Гуманітарна політика

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Для ЗНО приготували торований шлях

    Наступного року організатори зовнішнього незалежного тестування не планують особливо оновлювати систему ЗНО. За словами директора Українського центру оцінювання якості освіти Ірини Зайцевої, зміни стосуватимуться лише змістової частини тестів, зокрема скорочено кількість завдань із історії України, всесвітньої історії та фізики. Крім того, якщо цього року при складанні ЗНО мовами нацменшин абітурієнтові видавали два зошити — українською та, приміром, польською чи румунською мовою, то наступного року учасник тестування отримає лише один зошит — тією мовою нацменшин, яку він обрав.  

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Дорослі проблеми дитячої гри

    Чи можна правильно виховати дитину в сім’ї, де немає злагоди? Це запитання постійно виникало, коли слухав на прес-конференції виступи представників Ради козацьких отаманів України. Йшлося про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»). Вже четвертий рік її проводить Український державний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді спільно з Радою козацьких отаманів за сприяння міністерств оборони, внутрішніх справ, надзвичайних ситуацій, а також Служби безпеки та Державної прикордонної служби. 

  • Ольга ЯРОШЕНКО: «Бездіяльність на уроці найбільше стомлює учня»

    Тираж  книжок науковця Ольги Ярошенко перевищив два  мільйони примірників. Вона пише підручники і посібники з хімії, за якими навчалися, навчаються і  навчатимуться мільйони школярів, студентів, педагогів. Аудиторія  розширюватиметься, оскільки до друку готуються нові роботи. Її знають і поважають не лише колеги-хіміки. Немає такої школи, де б не  мріяли, аби відкритий урок провела Ярошенко-методист. Тож одна людина поєднала два таланти: акумулювати та  збагачувати знання з хімії і вміння дохідливо передавати їх іншим.  

  • Наталія ДОЛИНА

    Царська хвороба, або Чому Наполеон програв Ватерлоо

    Про це не говорять уголос. Коли в людини болить серце, вона не соромиться в цьому зізнатися. А спробуйте сказати прилюдно, що у вас геморой! Мало хто наважиться на такий подвиг. Утім, проктологи впевнені, що генератор, який модулює  соціальну гідність людини, — зовсім не серце, як зазвичай вважають. Найсильніший   вплив на нашу самоповагу має… пряма кишка. Соціальною істотою нас передовсім робить маленький м’яз із назвою сфінктер. Саме йому ми зобов’язані тим, що можемо тримати в шорах природні відправлення організму. Поки все нормально, людина навіть не підозрює, якою владою над світом володіє. А варто сфінктеру вийти з ладу, його власник перетворюється на ізгоя.

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    У Марії Заньковецької гостювали Едіт Піаф і Марлен Дітрих

    У місті Ніжині, що на Чернігівщині, вже увосьме відшумів теплий і емоційний театральний фестиваль жіночої творчості, традиційно приурочений першому виходу на професійну сцену видатної артистки, місцевої уродженки Марії Заньковецької. 

  • Микола ШОТ

    На відстані материнського поцілунку

    Коли поринаю у дитячі спогади, то пригадую і картинки, як сільські мами на весняно-польові роботи, сінокіс чи у жнива своїх немовлят виносили у ряднинах, хустках, подолах, інших перев’язах. Це було звично, в народних традиціях. До того ж не лише в українців. Варто хоча б поглянути на одну з картин Рембрандта, який у XVII ст. зобразив жінку з дитиною, що прив’язана до материної спини. Деякі народи Азії та Африки, а також роми і нині носять малюків, оперізуючи себе хусткою чи відрізом тканини.  

  • Микола ШОТ

    Карася зашифрували наче Штірліца

    За останні 50—60 років у Тернопільському академічному українському драмтеатрі ім. Тараса Шевченка втретє вдалися до постановки «Запорожця за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського. Передовсім це гідний подарунок до 200-річчя із дня народження автора першої української опери, яке відзначатимемо найближчого лютого. Та й, зрештою, цілком погоджуюся з народним артистом України, лауреатом Шевченківської премії Федором Стригуном, що ця  «улюблена пісня всього народу» просто не може не звучати.

    Федір Стригун показав тернопільському глядачеві своє режисерське бачення, розуміння і трактування «Запорожця за Дунаєм».  Численні аншлаги на прем’єрі та після неї засвідчують: люди знудьгувалися за чистотою й світлістю почуттів, дотепним народним гумором, чудовою музикою, що так люба кожному чи не з дитинства, за творами української класики. 

  • Лариса КОНАРЕВА

    Ангел, що спустився з неба

    У фіналі дитячого пісенного конкурсу в Амстердамі, в якому брали участь представники 12 країн — Швеції, Бельгії, Білорусі, Азербайджану, Ізраїлю, Албанії, Вірменії, Грузії, Росії, Молдови, Нідерландів та України, перемогла 10-річна українка Анастасія Петрик. Вона набрала 133 голоси, на 30 балів випередивши колектив Funkids із Грузії, що посів друге місце з 103 голосами. До трійки лідерів увійшов і колектив Compass Band з Вірменії, який з 98 балами посів третє місце.  
     Настя виступала під 9 номером і виконувала власну пісню «Небо», перша частина якої прозвучала українською мовою, а друга — англійською. 

  • Олена ІВАШКО

    Хітам підспівував увесь зал

    Свій перший скромний ювілей Миколаївський джаз-клуб відзначив масштабним фестивалем «JUBILEE 2012». Цього року його присвятили 75-й річниці утворення Миколаївської області. Організаторам вдалося протягом п’яти годин утримувати увагу глядачів  джазовими композиціями, серед яких класичні й популярні, новаторські.
    Про осінню похмуру погоду відвідувачі концерту забули відразу після перших акордів миколаївського Біг-бенду під керівництвом Володимира Алексєєва. Цей джазовий оркестр створено при Миколаївському державному вищому музичному училищі, а його керівник очолює обласну громадську організацію «Миколаївський джаз-клуб». 

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Василь ГОПАЧЕНКО: «Ідеї Архімеда були підхоплені послідовниками лише через 1800 років»

    Образ видатного давньогрецького математика, фізика, астронома, механіка, інженера Архімеда, якому цього року виповнюється 2300 років, у кількох поколінь наших співвітчизників асоціюється з кумедним анімаційним героєм, котрий вискакує з ванни з криком «Еврика!» (Знайшов!). У цьому є певна частка істини: зі свідчень, залишених сучасниками вченого мужа, будучи зачарованим наукою, він забував про все, що відбувається навколо нього. Але при цьому, за словами грецького письменника Плутарха, Архімед мав високу душу й глибокий розум, створив машини, «котрі доставили йому славу знання, не тільки доступного людині, але майже божественного… У всій геометрії не можна знайти більш складних і глибокодумних задач, котрі були б розв’язані так просто і ясно, як ті, якими займався Архімед».