Гуманітарна політика

  • Любомира КОВАЛЬ

    Жваві та завзяті не нудьгують

    2013 рік проголошений Президентом роком дитячої творчості. Та, звісно, це не означає, що раніше соціальним ініціативам молодих не приділялося належної уваги. На підтвердження цього представники молодіжних і дитячих громадських організацій розповіли про реалізацію програм і проектів із популяризації здорового способу життя, патріотичного виховання, захисту довкілля тощо, які підтримуються міською владою.
    У департаменті освіти і науки, молоді та спорту КМДА розповіли, що загалом минулого року на конкурс було подано 56 проектів від 44 громадських організацій, серед яких 36 — молодіжні, 8 — дитячі. 

  • Василь КУШЕРЕЦЬ: «Відверта розмова була, є і буде найважливішим джерелом передачі інформації від людини до людини»

    Для багатьох відомий факт: у січні 1948 року в Київському театрі опери і балету імені Т. Г. Шевченка відбулися установчі збори Товариства по поширенню політичних і наукових знань, за яким згодом закріпилася назва «Товариство «Знання» України». Нині його славна історія досягла 65-річної позначки. Погодьтеся, вагома дата, щоб поговорити про досягнення  цієї організації з нинішнім головою правління товариства, доктором філософських наук, заслуженим діячем науки і техніки України професором Василем Кушерцем.  

  • Борис МАЛИНОВСЬКИЙ

    Ім’я академіка Сергія Лебедєва довго було засекречене

    Джон фон Нейман, Джон Мочлі, Преспер Еккерт зі США. Алан Тьюринг, Том Кілбурн і Моріс Уілкс із Великобританії. Сергій Лебедєв та Ісаак Брук з колишнього СРСР. Це зоряна плеяда вчених, котрі наприкінці 40-х і початку 50-х років минулого століття майже одночасно створили у передових країнах світу перші цифрові електронні обчислювальні машини із програмою, яка зберігається в пам’яті, — тепер усім відомі комп’ютери.  
    У Сергія Лебедєва, 110 років від дня народження якого виповнилося торік, — начебто два творчих життя. У першому — 20 років його наукової діяльності в галузі енергетики.

  • Владислав КИРЕЙ

    Черкаси на три дні стали столицею джазу

    У Черкасах відбувся 25-й Міжнародний му­зичний фестиваль «Черкаські джазові дні». На думку організатора що­річного заходу Сергія Крашеніннікова, за чверть століття існування джазовий фестиваль став брендом міста.

    Він бере витоки ще з 70-х років минулого сторіччя, коли в обласному центрі популярним був ансамбль «Зелений вогник», який нерідко виконував наближені до джазу композиції. Перехопивши естафету «бунтарського мистецтва», місцеві джазмени створили свій джаз-клуб. Поступово виступи музикантів ставали дедалі популярнішими. Ідея запрошувати зірок джазу з інших міст, а потім і з інших країн визріла поступово. 

  • Микола ШОТ

    Тримайся, Венеціє, у Горошовій — карнавал

    Вервечка легковиків, мікроавтобусів, автобусів уже роками у надвечір’я 13 січня спрямовується до Горошови, що на Тернопіллі. Охочих подивитися неповторне дійство — Маланку — є чимало з інших областей та з-за кордону. Ось вказівник на повороті нагадав, що до місця святкування треба проїхати ще 18 км, а водночас пошукати у своїх кишенях дрібні купюри. Навіщо? Треба «пости ДПС» здолати, а без хабара хіба можна?!
    Перший такий шлагбаум виставили в селі Устя. гречно запрошують на свою Маланку, а якщо не бажаєте розділити їхню радість, «розрахуйтеся за дорогу» — й гайда далі. За якийсь кілометр-другий ще один «блок-пост», тут уже за проїзд правлять не менш як 10 грн. 

