Єдиний у світі кримськотатарський канал «АТР» донедавна був відомий лише вузькому колу людей. Та воно і зрозуміло, бо свої передачі рідною мовою транслював лише 2,5 години на добу і не міг похвалитися ані професійними кадрами, ані обладнанням. Усе кардинально змінилося за два минулі роки — на канал прийшла молода і потужна команда. Результатом їхньої кропіткої праці став потужний рестарт і перше місце у рейтингу серед кримських каналів. Про феномен цього каналу ми попросили розповісти його керівника Ельзару Іслямову.

 Цю подію приурочили до 140-річчя від дня народження Василя Григоровича. Розташувався новий музей у будинку Кричевського-Лебіщака — це майже в центрі Опішного на Полтавщині. У різні часи тут були гончарний навчально-показовий пункт губернського земства, школа художників-кераміків, виробничі майстерні тощо. А споруджена ця будівля 1916 року за проектом нашого ювіляра. Торік на ній відкрили Стіну гончарної слави України, яка увічнює творчі звершення в мистецтві й гончарстві видатних достойників України.
На відкриття музею до Опішного прибув онук Василя Григоровича — Василь Лінде-Кричевський, який проживає у США.

Невдовзі після того, як майбутні абітурієнти почали відсилати документи для реєстрації на ЗНО, що стартувала 4 січня, в післясвятковій інформаційній тиші як грім серед ясного неба пролунала заява першого віце-спікера Верховної Ради Ігоря Калєтніка: мовляв, не потрібне нам це незалежне оцінювання, бо погіршило воно якість освіти, тож треба повертатися до старої системи вступних іспитів.  

2013 рік проголошений Президентом роком дитячої творчості. Та, звісно, це не означає, що раніше соціальним ініціативам молодих не приділялося належної уваги. На підтвердження цього представники молодіжних і дитячих громадських організацій розповіли про реалізацію програм і проектів із популяризації здорового способу життя, патріотичного виховання, захисту довкілля тощо, які підтримуються міською владою.
У департаменті освіти і науки, молоді та спорту КМДА розповіли, що загалом минулого року на конкурс було подано 56 проектів від 44 громадських організацій, серед яких 36 — молодіжні, 8 — дитячі. 

Для багатьох відомий факт: у січні 1948 року в Київському театрі опери і балету імені Т. Г. Шевченка відбулися установчі збори Товариства по поширенню політичних і наукових знань, за яким згодом закріпилася назва «Товариство «Знання» України». Нині його славна історія досягла 65-річної позначки. Погодьтеся, вагома дата, щоб поговорити про досягнення  цієї організації з нинішнім головою правління товариства, доктором філософських наук, заслуженим діячем науки і техніки України професором Василем Кушерцем.  

Джон фон Нейман, Джон Мочлі, Преспер Еккерт зі США. Алан Тьюринг, Том Кілбурн і Моріс Уілкс із Великобританії. Сергій Лебедєв та Ісаак Брук з колишнього СРСР. Це зоряна плеяда вчених, котрі наприкінці 40-х і початку 50-х років минулого століття майже одночасно створили у передових країнах світу перші цифрові електронні обчислювальні машини із програмою, яка зберігається в пам’яті, — тепер усім відомі комп’ютери.  
У Сергія Лебедєва, 110 років від дня народження якого виповнилося торік, — начебто два творчих життя. У першому — 20 років його наукової діяльності в галузі енергетики.

У Черкасах відбувся 25-й Міжнародний му­зичний фестиваль «Черкаські джазові дні». На думку організатора що­річного заходу Сергія Крашеніннікова, за чверть століття існування джазовий фестиваль став брендом міста.

Він бере витоки ще з 70-х років минулого сторіччя, коли в обласному центрі популярним був ансамбль «Зелений вогник», який нерідко виконував наближені до джазу композиції. Перехопивши естафету «бунтарського мистецтва», місцеві джазмени створили свій джаз-клуб. Поступово виступи музикантів ставали дедалі популярнішими. Ідея запрошувати зірок джазу з інших міст, а потім і з інших країн визріла поступово. 

Вервечка легковиків, мікроавтобусів, автобусів уже роками у надвечір’я 13 січня спрямовується до Горошови, що на Тернопіллі. Охочих подивитися неповторне дійство — Маланку — є чимало з інших областей та з-за кордону. Ось вказівник на повороті нагадав, що до місця святкування треба проїхати ще 18 км, а водночас пошукати у своїх кишенях дрібні купюри. Навіщо? Треба «пости ДПС» здолати, а без хабара хіба можна?!
Перший такий шлагбаум виставили в селі Устя. гречно запрошують на свою Маланку, а якщо не бажаєте розділити їхню радість, «розрахуйтеся за дорогу» — й гайда далі. За якийсь кілометр-другий ще один «блок-пост», тут уже за проїзд правлять не менш як 10 грн. 

Головний лікар обласного Чернігівського протитуберкульозного диспансеру Валерій Дубров належить до тієї категорії фахівців, котрі ніколи не пасують перед труднощами. Довгі чотири роки він разом з групою колег боровся з епідемією туберкульозу в Алжирі. Там і досі згадують відданих своїй справі фтизіатрів як національних героїв. А нещодавно історія повторилася в дещо іншому ракурсі: Валерію Павловичу випала нагода впровадити у лікування хворих земляків новий препарат, котрий можна назвати справжньою панацеєю у боротьбі з туберкульозом легень та онкозахворюваннями. Ще б пак! Термін одужання хворих прискорився у 6—8 разів, відтепер рахунок йде не на місяці, а на десятки днів.   

У лютому 1940 року десятирічного Збігнєва вивезли разом із родиною з Тернопільщини до Сибіру. Страшне заслання. Але він згадує його у розмовах з друзями і в книжках не тільки з болем, а й з відчуттям міжнаціональної людської солідарності та взаємодопомоги в тяжких випробуваннях, пізнаних особисто. З великою вдячністю і повагою пише і розповідає Збігнєв не тільки про поляків, а й про росіян, українців, євреїв, бурятів, німців, чеченців, з котрими доля звела його в Сибіру.
Нині в Польщі виходить на екрани багатосерійна телевізійна версія «Сибіріади польської».