Спочатку старший науковий співробітник музею «Дрогобиччина» Люба Васильків та бібліотекар Дрогобицького національного педуніверситету Лариса Ревіна взялися просто провести для студентів філологічного факультету виставку-лекцію «Сподвижництво вчителя». Це про нині вже покійного українського фольклориста і казкаря, вчителя історії та німецької мови, уродженця Житомирщини, випускника Львівського держуніверситету, жителя Буковини Миколу Зінчука, який за 35 років зібрав 8300 казок.  

У стінах столичного Мистецького Арсеналу вперше відбувся Теплий різдвяний ярмарок. Протягом трьох днів відвідувачі купували новорічні подарунки, брали участь у майстер-класах, слухали казки і вірші чи просто насолоджувались горнятком гарячого шоколаду.
Їх не лякали десятиградусний мороз і неочікувана плата за вхід у розмірі 50 гривень (дітям до 10 років дозволяли заходити вільно). Переборовши ці перешкоди, гості потрапляли в обійми великого червоного серця і хмаринки, з якої падав майже справжній сніг. 

Діти — не тільки майбутнє України. Вони — сьогодення нашої держави. Саме тому діяльність із захисту дітей та їхніх прав визначено загальнодержавним пріоритетом. Зокрема ці питання нещодавно розглядали на Всеукраїнській нараді з питань захисту прав дитини під головуванням Президента України. Відкриваючи засідання, Віктор Янукович наголосив: йдеться про захист дитини та дотримання її прав, які тісно пов’язані з національною безпекою і майбутнім нашої держави.  

Коли спитати наших сучасників, який зміст вони вкладають у слово «дах», знайдеться чимало таких, що вчувають у слові кримінальний термін. Настав час повертати словам гуманістичний вимір, чим і займається мистецтво. Хазяйка галереї «Гарна» Дарина Корчевська не тільки вкладає в «дах» первинний зміст, а й спонукає відвідувачів до мистецьких асоціацій. 
Сама галеристка полюбляє сидіти на підвіконні верхнього поверху, під самим дахом. Між небом і побутом. Там простір її мистецтва. Даша напередодні Нового року вирішила за допомогою виставки, присвяченої дахам, примирити давніх суперників — фотографію та живопис. 

Підготовку до призначеного майя на 21 грудня цього року «кінця світу» місто, яке частіше називають «східною брамою України», почало із символічного дня. 24 квітня, як кажуть знавці, на свято Радониці, оголилася частина підземних будов у найстарішому районі обласного центру — Кам’яному Броді. На глибину до десяти метрів провалилися дві могили на старому цвинтарі — вони розміщувалися над однією зі старовинних гірських виробок.

«Виявилося, що це був підземний рукотворний зал. Коли та як він з’явився, ніхто серйозно не досліджував, місце огородили, провал засипали», — розповідає краєзнавець Валерій Снєгірьов.

До православного Різдва ми починаємо готуватися зазвичай уже після Нового року, а ось для представників католицьких і протестантських конфесій, які відзначають це свято за григоріанським календарем, Різдво уже на порозі. 

Останнім часом стало досить модно знімати римейки: чи то дефіцит хороших казок, чи то ностальгія за радянським минулим не дає режисерам спокою. Ось і після римейка «Іронії долі» Тимур Бекмамбетов замахнувся на фільм «Джентльмени удачі». Нещодавно він, разом з виконавцями головних ролей Сергієм Безруковим і Мариною Петренко, презентував цю стрічку в Києві.  
У повністю переписаному сценарії завідувач дитячого садка Євген Трошкін у виконанні Євгена Леонова перетворився на аніматора дитячого центру Льошу Трьошкіна (Сергій Безруков). Сам Трьошкін — інфантильний і життєрадісний хіпстер, виявився двійником найнебезпечнішого злодія і вбивці Смайлика, що вкрав цінний експонат із музею в Пітері.

Усі нащадки великих так чи інакше відчувають, як на їхній долі позначається відоме прізвище. Роланд Франко, онук українського класика, в літературу не пішов. Обставини змусили його обрати іншу життєву стежку. Роланд Тарасович — гірничий інженер, кандидат технічних наук. Він — духовний, несуєтний продовжувач дідової справи. Його виступи на вечорах пам’яті Івана Франка та інших присвячених письменникові заходах, інтерв’ю в ЗМІ, допомога у формуванні музейних експозицій та участь у редакційних радах видань мають на меті донести до найширшого загалу правдивий образ велетня духу й літератури. І, звісно, популяризацію Франкової творчої спадщини. Цього року Роландові Франку минуло 80.  

Працювати у стилі «етнічного магічного реалізму» художниця Катерина Ткаченко почала в рідному Харкові, однак уже понад рік творчо підкорює Київ. За її плечима — низка персональних виставок, участь у масштабних мистецьких проектах, як ось у «Гогольфесті», «Гагарінфесті», Всеукраїнській бієнале історичного живопису «Україна від Трипілля до сьогодення». Попереду  нові полотна й, можливо, навіть зйомка власного фільму.

Свого часу Катерина Ткаченко оживила роздуми українського мислителя Григорія Сковороди в розписах на стінах Харківського літературного музею для виставки «Григорій Сковорода: мандрівка за щастям». До того, 2008 року, створила серію картин, що синонімічна філософії Сковороди. Цього року, як відомо, минає  290-річчя від дня народження Григорія Сковороди, тож картини художниці нещодавно постали перед київськими прихильниками мистецтва на виставці «Квіти серця» в галереї «АВС-арт». 

Розпочався Новорічно-Різдвяний цикл святкувань, у якому тісно переплелися релігійність, народні традиції й сучасність. Тернопілля — в активних приготуваннях. В обласному центрі місцева влада оголосила конкурс «Феєрія Новорічного міста» та на кращий макет шопки «Різдвяне диво».

У новорічному творчому змаганні міська влада надає змогу всім охочим зреалізувати власні здібності та талант в оформленні зовнішнього вигляду об’єктів торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, вулиць, осель, подвір’їв, ялинок у новорічно-різдвяному стилі. Задля цього передбачили три номінації: «Зелена модниця», «Настрій, дарований серцем», «Карнавал прикрас». У конкурсі запрошують взяти участь як окремих тернополян, так і установи, підприємства, заклади, організації, незалежно від форм власності, суб’єкти господарської діяльності, в підпорядкуванні яких є заклади громадського харчування, торгівлі та сфери послуг.