  • Фтизіатр Валерій Дубров: «У Манілі мені казали: «Ми платитимемо вам 40 тисяч доларів на місяць»

    Головний лікар обласного Чернігівського протитуберкульозного диспансеру Валерій Дубров належить до тієї категорії фахівців, котрі ніколи не пасують перед труднощами. Довгі чотири роки він разом з групою колег боровся з епідемією туберкульозу в Алжирі. Там і досі згадують відданих своїй справі фтизіатрів як національних героїв. А нещодавно історія повторилася в дещо іншому ракурсі: Валерію Павловичу випала нагода впровадити у лікування хворих земляків новий препарат, котрий можна назвати справжньою панацеєю у боротьбі з туберкульозом легень та онкозахворюваннями. Ще б пак! Термін одужання хворих прискорився у 6—8 разів, відтепер рахунок йде не на місяці, а на десятки днів.   

  • Євген ЛУК’ЯНЕНКО

    Збігнєв Доміно — найбільший українець у сучасній польській літературі

    У лютому 1940 року десятирічного Збігнєва вивезли разом із родиною з Тернопільщини до Сибіру. Страшне заслання. Але він згадує його у розмовах з друзями і в книжках не тільки з болем, а й з відчуттям міжнаціональної людської солідарності та взаємодопомоги в тяжких випробуваннях, пізнаних особисто. З великою вдячністю і повагою пише і розповідає Збігнєв не тільки про поляків, а й про росіян, українців, євреїв, бурятів, німців, чеченців, з котрими доля звела його в Сибіру.
    Нині в Польщі виходить на екрани багатосерійна телевізійна версія «Сибіріади польської». 

  • Кандидат юридичних наук Сергій НЕЖУРБІДА: «Гросс розробив слідчу валізу для роботи на місці злочину, де завжди тримав… цукерки»

    Колишній декан юридичного факультету Чернівецького університету Ганс Гросс не просто дав криміналістиці ім’я, започаткувавши, власне, термін «криміналістика». Він зробив з неї поважну наукову і навчальну дисципліну — сформулював закони, котрі (як і належить науковим знанням) виводять на стежку істини в практичних справах (наразі при розкритті й запобіганні злочину), визначив загальні положення, розробив методику розслідування, техніку і тактику професійної діяльності криміналістів і навіть дав їм кілька безцінних порад — приміром, як спілкуватися з пресою.
    На юридичному факультеті Чернівецького національного університету свято шанують пам’ять видатного професора. 

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Норвезький феномен українського будяка

    По-справжньому порадувала чернігівців Дирекція художніх виставок України, надавши твори сучасних авторів для виставки декоративно-ужиткового мистецтва «Шляхами творчості». Розмаїття матеріалу, стилю, напрямку і техніки виконання, об’єднане однією експозицією, дає відчуття мандрівки поміж світами. Зрештою, так і є: в кожного митця — свій вимір. Спільною виявилася лише традиційна родзинка українського колориту: всі твори ніби притрушено різними відтінками веселощів — від легкої усмішки (арт-об’єкт «Збирання золотого дощу» Ольги Марино) до щиросердного реготу («Рибинка» та «Кіт-парад» Івана Семесюка).  

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Хто бджоловодить — тому штани не спадуть!

    У цьому непересічному дійстві, що стартувало запаленням від Віфлеємського вогню найбільшої у країні свічки Братства бджолярів землі Волинської «Ройовий стан», взяли участь понад три десятки українських пасічників. Свою продукцію експертній комісії і жителям та гостям Луцька презентували медовари з Київщини, Львівщини, Хмельниччини, Чернігівщини, Кіровоградщини, Миколаївщини, Полтавщини, Одещини, Закарпаття, Волині.

    Проведення такого заходу саме тут не випадкове. Адже з прадавніх часів Волинська земля навесні і влітку буквально дихала медом    настільки багатими на медодайні рослини були місцеві луки, поля та ліси.