У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику до 85-річчя з Дня народження відомого українського архітектора-реставратора Євгенії Пламеницької відбулася виставка акварелей та презентація наукової монографії «Castrum Camenecensis.  

У передмові до однієї зі збірок Миколи Боровка відомий критик і літературознавець Микола Славинський зазначає, що його поезія має дві форми вираження — традиційний вірш і класичний рондель. Цей термін походить від французького слова rondo — круглий. Особливістю ронделя є те, що він, як правило, має усталену кількість рядків — тринадцять. Причому перші два повинні повторитися як сьомий і восьмий. А перший  ще раз має прозвучати в кінці вірша як висновок.  

Звичайно, можна бути лікарем і без покликання, а з волі випадку чи тверезого розрахунку. Якось в одній газеті я прочитав, що в лікарні недільного дня померла дитина тільки через те, що їй нікому було вчасно надати допомогу. Лікарка, якій зателефонували з цього приводу, буцімто відповіла, що вона також людина і має право на відпочинок. На жаль, серед нинішніх нащадків Гіппократа подібні лікарі — не така вже й рідкість. Але, на щастя, не перевелися й такі, які є їм цілковитою протилежністю. Це люди іншої проби, ті, що пішли за покликанням, ті, що від Бога. Вони не деруться вгору по кар’єрній драбині, ліктями розштовхуючи колег, не кричать про свої успіхи, не скаржаться на труднощі й перевтому. 

У рейтингу столичної шкільної освіти Український гуманітарний ліцей Київського університету імені Тараса Шевченка посідає перші місця.
— Не люблю змагальності в освіті, — заявила його директор Галина Сазоненко. — Ми не бали набираємо, а вчимо дітей досягати мети.
Так, змагальності для звіту вона не терпить. Водночас у відповідальності й творенні справжньої справи завжди була першою. Лідерові тісно в шаблонних рамках, тому постійно генерує ідеї, які об’єднують біля неї не однодумців, наголошує, а різнодумців, що прагнуть однієї мети. 

Тернопіль, як обласний центр, не може похвалитися розмаїттям музеїв, головними тут є краєзнавчий, художній, а також музей політв’язнів і репресованих. Міська влада, схоже, нарешті звернула на цю прогалину увагу. Тернопільський міський голова Сергій Надал твердить, що нині йдеться про створення музею художника світового рівня Михайла Бойчука на вулиці, що носить ім’я братів Михайла та Тимофія Бойчуків. У Тернопільському замку має постати музей самого Тернополя. 
Тим часом днями відчинилися двері бібліотеки-музею «Літературне Тернопілля». Цікаво, що «поселилася» вона у пам’ятці архітектури «Вілла Грабовських». 

Спочатку старший науковий співробітник музею «Дрогобиччина» Люба Васильків та бібліотекар Дрогобицького національного педуніверситету Лариса Ревіна взялися просто провести для студентів філологічного факультету виставку-лекцію «Сподвижництво вчителя». Це про нині вже покійного українського фольклориста і казкаря, вчителя історії та німецької мови, уродженця Житомирщини, випускника Львівського держуніверситету, жителя Буковини Миколу Зінчука, який за 35 років зібрав 8300 казок.  

У стінах столичного Мистецького Арсеналу вперше відбувся Теплий різдвяний ярмарок. Протягом трьох днів відвідувачі купували новорічні подарунки, брали участь у майстер-класах, слухали казки і вірші чи просто насолоджувались горнятком гарячого шоколаду.
Їх не лякали десятиградусний мороз і неочікувана плата за вхід у розмірі 50 гривень (дітям до 10 років дозволяли заходити вільно). Переборовши ці перешкоди, гості потрапляли в обійми великого червоного серця і хмаринки, з якої падав майже справжній сніг. 

Діти — не тільки майбутнє України. Вони — сьогодення нашої держави. Саме тому діяльність із захисту дітей та їхніх прав визначено загальнодержавним пріоритетом. Зокрема ці питання нещодавно розглядали на Всеукраїнській нараді з питань захисту прав дитини під головуванням Президента України. Відкриваючи засідання, Віктор Янукович наголосив: йдеться про захист дитини та дотримання її прав, які тісно пов’язані з національною безпекою і майбутнім нашої держави.  

Коли спитати наших сучасників, який зміст вони вкладають у слово «дах», знайдеться чимало таких, що вчувають у слові кримінальний термін. Настав час повертати словам гуманістичний вимір, чим і займається мистецтво. Хазяйка галереї «Гарна» Дарина Корчевська не тільки вкладає в «дах» первинний зміст, а й спонукає відвідувачів до мистецьких асоціацій. 
Сама галеристка полюбляє сидіти на підвіконні верхнього поверху, під самим дахом. Між небом і побутом. Там простір її мистецтва. Даша напередодні Нового року вирішила за допомогою виставки, присвяченої дахам, примирити давніх суперників — фотографію та живопис. 

Підготовку до призначеного майя на 21 грудня цього року «кінця світу» місто, яке частіше називають «східною брамою України», почало із символічного дня. 24 квітня, як кажуть знавці, на свято Радониці, оголилася частина підземних будов у найстарішому районі обласного центру — Кам’яному Броді. На глибину до десяти метрів провалилися дві могили на старому цвинтарі — вони розміщувалися над однією зі старовинних гірських виробок.

«Виявилося, що це був підземний рукотворний зал. Коли та як він з’явився, ніхто серйозно не досліджував, місце огородили, провал засипали», — розповідає краєзнавець Валерій Снєгірьов.