Гуманітарна політика

  • Василь БЕДЗІР

    «Березневі коти» заспівали

    Цьогоріч фестиваль набув міжнародного статусу. Стартував 27 березня і тривав цілих п’ять днів. За цей час пройшло майже три десятки різноманітних заходів, розрахованих на шанувальників чуттєвого мистецтва, — від традиційних видів до модерних.  
    Відкрили фест молодіжною драмою «Майне лібе Віра» у постановці київського режисера Сергія Архипчука за п’єсою закарпатського автора Олександра Гавроша. Її жанр — «любовна драма з прибамбасами». Закарпатський український обласний музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв вже й забув про таку заповненість залу на прем’єрі.

  • Травень кличе в дорогу

    В  ці дні українці найчастіше відвідують Барселону, Париж, Будапешт і Прагу. Нині найпопулярніший пізнавальний туризм, скажімо, екскурсійні тури європейськими столицями, твердять експерти ринку туристичних послуг. І додають: «Наших громадян не зупиняють наслідки кризи в ЄС — акції непокори, протести транспортників тощо. Вони свято вірять: неприємності, якщо і можуть статися, то точно — не з ними».  

  • Чи багато українців щороку читають сорок книжок?

    На думку президента асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна, знайти таку людину серед дорослих важко. Особливо він визнав, що долає не більш як двадцять томів. А ось соціологи, які здійснюють дослідження, скільки і як читають українці, констатували, що 4,5% наших співгромадян «ковтають» щомісяця більш як три книжки. Загалом, за їхніми даними, в Україні читає 48,7% дорослого населення.
    При цьому, стверджує соціолог Євген Копатько, книжки більше люблять читати жінки. Перевагу віддають любовним романам. А ось чоловіки першістю не поступаються при знайомстві з фантастикою. І все-таки лідерство серед жанрів захопили історичні та детективні твори. 

  • Професор Інституту отоларингології Юрій МІНІН: «Колись хропіння вважали символом здоров’я»

    «Чекаєте на чудовий день? Спочатку потрібно провести чудову ніч», — говорив Пол Брегг, відомий борець за здоровий спосіб життя. Хороший сон  важливий для здоров’я і чудового самопочуття не менше, ніж регулярні фізичні вправи і правильне харчування. Але що робити, якщо ви не можете заснути вночі? І не через власне безсоння, а внаслідок гучного хропіння, яке чути через стіни.
    Радикальний засіб позбавлення від хропіння застосували у Сполучених Штатах. Легендарний Джон Веслі Хардін, якому урвався терпець від хропіння чоловіка в сусідньому номері готелю «Американ Хаус» у штаті Техас, почав… стріляти з рушниці крізь стіну спальні. Перший постріл розбудив незнайомця, другий приніс йому повне позбавлення від хропіння…  

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    На гіпертонію частіше страждають чоловіки

    Щоб обговорити сучасні методи  профілактики і лікування хвороби,  на Міжнародну науково-практичну конференцію, що відбулася  в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, приїхали фахівці з 13  країн світу. У своєму вітальному слові міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова зазначила, що хвороби системи кровообігу є основною причиною смерті у світі. Тому прийнято програму «Здоров’я — 2020: український вимір», яка вперше для України передбачає орієнтацію на профілактику на принципах  Всесвітньої організації охорони здоров’я.
    Про гостроту цієї проблеми говорив у своєму виступі і  академік Віталій Москаленко. 

  • Володимир ДРЯПАК: «Клара Лучко завжди пам’ятала, що вона родом з Полтавщини»

    До чергової річниці з дня смерті Клари Лучко (26 березня) Полтавська обласна державна телерадіокомпанія «ЛТАВА» презентувала землякам новий документальний фільм про відому актрису «Завоювати життя». Історію його  створення нашому кореспондентові розповідає її автор, тележурналіст Володимир Дряпак.

  • Письменник Сергій ДЗЮБА: «До моїх присвят дружині інші чоловіки ставляться несхвально»

    Про Сергія Дзюбу десятеро різних людей озвучить стільки само різних думок. Хтось говоритиме про нього як про поета, хтось — як про прозаїка чи публіциста, комусь захочеться сказати про нього як про дитячого письменника або драматурга, перекладача, пародиста, критика. Усі зійдуться лише в одному: цей чоловік таки дивак і оригінал. Часто настільки глибоко занурений  у власні думки, що не бачить нікого і нічого навколо себе. І водночас — переможець спартакіади журналістів-спортсменів. Завдає собі клопоту, самовіддано займаючись підростаючим поколінням майбутніх журналістів і письменників. Автор 40 книжок, які — всі до одної! — присвятив дружині Тетяні.  

  • Архігуманно висміяти — це вам не жарт

    Сміх — запорука тридцятиліття. Стверджуємо це в контексті нинішньої круглої дати одного з найцікавіших осередків майстрів гострого олівця — київського «Архігуму». Якось кілька молодих талановитих архітекторів, не вмістившись у рамках соцреалізму, вирішили почати із себе. Так 1 квітня 1983 року утворився «Архігум», першими учасниками якого були переважно архітектори, в яких усе гаразд із почуттям гумору. А від дружніх шаржів перейшли до організації тематичних виставок, згодом піднялися на міжнародний рівень і здобули широке визнання. Вони пояснили й іншу версію назви: архігум, мовляв, — це вищий прояв гуманізму.  

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Без гіпсу і милиць!

    Саме вчені Буковинського державного медичного університету розробили новітній метод лікування переломів — блокуючий інтрамедулярний металополімерний остеосинтез (БІМПО), який визнано пріоритетним напрямком розвитку вітчизняної травматології. Тепер у Чернівцях розпочинають і промисловий випуск конструкцій для лікування переломів.  
    Винахід світового рівня, який дав змогу хворим швидко стати на ноги після важких травм, належить професору Буковинського державного медичного університету, доктору медичних наук, академіку Івану Михайловичу Рубленику.

  • Іван ШЕВЧУК

    Потомлені сміхом

    Якою була цього року Гуморина? Насамперед теплою. Погода на це суто одеське свято виявилася значно кращою, ніж торік. А ще Гуморина, попри заявлену круглу дату — 40 років традиції — була доволі скромною. Без величезного переліку запрошених зірок та якихось надто витратних постановок. А на вулицях було не менш велелюдно, ніж у попередні роки. Може, здалося, але наче і галасу було менше. Не те щоб ніхто ніде не дув у дудку чи відмовляв собі у задоволенні голосно посміятися. Та все-таки якось було стриманіше. І річ, напевне, не лише у великій кількості міліціянтів на центральних вулицях Одеси...