До православного Різдва ми починаємо готуватися зазвичай уже після Нового року, а ось для представників католицьких і протестантських конфесій, які відзначають це свято за григоріанським календарем, Різдво уже на порозі. 

Останнім часом стало досить модно знімати римейки: чи то дефіцит хороших казок, чи то ностальгія за радянським минулим не дає режисерам спокою. Ось і після римейка «Іронії долі» Тимур Бекмамбетов замахнувся на фільм «Джентльмени удачі». Нещодавно він, разом з виконавцями головних ролей Сергієм Безруковим і Мариною Петренко, презентував цю стрічку в Києві.  
У повністю переписаному сценарії завідувач дитячого садка Євген Трошкін у виконанні Євгена Леонова перетворився на аніматора дитячого центру Льошу Трьошкіна (Сергій Безруков). Сам Трьошкін — інфантильний і життєрадісний хіпстер, виявився двійником найнебезпечнішого злодія і вбивці Смайлика, що вкрав цінний експонат із музею в Пітері.

Усі нащадки великих так чи інакше відчувають, як на їхній долі позначається відоме прізвище. Роланд Франко, онук українського класика, в літературу не пішов. Обставини змусили його обрати іншу життєву стежку. Роланд Тарасович — гірничий інженер, кандидат технічних наук. Він — духовний, несуєтний продовжувач дідової справи. Його виступи на вечорах пам’яті Івана Франка та інших присвячених письменникові заходах, інтерв’ю в ЗМІ, допомога у формуванні музейних експозицій та участь у редакційних радах видань мають на меті донести до найширшого загалу правдивий образ велетня духу й літератури. І, звісно, популяризацію Франкової творчої спадщини. Цього року Роландові Франку минуло 80.  

Працювати у стилі «етнічного магічного реалізму» художниця Катерина Ткаченко почала в рідному Харкові, однак уже понад рік творчо підкорює Київ. За її плечима — низка персональних виставок, участь у масштабних мистецьких проектах, як ось у «Гогольфесті», «Гагарінфесті», Всеукраїнській бієнале історичного живопису «Україна від Трипілля до сьогодення». Попереду  нові полотна й, можливо, навіть зйомка власного фільму.

Свого часу Катерина Ткаченко оживила роздуми українського мислителя Григорія Сковороди в розписах на стінах Харківського літературного музею для виставки «Григорій Сковорода: мандрівка за щастям». До того, 2008 року, створила серію картин, що синонімічна філософії Сковороди. Цього року, як відомо, минає  290-річчя від дня народження Григорія Сковороди, тож картини художниці нещодавно постали перед київськими прихильниками мистецтва на виставці «Квіти серця» в галереї «АВС-арт». 

Розпочався Новорічно-Різдвяний цикл святкувань, у якому тісно переплелися релігійність, народні традиції й сучасність. Тернопілля — в активних приготуваннях. В обласному центрі місцева влада оголосила конкурс «Феєрія Новорічного міста» та на кращий макет шопки «Різдвяне диво».

У новорічному творчому змаганні міська влада надає змогу всім охочим зреалізувати власні здібності та талант в оформленні зовнішнього вигляду об’єктів торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, вулиць, осель, подвір’їв, ялинок у новорічно-різдвяному стилі. Задля цього передбачили три номінації: «Зелена модниця», «Настрій, дарований серцем», «Карнавал прикрас». У конкурсі запрошують взяти участь як окремих тернополян, так і установи, підприємства, заклади, організації, незалежно від форм власності, суб’єкти господарської діяльності, в підпорядкуванні яких є заклади громадського харчування, торгівлі та сфери послуг. 

У столиці завершила роботу ІІІ Київська міжнародна книжкова виставка, яку організовує Держкомтелерадіо України. За словами першого заступника голови відомства Анатолія Мураховського, цьогорічний форум більший за площею і кількістю представлених видавництв. «Книжкові контракти» стають по-справжньому міжнародними — щорічно участь у них бере дедалі більше зарубіжних видавців.
Програма зібрання була дуже насиченою: зустрічі з популярними письменниками Іваном Андрусяком, Дмитром Антонюком, Андрієм Курковим, Ладою Лузіною, Іреною Роздобудько, Григорієм Фальковичем та багатьма іншими, автограф-сесії, цікаві презентації книжкових новинок тощо.

Не вперше доводиться писати про проблеми колись потужних вітчизняних санаторних комплексів. На жаль, домінує негативна тенденція: більшість із них, не витримавши конкуренції з часом, ідуть найлегшим шляхом, поступово перетворюючись на SPА-заклади з відповідною ціновою політикою. Або залишаються на совковому рівні існування, хоч і мають в арсеналі гідні наслідування наукові розробки. Тим часом експерти підрахували, що на курорті кожна вкладена в реабілітацію хворих гривня повертається для держави чотирма гривнями економічної вигоди через зменшення кількості лікарняних, прискорення відновлення працездатності, підвищення продуктивності праці.  

Нещодавно російський Дід Мороз, який має свій маєток у Великому Устюгу, розповів про те, що сучасні діти останнім часом у нього дуже часто просять аж надто дорогі подарунки, найпопулярніший серед яких автомобіль. 

Протягом чотирьох днів у Києві та Черкасах проходив І Міжнародний театральний фестиваль «Документ», спрямований на популяризацію в Україні так званих документальних спектаклів. Своєрідність документальної вистави — віддзеркалення дійсності завдяки реальним історіям, актуальним подіям, людям, які були їхніми учасниками чи ініціаторами. Документальний театр ближчий до журналістики, аніж драматургії, що особливо підкреслює метод вербатім, коли актори на сцені озвучують інтерв’ю, записані з очевидцями певних подій.   

Якихось 20—30 років тому столиця мала зовсім інакший вигляд. Ми не знали монстроподібного нашарування скла й бетону, обридлих фальшивою яскравістю офісно-розважальних центрів, кричущо-нав’язливих рекламних біг-бордів. Все, або майже все, було просто, зі смаком, душевно і по-домашньому тепло.

Відчуття занурення в дитинство, юність, молодість на фотовиставці відомого столичного майстра «Київ. Це було нещодавно…» не полишає з перших кроків. Навпаки, з кожною новою роботою дедалі гостріше відчуваєш — що ж ми насправді втратили! Цих місць уже немає або ж вони мають зовсім інший вигляд — красивий, сучасний, але не ТАКИЙ. А минуло ж лише якихось кілька десятків літ — від початку 70-х до середини 90-х років ХХ століття.