Гуманітарна політика

  • Анатолій МАТВІЙЧУК: «Для мене критерій популярності — якщо пісня пішла в народ»

    В одній з аудиторій жовтого корпусу Київського державного університету ім. Т. Шевченка, де ми навчались на факультеті журналістики, стояло стареньке піаніно. За нього сідав перед парами мій однокурсник Толя Матвійчук і щось награвав. Тоді ще ніхто не знав, що з часом часто бачитимемо його на екранах телевізорів із мікрофоном у руці, але не репортерським, а концертним. І що напише він понад 500 (це на сьогодні) пісень, які виконують на професійній сцені він сам і багато його колег-артистів, що він видасть 8 авторських компакт-дисків. І що через 10 років після отримання диплома одержить ще один «диплом» — звання заслуженого артиста України, а ще через чотири стане народним. І що журналістика буде лише одним із напрямів його багатогранної діяльності.
     

  • Валерій ЗАПОРОЖАН

    Плече науковцям підставлять кластери

    Створення НАМН України стало закономірним етапом розвитку вітчизняної медичної науки, яка ∂рунтується на славних традиціях її наукових шкіл. Традиції в медичній науці України склалися давно. У Київському університеті Св. Володимира створилася анатомічна школа Олександра Вальтера, учня Миколи Пирогова; хірургічну заснував Володимир Караваєв. Київська школа терапевтів стала гордістю української медицини. Її потужні гілки означені іменами Василя Образцова, Миколи Стражеска, Феофіла Яновського та інших.  

  • Троянди проти… троянд

    «Торік виставка була мало не удвічі більшою», — із сумом говорить  Еліна Яцеленко, яка традиційно кілька останніх років відвідує квіткову виставку Flowers & HorTech Ukraine & CIS.
    Хоч порівняння списків учасників не показує якогось особливого регресу, до суб’єктивної думки відвідувачки варто прислухатися, щоб такі «Flowers» процвітали. Адже це єдина міжнародна спеціалізована виставка для всього сектору квіткового бізнесу України, Росії й інших країн СНД.  

  • Георгій–Григорій ПИЛИПЕНКО

    Його твори лікують від неврозів цивілізації

    Його п’єса «Маленькі подружні злочини» в постановці Roseau theatre стала терпким і гарячим глінтвейном у залі Молодого театру. Вона (Марі Брош) забрала Його (Мануель Олінжер) з лікарні. Він не пам’ятає, що вона вже 10 років його дружина. Жінка на повну переформатовує чоловіка згідно зі своїм уявленням про ідеал. Її маніпулювання наштовхується на його спротив. Згодом з’ясовується, що з пам’яттю в нього все добре.
    Чому так сталося? Чоловік, втілюючи свій талант і відбуваючись як особистість, заробляв написанням детективних романів. Натомість для жінки важливіше розчинитися в коханні, і вона вимагала цього від нього. Це вона талановито малює, хоч запевняє, що він. Надзвичайно виразний портрет голого чоловіка в центрі інтер’єру. Він вимальовує стан героя, навіть його майбутнє. 

  • Павло КУЩ

    Прицілитись і влучити

    Кістяні, рогові, дерев’яні, кремінні, бронзові, залізні. Для полювання на різні види звірів та птахів, для військових баталій, ритуальні — зокрема для перерізання пуповини немовляті та для проведення релігійних і магічних обрядів, весільні, спортивні нарешті. Ця багатюща колекція експонується на виставці «Стріли Амура й не тільки» у Донецькому обласному краєзнавчому музеї.
    До спільної експозиції увійшло близько 200 стріл із колекції Валентина Кіщенка та фондів музею. 

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    На батьківщину пекторалі привезли золото скіфів

    Раніше скарби скіфської доби, знайдені на теренах степової України (Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Кіровоградської областей), в нашій країні не виставлялися. Натомість ними милувалися за кордоном — в Європі, Канаді, Америці, Японії. Виставка «Золота Скіфія» в Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д. Яворницького, ймовірно, стане добрим почином у показах цих археологічних знахідок в інших містах України. В експозиції презентовані понад дві тисячі золотих і срібних пам’яток скіфської культури, прикладного мистецтва кінця V — початку III століття до н. е. з фондів Інституту археології НАН України.   

  • Ініціатива приватна — інтерес державний

    Коли товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)» вийшло на наш ринок, з’ясувалося, що опори немає. Постали перед вибором: зайнятися зведенням чогось посереднього, звичного, що не вимагає додаткових затрат і зусиль, чи самотужки будувати основу для зростання. Прийняли другий варіант. То був вчинок господаря, який знає не лише що хоче, а й як досягти мети. І не за рахунок когось (погодьтеся, таких нині вистачає), а навпаки: піднімаючись, допомагати ставати на ноги потенційним партнерам.

  • Людмила ЩЕКУН

    На вірність Україні

    Саме з цього моменту розпочалося офіційне створення Військово-морських сил нашої країни. Але появі цього історичного документа передувала низка доленосних подій і неоціненна праця тих, хто виборював і відроджував наш національний флот. Пригадати минуле та відновити хронологію для «Урядового кур’єра» люб’язно погодився учасник тих подій, капітан 1 рангу запасу ВМС України Мирослав Мамчак.

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Освіта на роздоріжжі

    Історія з розробкою нової редакції закону про вищу освіту триває вже шостий рік. Власне, дискусія навколо цієї проблеми почалася чи не з моменту прийняття в 2002 році чинної редакції закону, адже, на думку деяких експертів, уже на момент ухвалення цього документа багато його норм були застарілими. В парламенті попереднього скликання зареєстровано понад півдесятка законопроектів, жоден із яких так і не ухвалили. Можна довго перелічувати причини затяжної епопеї розробки одного з найважливіших для розвитку держави законів. Утім, головними, на нашу думку, є все-таки дві: політизованість процесу та брак єдиної концепції щодо того, як і навіщо потрібно змінювати освітнє законодавство.

  • Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО

    Як заробити мільйон

    Сім років тому В’ячеславу Ускову в міській державній адміністрації Білої Церкви запропонували очолити Київський обласний музично-драматичний театр імені Панаса Саксаганського, в якому він грав молодим. Заклад перебував у критичному стані за всіма напрямами: приміщення, трупа, репертуар… Тодішній міський голова пан Шуліпа сподівався, що Усков стане тим емоційним революціонером, який відбудує храм для Мельпомени, Талії, Терпсихори. В’ячеслав покладався на дієву підтримку голови облдержадміністрації, на порозуміння з колективом і знання культурної ситуації в рідному місті.