Турецький серіал «Величне століття. Роксолана» став популярним не лише на батьківщині, а й у 43 країнах світу, а це 150 мільйонів глядачів. Наприкінці минулого року до них приєдналися й українці, які вже встигли двічі подивитися серії перших двох сезонів. Нещодавно наше телебачення продовжило показ, чим неабияк потішило його прихильників в Україні. Ось тільки форма анонсу телеканалом цієї події викликала в нас чимало серйозних запитань. 

Терміновий виклик для однієї з них — людині в лісі стало зле. Бригада знаходить потерпілого... і одразу біжить назад. Виявляється, тут джерело радіації, і перш ніж надати допомогу, лікарі повинні захистити себе. Фактично через кілька секунд бригада екстреної медичної допомоги та медицини катастроф повертається, вже одягнена в захисні костюми. 

Нещодавно в Київській академічній майстерні театрального мистецтва «Сузір’я» відзначали потрійний ювілей: чверть століття із дня заснування самого театру, який є першим театральним ангажементом в Україні, 60-річчя художнього керівника Олексія Кужельного та 105 років самій будівлі, в якій працює театр. Про «Сузір’я» і театр загалом, професію режисера і мистецтво — наша розмова з ювіляром, народним артистом України Олексієм Кужельним.  

Передзвін шкільного дзвоника справді стане останнім для випускників, підводячи риску в їхньому одинадцятирічному життєвому етапі та символізуючи початок нового самостійного шляху — поки що незвіданого, проте задля досягнення успіху він напевне вимагатиме наполегливості, працьовитості й рішучості. За інформацією Міністерства освіти і науки, цього року випускниками стануть  майже 279 тисяч школярів. Статистика, на жаль, невтішна: як відомо, за останнє десятиліття  кількість випускників зменшилася приблизно в півтора рази. 

З 20 по 25 травня в стінах головного вишу країни, де вчать «тримати перо», проходить 46-й фестиваль «Журналістська весна». Цього разу студенти та випускники інституту розповідають гостям про журналістику як небезпечну професію. Тому й назвали фестиваль «Журналіст на варті…» Однак чи лише цей рік наділив медіа-галузь екстремальним характером?

У розмові з кореспондентом «УК» директор Інституту журналістики розповідає, які чинники заважають медіа-галузі дихати на повну силу і завдяки яким «професіоналам» журналістика всотує ще більше чорних барв. Не дивно, що на запитання щодо найболючіших проблем, які постали нині в медіа-сфері, доктор філологічних наук, професор Володимир РІЗУН відповідає із сумом:

— Українська журналістика переживає не найкращий період. І на те є кілька причин. Найголовніша з них — внутрішньопрофесійна нестабільність і слабкість самої корпоративної системи. Маю на увазі відсутність ієрархічно зорганізованої, з високою професійною культурою, механізмами розвитку і захисту свого професійного середовища спільноти. Коли галузь являє собою відносно самостійні, автономні групи професіоналів, кожна з яких намагається діяти за своїми уставами, жити самостійним життям, тоді можна прогнозувати виникнення проблем у ній. 

Майже 80 майстрів з Буковини, Тернопілля, Хмельниччини, Донеччини, Івано-Франківської та інших областей привезли до міста над Серетом створені власними руками й творчими помислами вишиті вироби, які можна було не лише оглянути, а й придбати. 

Цьогорічні травневі дні всюди проходять під знаком 199-ї річниці з дня народження Великого Кобзаря та 152-річчя з часу його перепоховання на Чернечій горі у Каневі. Невдовзі і 200-річчя Великого сина  України, генія і пророка нашого народу, тож уже сьогодні кожен творчий колектив прагне розширити свою Шевченкіану — поповнити її новими творами і винести на  суд широкої громадськості.

Саме так працює нині і Національна заслужена капела бандуристів України імені Г.І. Майбороди під керівництвом генерального директора та художнього керівника, народного артиста України В. П. Скоромного. У програмах її цьогорічних виступів з’явилися новинки зі спадщини Тараса Григоровича, тепло сприйняті широкою  публікою, зокрема студентами  і військовими. 

Хотинська фортеця ожила під подихом історії і завзяття справжніх середньовічних баталій. Її стіни знову чули посвист пущених з лука стріл, дзвін схрещених у поєдинку мечів, іржання коней в лицарських турнірах і переможні вигуки найхоробріших воїнів.

Про повнокровні, видовищні кінні сутички — джостинги — організатори Міжнародного фестивалю «Середньовічний Хотин» мріяли давно. І ось мрія здійснилася. На вбраних за середньовічними гравюрами конях у сяючих на яскравому сонці латах лицарі, зі списами напереваги і з геральдичними відзнаками, сходились у поєдинках на спеціально облаштованих ристалищах. 

Цього року в Україні проходить серія науково-практичних конференцій «Патріотичне виховання громадян України — передумова розвитку державності». Про проблеми молоді, національне виховання і законодавство розповіла ініціатор проекту, президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого Валентина Стрілько. 

Ще якийсь тиждень-півтора, і вчорашні 11-класники складатимуть тести, результати яких стануть перепусткою у доросле життя. І якщо за часів, коли вступати до ВНЗ готувалися батьки нинішніх випускників, престижними вважалися професії лікарів, інженерів, архітекторів чи конструкторів, нинішня молодь, вихована інформаційним світом, дивиться на свій майбутній фах сучасним поглядом.

Тож результати, отримані соціологами, які провели опитування серед підлітків, навіть не здивували: чи не найбільше 14–15-річним хочеться бути телевізійниками й працівниками шоу-бізнесу, було б добре, якби вдалося стати… знаменитістю або модним дизайнером. Далі у цьому рейтингу — професія економіста, вчителя, лікаря, юриста й журналіста. Пріоритети старшокласників дещо інші: юнаки й дівчата хочуть здобути фах, який буде і цікавим, і водночас даватиме змогу заробляти гроші.