У Всеволода Шиловського довге і щасливе творче життя. Значна частина його пов’язана з Одесою, де він часто і плідно працював і гостював як у рідному домі. Мені здавалося, що втілення його таланту на шляху до звання народного артиста розпочалося саме там.  

Віднедавна, переглядаючи телепередачі, мимоволі згадую вислів із книжки «Дванадцять стільців»: у нашому місті настільки багато перукарень і поховальних бюро, що складається враження, мовляв, люди народжуються, щоб причепуритись і померти. Та закрадаються підозри, що вітчизняні телевізійники вирішили: українці мають дивитися телевізори, щоб спочатку навчитись варити борщі й пекти пиріжки, а потім худнути.   
Практично на кожному телеканалі є  шоу, де українців навчають готувати. Нещодавно одночасно натрапила на три передачі, де давали поради, що і як потрібно варити й смажити.

Цей захід, що проходить уже в шосте, збирає у своє коло талановитих дітей з усього Криму і розкриває їхні вокальні таланти та майстерність у декламуванні поезії. Головна умова для учасників — виконання виключно українською мовою, оскільки основна мета — вдосконалення навичок володіння державною мовою. 
Як виявилося з часом, це не стало перепоною, адже рік у рік дітей-учасників стає дедалі більше. «Колись у нас було втричі менше конкурсантів і для їхніх виступів вистачало одного дня, а тепер ми ледь вкладаємось у три, — розповів член журі вокального конкурсу заслужений працівник культури України Богдан Безкоровайний. — Мене надзвичайно тішить і те, що він уже давно став багатонаціональним». 

Давнім знаком Різдвяних свят є дідух. Виготовляють його із злакових культур, і він може різнитися за формою, розмірами, прикрасами. В Українському домі «Перемога» в Тернополі організували виставку дідухів, які створили працівники обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, педагоги та учні творчих гуртків різних районів краю. Тут представили понад 30 видів таких символів добра, достатку та родинного тепла. Хтось із авторів звертав увагу на традиційні форми, хтось не втримався від імпровізації, тож в експозиції можна побачити дідуха-козака, дідуха-господаря, дідуха-ялинку і навіть дідуха-лісовичка...  

Зовнішнє незалежне оцінювання розпочнеться лише в червні, проте зареєструватися на нього потрібно вже протягом найближчих двох місяців.   Документи до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти  слід надіслати не пізніше, ніж 5 березня. 
Як наголошується на сайті Українського центру оцінювання якості освіти, підтвердженням того, що вас зареєстровано на участь у тестуванні, є сертифікат учасника ЗНО. Якщо з моменту відправлення документів минуло три тижні, проте сертифікат або повідомлення про відмову в реєстрації так і не надійшли, слід звернутися до відповідного регіонального центру. 

Одним з чинників, який стримує формування майбутньої наукової еліти в Україні, є те, що в нашій державі освіта, наука та технології існують у різних площинах. Тому, наполягають в Українському науковому клубі,   ключовим моментом реформування має стати нова концепція розвитку та новий термін — «наукова сфера», котра включає в себе ці три складові. Що передбачає, зокрема, й функціонування дослідницьких університетів. Про це, так само як і про зміст нинішніх дискусій щодо реформування української освіти й науки, ми розмовляємо з науковцем Наталією ШУЛЬГОЮ.  

На цих дев’яти гектарах уздовж лиману пам’ятка стоїть на пам’ятці. Причому у буквальному сенсі слова. «Сьогодні вже чітко визначено, — каже начальник управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації Наталя Штербуль, — фортеця — це пам’ятка архітектури національного значення, що стоїть на пам’ятці археології національного значення». Йдеться про Білгород-Дністровську, або ж Аккерманську, фортецю, розташовану на півдні Одещини, біля Дністровського лиману. 
Найбільша за розмірами фортифікація нашої країни національного статусу набула ще 1963 року. 

Такої кількості вальсів протягом двох годин у Закарпатській обласній філармонії не звучало, мабуть, від самого спорудження старовинної будівлі. Симфонічний оркестр під керуванням Вікторії Свалявчик-Цанько влаштував концерт із творів Штрауса.
— Йоганн Штраус-молодший був і залишається «королем вальсів», йому в цій царині немає рівних, — розпочала вечір мелодій славетного віденця ведуча, музикознавець Наталія Піцур. — Як майстра вальсу — безтурботного, веселого, поетичного — цього композитора не перевершив ніхто, його твори заполонили все XIX століття. 

Нещодавно Дніпропетровський державний аграрний університет (колишній Дніпропетровський сільськогосподарський інститут — ДСГІ) відзначив 90-річчя. Сьогодні вишу є чим пишатися. Він відомий і в Україні, і за кордоном своїми науковими школами і оригінальними дослідженнями. Серед випускників університету багато знаних науковців, громадських діячів, Героїв України, керівників потужних агропідприємств. Ректор ДДАУ Анатолій Кобець, з яким розмовляємо, теж навчався у ньому.  

Різдвяні празники починаються зі Святвечора — свята суто родинного. Та вже прижилася в нашій Вітчизні добра традиція, коли за столами в оселях Західної України збираються й гості з Донбасу. І відчувається в такому дружньому колі: Україна — єдина родина.