Післязавтра стартує зовнішнє незалежне оцінювання. Вісім років тому його запровадження ліквідувало кількамільярдний ринок хабарів у сфері освіти.  Нинішні тенденції, що спостерігаються в ЗНО, — недофінансування, заяви деяких політиків про його скасування, норма одного із законопроектів, що пропонує разом із ЗНО ввести вступні іспити до вишів, та низка інших — змусили замислитися: які перспективи розвитку цієї системи? З цим питанням «УК» звернувся до тих, хто мав чи має безпосередній стосунок до становлення й діяльності ЗНО. Лілія Гриневич була директором Українського центру оцінювання якості освіти в 2006 році, Ігор Лікарчук очолював його з 2006 до 2011 року, Ірина Зайцева — нинішній керівник. 

У другій половині останнього весняного місяця інтелектуальне життя в Києві мало книжковий акцент — з 16 травня в Українському домі відбувалася Міжнародна книжкова виставка. Вона загалом стала репетицією книжкового форуму в «Мистецькому Арсеналі», але мала свій приємний нюанс — безкоштовне відвідування.

До речі, 15 травня у Верховній Раді пройшло гостре обговорення ситуації щодо друку та розповсюдження української книжки в країні. Доповідачі зазначали, як мало видають книжок на душу населення (а література й переймається цією душею), і як мало книгарень у центрах навіть великих міст. Знову точилися розмови про квоти та пільги. Досить гнітюче враження від становища з українською книгою оптимізував Міжнародний книжковий форум в «Мистецькому Арсеналі», який тривав з 24 травня по 1 червня. Він запропонував насичену програму, що вирізнялася значимістю запрошених імен, змістовністю професійних розмов і сучасною режисурою організації заходу як шоу. Гадаю, недільний післяобідній час став найвдалішим для відвідувачів.

Його задушевний баритон оксамитового забарвлення не сплутаєш ні з чиїм іншим. Досить почути перші акорди старовинного романсу чи естрадної пісні у виконанні легендарного Сергія Захарова, як магнетизм задушевності і теплоти одразу ж бере в полон. А ще про нього кажуть як про співака, який не підвладний часові. У свої 63 він підтягнутий, енергійний, сповнений бадьорості і оптимізму. 

Недавній концерт у Сумах пройшов з аншлагом. А по закінченні виступу Сергій Захаров залюбки погодився на бесіду.

Торік Черкащина посіла 14 місце в Україні за рівнем захворювання на туберкульоз. Відтоді ситуація з поширенням цього захворювання стала зовсім критичною. Протягом минулого року на туберкульоз уперше захворіло 800 черкасців. Порівняно з попереднім роком показник захворюваності зріс майже на 10 відсотків. Захворюваність на ВІЛ-асоційований туберкульоз за рік, що минув, зросла майже на третину. 

Місцевість під Чорною горою, що височить на правому березі Тиси у Виноградові, здавна слугувала оздоровленню. Тут ще в радянський час діяли профілакторії кількох підприємств, у тому числі з-поза меж Закарпаття. Однак та місцина, про яку мова, стала використовуватися за нинішнім її профілем зовсім нещодавно. 

Ті нечисленні туристи, які в рамках екскурсійного маршруту відвідують центральне міське кладовище, не приховують захоплення від побаченого. Поряд із церквою Святих апостолів Петра і Павла на гранітних постаментах здіймаються на кількаметрову висоту дві скульптури. Далеко не всі сумчани, не кажучи про обласний чи загальноукраїнський загал, знають історію їх створення і встановлення. А між іншим, обидві зараховано до пам’яток національного значення як різновид монументального мистецтва. 

Якщо в традиційних п’єсах рушниця стріляє у фіналі, то в «Загадкових варіаціях» — на початку. Нобелівський лауреат з літератури бабахає по журналісту з маленького північного містечка, якого сам запросив. «Я ідентифікую себе з двома чоловіками. Вони зовсім різні. Це втілення суперечностей в мені і в вас, — вважає Шмітт. — Сьогоднішній європейський інтелектуал дещо шизофренічний — живе оптимістично, а висловлює песимізм». В його інтелектуалах замішано жіноче і чоловіче, що спонукає лицемірство і відвагу бути самим собою в коханні. 

Нині 37 дітей чекають на операції з трансплантації кісткового мозку за кордоном. Коштує така операція від 150 тисяч євро і більше. Якщо вдасться знайти гроші, вони осядуть у клініках Німеччини, Ізраїлю, Білорусі та Росії. Ці кошти могли б залишитися в Україні — й операції та лікування обійшлися б набагато дешевше. І значно більше дітлахів отримали б вчасну і якісну допомогу. Якби…

Якби в Україні була сучасна дитяча лікарня. Але її — НЕМАЄ! 

Україна завжди славилася народними виробами. Вишивка і гончарство, килими і гобелени, різьблення по дереву і розпис по склу, вироби з металу, шкіри та бісеру. «Урядовий кур’єр» розпочинає цикл публікацій про українські народні промисли та носіїв традиційної художньої майстерності. Ми розповімо про найвідоміші родини майстрів, побуваємо у місцях найбільшого розповсюдження промислів, подивимося на сучасний стан виробництва.

Ми живемо в часи парадоксів: попри те, що більшість базових ідей сучасної трансплантології в різні часи з’явилися саме на теренах нашої держави, в незалежній Україні досі не створено нормальних умов для розвитку цієї галузі. В нас виконують лише близько сотні операцій на рік, а в черзі лише на органну трансплантацію перебувають майже 5 тисяч наших недужих співвітчизників.