Запровадження практики сімейної медицини, модернізація системи екстреної допомоги — першочергові завдання, які реалізуються в краї, хоч він і не належать до пілотних щодо впровадження структурних реформ у галузі. За даними, які навів заступник голови облдержадміністрації Андрій Запорожченко, з початку 2012 року в Запорізькій області створено 24 заклади загальної практики сімейної медицини шляхом реорганізації шести сільських дільничних лікарень, шести фельдшерських пунктів, 11 сільських лікарських амбулаторій та однієї новоутвореної амбулаторії сімейної медицини. Понад 30% населення області отримує медичну допомогу в сімейних лікарів, з них майже 70% — у сільській місцевості. З 1 квітня 2013 року діяльність обласної служби екстреної медичної допомоги на всій території регіону координує єдиний центр управління. 

Дніпропетровщина першою серед пілотних регіонів, де реалізують медичну реформу, завершила розмежування лікувально-профілактичних закладів за рівнями надання медичної допомоги на первинні (Центри первинної медико-санітарної допомоги), вторинні (міські та районні лікарні) та третинні (високоспеціалізовані медичні заклади). Ми першими в Україні створили комплексну систему перинатальної допомоги матерям та новонародженим з двома перинатальними центрами — у Дніпропетровську та Кривому Розі.

Крім того, в області системно підвищується якість надання швидкої медичної допомоги. Процес модернізації медицини триває. 

У Луганську таких освітніх установ — три. Особливо кричущий приклад — ситуація в обласному медико-біологічному ліцеї. Батьки скаржаться всюди, кажуть, не дійшли лише до Господа Бога. 

Понад 10 років тому до багатьох українських вишів приєднався новий навчальний заклад — Університет сучасних знань. У різних куточках України та за її межами вже працюють майже 8 тисяч його випускників, які стали бакалаврами, спеціалістами, магістрами, — юристів, економістів, фінансистів, психологів, екологів, перекладачів, філологів та фахівців інших галузей. Про те, як розвивається навчальний заклад, як він тримає марку найсучаснішого навчального закладу — розмова з президентом Університету сучасних знань, головою правління Товариства «Знання» Василем Кушерцем. 

«Мені наплювати, я завтра здохну. А діти що будуть мати»? — питає з екрана телевізора колоритний літній чолов’яга, обурюючись тим, що твориться в навколишніх лісах.

Селяни Карпат — головні герої семихвилинного сюжету, який двічі — спочатку у «Фактах тижня з Оксаною Соколовою», а потім у програмі «Максимум в Україні» – показало ICTV. За моїми спостереженнями це — рекордний час, який у цьому році телебачення присвятило спробі розібратися в тому, що робиться в українських лісах.

Післязавтра стартує зовнішнє незалежне оцінювання. Вісім років тому його запровадження ліквідувало кількамільярдний ринок хабарів у сфері освіти.  Нинішні тенденції, що спостерігаються в ЗНО, — недофінансування, заяви деяких політиків про його скасування, норма одного із законопроектів, що пропонує разом із ЗНО ввести вступні іспити до вишів, та низка інших — змусили замислитися: які перспективи розвитку цієї системи? З цим питанням «УК» звернувся до тих, хто мав чи має безпосередній стосунок до становлення й діяльності ЗНО. Лілія Гриневич була директором Українського центру оцінювання якості освіти в 2006 році, Ігор Лікарчук очолював його з 2006 до 2011 року, Ірина Зайцева — нинішній керівник. 

У другій половині останнього весняного місяця інтелектуальне життя в Києві мало книжковий акцент — з 16 травня в Українському домі відбувалася Міжнародна книжкова виставка. Вона загалом стала репетицією книжкового форуму в «Мистецькому Арсеналі», але мала свій приємний нюанс — безкоштовне відвідування.

До речі, 15 травня у Верховній Раді пройшло гостре обговорення ситуації щодо друку та розповсюдження української книжки в країні. Доповідачі зазначали, як мало видають книжок на душу населення (а література й переймається цією душею), і як мало книгарень у центрах навіть великих міст. Знову точилися розмови про квоти та пільги. Досить гнітюче враження від становища з українською книгою оптимізував Міжнародний книжковий форум в «Мистецькому Арсеналі», який тривав з 24 травня по 1 червня. Він запропонував насичену програму, що вирізнялася значимістю запрошених імен, змістовністю професійних розмов і сучасною режисурою організації заходу як шоу. Гадаю, недільний післяобідній час став найвдалішим для відвідувачів.

Його задушевний баритон оксамитового забарвлення не сплутаєш ні з чиїм іншим. Досить почути перші акорди старовинного романсу чи естрадної пісні у виконанні легендарного Сергія Захарова, як магнетизм задушевності і теплоти одразу ж бере в полон. А ще про нього кажуть як про співака, який не підвладний часові. У свої 63 він підтягнутий, енергійний, сповнений бадьорості і оптимізму. 

Недавній концерт у Сумах пройшов з аншлагом. А по закінченні виступу Сергій Захаров залюбки погодився на бесіду.

Торік Черкащина посіла 14 місце в Україні за рівнем захворювання на туберкульоз. Відтоді ситуація з поширенням цього захворювання стала зовсім критичною. Протягом минулого року на туберкульоз уперше захворіло 800 черкасців. Порівняно з попереднім роком показник захворюваності зріс майже на 10 відсотків. Захворюваність на ВІЛ-асоційований туберкульоз за рік, що минув, зросла майже на третину. 

Місцевість під Чорною горою, що височить на правому березі Тиси у Виноградові, здавна слугувала оздоровленню. Тут ще в радянський час діяли профілакторії кількох підприємств, у тому числі з-поза меж Закарпаття. Однак та місцина, про яку мова, стала використовуватися за нинішнім її профілем зовсім нещодавно.