Його задушевний баритон оксамитового забарвлення не сплутаєш ні з чиїм іншим. Досить почути перші акорди старовинного романсу чи естрадної пісні у виконанні легендарного Сергія Захарова, як магнетизм задушевності і теплоти одразу ж бере в полон. А ще про нього кажуть як про співака, який не підвладний часові. У свої 63 він підтягнутий, енергійний, сповнений бадьорості і оптимізму. 

Недавній концерт у Сумах пройшов з аншлагом. А по закінченні виступу Сергій Захаров залюбки погодився на бесіду.

Торік Черкащина посіла 14 місце в Україні за рівнем захворювання на туберкульоз. Відтоді ситуація з поширенням цього захворювання стала зовсім критичною. Протягом минулого року на туберкульоз уперше захворіло 800 черкасців. Порівняно з попереднім роком показник захворюваності зріс майже на 10 відсотків. Захворюваність на ВІЛ-асоційований туберкульоз за рік, що минув, зросла майже на третину. 

Місцевість під Чорною горою, що височить на правому березі Тиси у Виноградові, здавна слугувала оздоровленню. Тут ще в радянський час діяли профілакторії кількох підприємств, у тому числі з-поза меж Закарпаття. Однак та місцина, про яку мова, стала використовуватися за нинішнім її профілем зовсім нещодавно. 

Ті нечисленні туристи, які в рамках екскурсійного маршруту відвідують центральне міське кладовище, не приховують захоплення від побаченого. Поряд із церквою Святих апостолів Петра і Павла на гранітних постаментах здіймаються на кількаметрову висоту дві скульптури. Далеко не всі сумчани, не кажучи про обласний чи загальноукраїнський загал, знають історію їх створення і встановлення. А між іншим, обидві зараховано до пам’яток національного значення як різновид монументального мистецтва. 

Якщо в традиційних п’єсах рушниця стріляє у фіналі, то в «Загадкових варіаціях» — на початку. Нобелівський лауреат з літератури бабахає по журналісту з маленького північного містечка, якого сам запросив. «Я ідентифікую себе з двома чоловіками. Вони зовсім різні. Це втілення суперечностей в мені і в вас, — вважає Шмітт. — Сьогоднішній європейський інтелектуал дещо шизофренічний — живе оптимістично, а висловлює песимізм». В його інтелектуалах замішано жіноче і чоловіче, що спонукає лицемірство і відвагу бути самим собою в коханні. 

Нині 37 дітей чекають на операції з трансплантації кісткового мозку за кордоном. Коштує така операція від 150 тисяч євро і більше. Якщо вдасться знайти гроші, вони осядуть у клініках Німеччини, Ізраїлю, Білорусі та Росії. Ці кошти могли б залишитися в Україні — й операції та лікування обійшлися б набагато дешевше. І значно більше дітлахів отримали б вчасну і якісну допомогу. Якби…

Якби в Україні була сучасна дитяча лікарня. Але її — НЕМАЄ! 

Україна завжди славилася народними виробами. Вишивка і гончарство, килими і гобелени, різьблення по дереву і розпис по склу, вироби з металу, шкіри та бісеру. «Урядовий кур’єр» розпочинає цикл публікацій про українські народні промисли та носіїв традиційної художньої майстерності. Ми розповімо про найвідоміші родини майстрів, побуваємо у місцях найбільшого розповсюдження промислів, подивимося на сучасний стан виробництва.

Ми живемо в часи парадоксів: попри те, що більшість базових ідей сучасної трансплантології в різні часи з’явилися саме на теренах нашої держави, в незалежній Україні досі не створено нормальних умов для розвитку цієї галузі. В нас виконують лише близько сотні операцій на рік, а в черзі лише на органну трансплантацію перебувають майже 5 тисяч наших недужих співвітчизників. 

Днями колега розповів, як намагався довести на газетній сторінці, що ринок не може називатися «Образцовський», а має бути «Зразковим», «Взірцевим». Обурена власниця ринку зателефонувала в редакцію і заявила, що вивіску міняти не буде, бо так записано в документах. На жаль, психологія неповаги до державної мови — реалія сьогодення на Дніпропетровщині. Прикро, що так «історично складається» в краї, який називають колискою запорізького козацтва і який насправді є українськомовним — попри поширену думку про російськомовний регіон.

Саме на допомогу тим, хто не хоче паплюжити мову і небайдужий до її поширення, 2006 року вДніпропетровську було створено Центр історії та розвитку української мови. Про його діяльність розповідає директор, доцент кафедри української мови Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара Наталія Голікова. 

Це не просто квіткова експозиція, а інсталяція під незвичайний автосалон, де кожен район столиці представив «живі» та ще й неймовірно пахучі експонати. Щоправда, проїхатися на ексклюзивному транспорті не вийде, адже всі ці автівки вже від’їздили своє й тепер слугують такими собі квітниками. Замість того, щоб відправляти стареньке «залізо на колесах» на звалище, їм подарували друге, неймовірно яскраве, життя. Заодно флористи довели, що машини можуть бути екологічно чистими.

За основу експозиції дизайнери Київзеленбуду взяли каркаси справжніх машин і прикрасили їх живими квітами. На виставці представлено десяток експонатів, для створення кожного з яких використали маже 40 тисяч квітів.