Гуманітарна політика

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Ласуйте,та не об’їдайтеся

     ...Цікаве запитання: чому саме в новорічну ніч ми особливо не байдужі до їжі та напоїв? Чому руки самі тягнуться до чергового шматочка звабливого делікатесу? По-перше, тому що це — традиція. По-друге, кажуть фахівці, умовна кодова назва цієї ночі — «коли все можна». Тому й з’являється відчуття відсутності меж, зокрема й у їжі. А ще, як відомо, їжа — це спосіб зняття стресу, особливо взимку.
    Отож довгоочікувана новорічна ніч — не час закликів до раціонального харчування. Тому розповімо про досить прості, але дієві правила, що дадуть змогу відзначити щедрі на застілля зимові свята з найменшими втратами для здоров’я.

  • Галина ЦИМБАЛ

    Досить злитися «українським злим»

     Як зазначають організатори, Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» — найбільша регулярна кіноподія України та Східної Європи за версією FIAPF (єдина організація телевізійних продюсерів та кінопродюсерів світового масштабу). Щороку форум репрезентує понад 250 фільмів з усього світу. Конкурсна програма складається зі студентських, перших короткометражних і повнометражних фільмів: «Ми транслюємо всі найпрогресивніші світові тенденції в молодому кіно». Тож через призму фестивалю хочу подтивитися на вітчизняні фільми.

  • Павло КУЩ

    Корабель-привид матеріалізувався на донецькій сцені

    В антракті глядачі впівголоса жваво ділилися найпершими свіжими враженнями від побаченого та почутого. «Спершу найбільше задивлявся на широченне ліжко на сцені: дуже кортіло подрімати», — спробував жартувати один із місцевих чиновників, який прийшов до театру «по службі». Та під осудливим поглядом дружини, яка стояла поруч і спопеляла його очима, «театрал» хутко виправився: «Ні, ні — все просто грандіозно! Спецефекти, виконавці, декорації, музика… Як кажуть наші партнери, «гут». Навіть дуже «гут»!..  

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Берегині Майстра тримають на плечах світ

    До Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана зійшлися всі, хто полюбляє читати символіку творів класика українського декоративного мистецтва. Особливо зрадів Сергій Григорович присутності в музеї школяриків.   
    Він став художником-технологом декоративних тканин. Ця справа вабила його багатими перспективами роботи з традиційними народними орнаментами, які так вигадливо повторюються на рушниках, писанках, килимах. З під молодих пальців починали виходити перші виткані власноруч візерунки. Та настала війна, і юнак набачився кривавої калини на сніжному покриві.

  • Замість ялинки — зимовий букет

    Для того, щоб виростити  ялинку середнього розміру, потрібно не менше 15 років, а простоїть вона у вас від сили місяць (тих, хто звик виносити дерево восьмого березня, до уваги не беремо). Тож  ініціатива «Збережи ялинку», започаткована однією з екологічних організацій,  спрямована не лише на попередження незаконного вирубування дерев, а й на формування громадської думки щодо «ялинкової» проблеми шляхом заміни живих красунь  зимовими композиціями.   

  • Євгенія Пламеницька: закохана в архітектуру

    У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику до 85-річчя з Дня народження відомого українського архітектора-реставратора Євгенії Пламеницької відбулася виставка акварелей та презентація наукової монографії «Castrum Camenecensis.  

  • Володимир ТАТАРЕНКО

    В його ронделях — дихання віків

    У передмові до однієї зі збірок Миколи Боровка відомий критик і літературознавець Микола Славинський зазначає, що його поезія має дві форми вираження — традиційний вірш і класичний рондель. Цей термін походить від французького слова rondo — круглий. Особливістю ронделя є те, що він, як правило, має усталену кількість рядків — тринадцять. Причому перші два повинні повторитися як сьомий і восьмий. А перший  ще раз має прозвучати в кінці вірша як висновок.  

  • Іван ВЛАСЕНКО

    Дітей лікує не тільки пігулка, а й сердечне ставлення

    Звичайно, можна бути лікарем і без покликання, а з волі випадку чи тверезого розрахунку. Якось в одній газеті я прочитав, що в лікарні недільного дня померла дитина тільки через те, що їй нікому було вчасно надати допомогу. Лікарка, якій зателефонували з цього приводу, буцімто відповіла, що вона також людина і має право на відпочинок. На жаль, серед нинішніх нащадків Гіппократа подібні лікарі — не така вже й рідкість. Але, на щастя, не перевелися й такі, які є їм цілковитою протилежністю. Це люди іншої проби, ті, що пішли за покликанням, ті, що від Бога. Вони не деруться вгору по кар’єрній драбині, ліктями розштовхуючи колег, не кричать про свої успіхи, не скаржаться на труднощі й перевтому. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Краще працюється з різнодумцями, що прагнуть однієї мети

    У рейтингу столичної шкільної освіти Український гуманітарний ліцей Київського університету імені Тараса Шевченка посідає перші місця.
    — Не люблю змагальності в освіті, — заявила його директор Галина Сазоненко. — Ми не бали набираємо, а вчимо дітей досягати мети.
    Так, змагальності для звіту вона не терпить. Водночас у відповідальності й творенні справжньої справи завжди була першою. Лідерові тісно в шаблонних рамках, тому постійно генерує ідеї, які об’єднують біля неї не однодумців, наголошує, а різнодумців, що прагнуть однієї мети. 

  • Микола ШОТ

    «Зоставить слід не білим болем у снігах…»

    Тернопіль, як обласний центр, не може похвалитися розмаїттям музеїв, головними тут є краєзнавчий, художній, а також музей політв’язнів і репресованих. Міська влада, схоже, нарешті звернула на цю прогалину увагу. Тернопільський міський голова Сергій Надал твердить, що нині йдеться про створення музею художника світового рівня Михайла Бойчука на вулиці, що носить ім’я братів Михайла та Тимофія Бойчуків. У Тернопільському замку має постати музей самого Тернополя. 
    Тим часом днями відчинилися двері бібліотеки-музею «Літературне Тернопілля». Цікаво, що «поселилася» вона у пам’ятці архітектури «Вілла Грабовських».