Саме з цього моменту розпочалося офіційне створення Військово-морських сил нашої країни. Але появі цього історичного документа передувала низка доленосних подій і неоціненна праця тих, хто виборював і відроджував наш національний флот. Пригадати минуле та відновити хронологію для «Урядового кур’єра» люб’язно погодився учасник тих подій, капітан 1 рангу запасу ВМС України Мирослав Мамчак.

Історія з розробкою нової редакції закону про вищу освіту триває вже шостий рік. Власне, дискусія навколо цієї проблеми почалася чи не з моменту прийняття в 2002 році чинної редакції закону, адже, на думку деяких експертів, уже на момент ухвалення цього документа багато його норм були застарілими. В парламенті попереднього скликання зареєстровано понад півдесятка законопроектів, жоден із яких так і не ухвалили. Можна довго перелічувати причини затяжної епопеї розробки одного з найважливіших для розвитку держави законів. Утім, головними, на нашу думку, є все-таки дві: політизованість процесу та брак єдиної концепції щодо того, як і навіщо потрібно змінювати освітнє законодавство.

Сім років тому В’ячеславу Ускову в міській державній адміністрації Білої Церкви запропонували очолити Київський обласний музично-драматичний театр імені Панаса Саксаганського, в якому він грав молодим. Заклад перебував у критичному стані за всіма напрямами: приміщення, трупа, репертуар… Тодішній міський голова пан Шуліпа сподівався, що Усков стане тим емоційним революціонером, який відбудує храм для Мельпомени, Талії, Терпсихори. В’ячеслав покладався на дієву підтримку голови облдержадміністрації, на порозуміння з колективом і знання культурної ситуації в рідному місті. 

Цьогоріч фестиваль набув міжнародного статусу. Стартував 27 березня і тривав цілих п’ять днів. За цей час пройшло майже три десятки різноманітних заходів, розрахованих на шанувальників чуттєвого мистецтва, — від традиційних видів до модерних.  
Відкрили фест молодіжною драмою «Майне лібе Віра» у постановці київського режисера Сергія Архипчука за п’єсою закарпатського автора Олександра Гавроша. Її жанр — «любовна драма з прибамбасами». Закарпатський український обласний музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв вже й забув про таку заповненість залу на прем’єрі.

В  ці дні українці найчастіше відвідують Барселону, Париж, Будапешт і Прагу. Нині найпопулярніший пізнавальний туризм, скажімо, екскурсійні тури європейськими столицями, твердять експерти ринку туристичних послуг. І додають: «Наших громадян не зупиняють наслідки кризи в ЄС — акції непокори, протести транспортників тощо. Вони свято вірять: неприємності, якщо і можуть статися, то точно — не з ними».  

На думку президента асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна, знайти таку людину серед дорослих важко. Особливо він визнав, що долає не більш як двадцять томів. А ось соціологи, які здійснюють дослідження, скільки і як читають українці, констатували, що 4,5% наших співгромадян «ковтають» щомісяця більш як три книжки. Загалом, за їхніми даними, в Україні читає 48,7% дорослого населення.
При цьому, стверджує соціолог Євген Копатько, книжки більше люблять читати жінки. Перевагу віддають любовним романам. А ось чоловіки першістю не поступаються при знайомстві з фантастикою. І все-таки лідерство серед жанрів захопили історичні та детективні твори. 

«Чекаєте на чудовий день? Спочатку потрібно провести чудову ніч», — говорив Пол Брегг, відомий борець за здоровий спосіб життя. Хороший сон  важливий для здоров’я і чудового самопочуття не менше, ніж регулярні фізичні вправи і правильне харчування. Але що робити, якщо ви не можете заснути вночі? І не через власне безсоння, а внаслідок гучного хропіння, яке чути через стіни.
Радикальний засіб позбавлення від хропіння застосували у Сполучених Штатах. Легендарний Джон Веслі Хардін, якому урвався терпець від хропіння чоловіка в сусідньому номері готелю «Американ Хаус» у штаті Техас, почав… стріляти з рушниці крізь стіну спальні. Перший постріл розбудив незнайомця, другий приніс йому повне позбавлення від хропіння…  

Щоб обговорити сучасні методи  профілактики і лікування хвороби,  на Міжнародну науково-практичну конференцію, що відбулася  в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, приїхали фахівці з 13  країн світу. У своєму вітальному слові міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова зазначила, що хвороби системи кровообігу є основною причиною смерті у світі. Тому прийнято програму «Здоров’я — 2020: український вимір», яка вперше для України передбачає орієнтацію на профілактику на принципах  Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Про гостроту цієї проблеми говорив у своєму виступі і  академік Віталій Москаленко. 

До чергової річниці з дня смерті Клари Лучко (26 березня) Полтавська обласна державна телерадіокомпанія «ЛТАВА» презентувала землякам новий документальний фільм про відому актрису «Завоювати життя». Історію його  створення нашому кореспондентові розповідає її автор, тележурналіст Володимир Дряпак.

Про Сергія Дзюбу десятеро різних людей озвучить стільки само різних думок. Хтось говоритиме про нього як про поета, хтось — як про прозаїка чи публіциста, комусь захочеться сказати про нього як про дитячого письменника або драматурга, перекладача, пародиста, критика. Усі зійдуться лише в одному: цей чоловік таки дивак і оригінал. Часто настільки глибоко занурений  у власні думки, що не бачить нікого і нічого навколо себе. І водночас — переможець спартакіади журналістів-спортсменів. Завдає собі клопоту, самовіддано займаючись підростаючим поколінням майбутніх журналістів і письменників. Автор 40 книжок, які — всі до одної! — присвятив дружині Тетяні.