Майже 80 майстрів з Буковини, Тернопілля, Хмельниччини, Донеччини, Івано-Франківської та інших областей привезли до міста над Серетом створені власними руками й творчими помислами вишиті вироби, які можна було не лише оглянути, а й придбати. 

Цьогорічні травневі дні всюди проходять під знаком 199-ї річниці з дня народження Великого Кобзаря та 152-річчя з часу його перепоховання на Чернечій горі у Каневі. Невдовзі і 200-річчя Великого сина  України, генія і пророка нашого народу, тож уже сьогодні кожен творчий колектив прагне розширити свою Шевченкіану — поповнити її новими творами і винести на  суд широкої громадськості.

Саме так працює нині і Національна заслужена капела бандуристів України імені Г.І. Майбороди під керівництвом генерального директора та художнього керівника, народного артиста України В. П. Скоромного. У програмах її цьогорічних виступів з’явилися новинки зі спадщини Тараса Григоровича, тепло сприйняті широкою  публікою, зокрема студентами  і військовими. 

Хотинська фортеця ожила під подихом історії і завзяття справжніх середньовічних баталій. Її стіни знову чули посвист пущених з лука стріл, дзвін схрещених у поєдинку мечів, іржання коней в лицарських турнірах і переможні вигуки найхоробріших воїнів.

Про повнокровні, видовищні кінні сутички — джостинги — організатори Міжнародного фестивалю «Середньовічний Хотин» мріяли давно. І ось мрія здійснилася. На вбраних за середньовічними гравюрами конях у сяючих на яскравому сонці латах лицарі, зі списами напереваги і з геральдичними відзнаками, сходились у поєдинках на спеціально облаштованих ристалищах. 

Цього року в Україні проходить серія науково-практичних конференцій «Патріотичне виховання громадян України — передумова розвитку державності». Про проблеми молоді, національне виховання і законодавство розповіла ініціатор проекту, президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого Валентина Стрілько. 

Ще якийсь тиждень-півтора, і вчорашні 11-класники складатимуть тести, результати яких стануть перепусткою у доросле життя. І якщо за часів, коли вступати до ВНЗ готувалися батьки нинішніх випускників, престижними вважалися професії лікарів, інженерів, архітекторів чи конструкторів, нинішня молодь, вихована інформаційним світом, дивиться на свій майбутній фах сучасним поглядом.

Тож результати, отримані соціологами, які провели опитування серед підлітків, навіть не здивували: чи не найбільше 14–15-річним хочеться бути телевізійниками й працівниками шоу-бізнесу, було б добре, якби вдалося стати… знаменитістю або модним дизайнером. Далі у цьому рейтингу — професія економіста, вчителя, лікаря, юриста й журналіста. Пріоритети старшокласників дещо інші: юнаки й дівчата хочуть здобути фах, який буде і цікавим, і водночас даватиме змогу заробляти гроші. 

Тривалий час українську освіту не припиняє лихоманити. Що не місяць, то чергове загострення: якщо не одіозні заяви про відміну зовнішнього оцінювання, так вилучення низки постатей національно-визвольних змагань із програми ЗНО з історії України. Зрештою, резонанс ніби вщух, а скандальні новації так і лишилися в програмі. Це — лише окремі пасажі з новітньої історії нашої освіти.  

2013 рік проголошений в Україні Роком Ольги Кобилянської. Президент Асоціації ділових жінок Чернівецької області, директор Чернівецького видавничого дому «Букрек», відмінник освіти Дарина Максимець стала лауреатом Міжнародної премії імені Ольги Кобилянської торік. Грошовий додаток переказала на потреби Літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської в Чернівцях.  

На Дніпропетровщині працює єдине в Україні регіональне відділення Міжнародної академії астронавтики (МАА). Тож не дивно, що саме в Дніпропетровську Міжнародна конференція, присвячена розвитку космічної галузі, збирає кращих світових науковців космічних технологій. Цього разу на  неї прибуло близько 400  фахівців з 22 країн світу (США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Японії, Китаю, Кореї, Росії, Бразилії, Іспанії, Італії, Єгипту, Індонезії, Чехії, Камеруну, Швеції, Естонії та ін.). Протягом трьох днів вони заслухали 250 доповідей на засіданнях п’яти секцій.  Як зазначив генеральний конструктор  — генеральний директор ДП «КБ «Південне» Олександр Дегтярьов, найважливішим завданням форуму є відкриття нових можливостей взаємовигідного співробітництва в галузі розвитку і використання перспективних космічних технологій. Адже глобальність космічних завдань потребує об’єднання зусиль, космічна діяльність  набуває наднаціонального характеру і залучає на цей ринок дедалі більше нових країн.  

Свого часу на околиці Вінниці дід Михайла Коцюбинського Максим Абаза збудував садибу, частину якої згодом передав як посаг дочці Гликерії. Тут майбутній класик української літератури народився і протягом життя часто сюди повертався. Тепер про це свідчать експонати в літературно-меморіальному музеї письменника. Водночас відомостей про його діда по материнській лінії збереглося мало. Олександр Дмитрук, працюючи над історичним романом «Честь і плаха», зробив припущення, що рід Абазів на Поділлі йде від козацького полковника. «Документального підтвердження цьому не знайдено», — зазначили співробітники музею. Та в будь-якому разі непересічна і колоритна постать брацлавського полковника Андрія Абазина, який багато зробив для відбудови Поділля з Руїни, заслуговує на увагу. Про нього розмовляємо з письменником, згадуючи про сторіччя від дня смерті знаменитого внука Михайла Коцюбинського.  

За кілька днів до початку пісенних перегонів у Мальме букмекерські контори оприлюднили свої прогнози: першою буде Данія, Україна — третьою.  Перевірити  правильність ставок ми мали змогу глибокої ночі з суботи на неділю. Справді,  перемогла  конкурсантка з Данії Емілі де Форест. Під час голосування вона набрала 281 бал. Друге місце дісталося Фаріду Маммадову з Азербайджану (234 бали), у Злати Огневич — «бронза» і 214 балів.  Як відомо, результати визначали голосуванням  50% на 50% глядачі Євробачення і  професійне  журі в кожній країні. На думку експертів, можливо, саме в цій формулі  й захований секрет передбачливості букмекерів.