецької області Росії, Олександр Шалімов реалізував головний проект свого життя саме в Києві. Йому судилося стати одним із засновників української хірургічної школи. У створеному ним інституті розроблено нові методики операцій на органах травлення, серця, а також онкологічних операцій, які раніше вважалися майже нереальними. Учні Шалімова відзначають неймовірне чуття Шефа, як вони й досі його називають, на все нове і передове.  

Нині медична наука перебуває в пошуку науково-технічних новацій, які б дали змогу розробити й упровадити у практику інноваційні способи зупинки та запобігання рецидиву кровотеч, а також лікування виразкової хвороби. Тернопільський державний медичний університет ім. Івана Горбачевського представив на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки роботу колективу авторів на чолі з ректором цього ВНЗ членом-кореспондентом НАМН України, професором Леонідом Ковальчуком «Інноваційні технології хірургічного лікування гострих шлунково-кишкових кровотеч».
По подробиці та думки щодо цієї роботи наш кореспондент звернувся до головного хірурга МОЗ України академіка НАМН України Петра ФОМІНА. 

На що варто зважити цьогорічним абітурієнтам, «УК» попросив розповісти головного спеціаліста департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олега Януша:
— Ці зміни не впливатимуть на загальну картину вступної кампанії. Необхідно лише уточнити умови прийому до деяких навчальних закладів, передовсім І та ІІ рівня акредитації — коледжів, технікумів тощо. Справа в тім, що вже давно існувала потреба приймати на другий курс таких вишів випускників одинадцятих класів, які, наприклад, не пройшли за конкурсом до навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів акредитації, тобто інститутів та університетів. Але відтепер у них буде можливість вступити до ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації на другий курс на вакантні місця ліцензованого обсягу. Погодьтеся, це збільшує шанси отримати вищу освіту, для початку хоча б неповну, тобто стати молодшим спеціалістом, а вже потім навчатися далі. 

«Вистави за п’єсами Антона Чехова привертали глядацьку увагу в усі часи. З огляду на це особливо тішить, що теперішні роки не стали винятком, і на головній драматичній сцені країни вкотре з’ясовують стосунки й не віднаходять любові Треплєв, Тригорін, Аркадіна… 

«УК» зустрівся з одним із провідних франківців, виконавцем ролі Тригоріна народним артистом України Остапом СТУПКОЮ.

Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (ФАП) почала підтримувати давню традицію споживання молока і пропагувати здоровий спосіб життя ще в 2001 році, запровадивши святкування Всесвітнього дня молока. Дату ж приурочила до Міжнародного дня захисту дітей. Протягом цих років, «віддавати шану молоку» почали щонайменше 40 країн.
 У кожній з них урочисті масові дійства відбуваються в різний спосіб. Зокрема, Аргентинське об’єднання фермерів представляє свою країну як таку, де молоко й мед ллються рікою. Німеччина справляє свято під гаслом «Швидше, сильніше, розумніше. Все це — завдяки молоку!»

Ох, ця слава! То оманлива, то яскрава, а то повз летить вітром на велосипеді чи пре, неначе танком. Що, десь чули вже схожі порівняння? Знаю. Он Інтернет розпирає від переглядів відеозаписів виконання простенької, нескладної, але такої запальної, позитивної, жартівливої пісні про «найкрутішу бабу» на селі, яка самогон продавала й, звісно, трішки грошей від такої оборудки в її гаманці з’явилося, тож на базарі придбала вона собі двоколісний «Гранд черокі». На раму купленого «лісапета» героїня посадовила кума, й пригоди їм обом були гарантовані.  

Наприкінці травня в нашій країні вперше за роки незалежності відбувся представницький міжнародний науковий форум: Другий Північно- та східноєвропейський конгрес з харчової науки (NEEFood-2013), учасниками якого стали понад 500 науковців із 18 країн.
Право приймати форум Європейська фундація з харчової науки надала провідному українському вишу — Національному університету харчових технологій, враховуючи його високий статус та авторитет у міжнародних наукових колах.
Чим сьогодні живе один із найстаріших вишів країни, розповів його ректор професор Сергій ІВАНОВ.

Система «СКІФ» відтворює діяльність людського організму як у нормальному, так і в патологічному стані, показує його реакцію на дію зовнішніх чинників і застосування ліків, дає змогу прогнозувати розвиток хвороб тощо. Це абсолютно українське ноу-хау було представлено на спільному засіданні колегії Міністерства охорони здоров’я, Президії Національної академії медичних наук та Вченої ради Вінницького національного медичного університету, яке відбулося під головуванням міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової.
Ректор вишу, Герой України професор Василь Мороз під час презентації зауважив, що задум створити модель виник у нього ще у 80-х роках минулого століття, а сама робота тривала 15 років. 

Тисячі років миколаївська земля зберігає безцінні скарби. Відкриває вона їх тільки тим, хто дбайливо досліджує серцевину надр. В області склалася сильна школа археології. Володимир Станко, Олександр Балушкін, Валентин Єлісєєв, Володимир Клюшінцев — їхні справи і знання успадковують молоді археологи. Гармонія традицій і новацій вивела Миколаївщину в першу п’ятірку областей за кількістю і різноманітністю археологічних пам’яток.
Нині в краї понад п’ять тисяч об’єктів археології.