Коли поринаю у дитячі спогади, то пригадую і картинки, як сільські мами на весняно-польові роботи, сінокіс чи у жнива своїх немовлят виносили у ряднинах, хустках, подолах, інших перев’язах. Це було звично, в народних традиціях. До того ж не лише в українців. Варто хоча б поглянути на одну з картин Рембрандта, який у XVII ст. зобразив жінку з дитиною, що прив’язана до материної спини. Деякі народи Азії та Африки, а також роми і нині носять малюків, оперізуючи себе хусткою чи відрізом тканини.  

За останні 50—60 років у Тернопільському академічному українському драмтеатрі ім. Тараса Шевченка втретє вдалися до постановки «Запорожця за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського. Передовсім це гідний подарунок до 200-річчя із дня народження автора першої української опери, яке відзначатимемо найближчого лютого. Та й, зрештою, цілком погоджуюся з народним артистом України, лауреатом Шевченківської премії Федором Стригуном, що ця  «улюблена пісня всього народу» просто не може не звучати.

Федір Стригун показав тернопільському глядачеві своє режисерське бачення, розуміння і трактування «Запорожця за Дунаєм».  Численні аншлаги на прем’єрі та після неї засвідчують: люди знудьгувалися за чистотою й світлістю почуттів, дотепним народним гумором, чудовою музикою, що так люба кожному чи не з дитинства, за творами української класики. 

У фіналі дитячого пісенного конкурсу в Амстердамі, в якому брали участь представники 12 країн — Швеції, Бельгії, Білорусі, Азербайджану, Ізраїлю, Албанії, Вірменії, Грузії, Росії, Молдови, Нідерландів та України, перемогла 10-річна українка Анастасія Петрик. Вона набрала 133 голоси, на 30 балів випередивши колектив Funkids із Грузії, що посів друге місце з 103 голосами. До трійки лідерів увійшов і колектив Compass Band з Вірменії, який з 98 балами посів третє місце.  
 Настя виступала під 9 номером і виконувала власну пісню «Небо», перша частина якої прозвучала українською мовою, а друга — англійською. 

Свій перший скромний ювілей Миколаївський джаз-клуб відзначив масштабним фестивалем «JUBILEE 2012». Цього року його присвятили 75-й річниці утворення Миколаївської області. Організаторам вдалося протягом п’яти годин утримувати увагу глядачів  джазовими композиціями, серед яких класичні й популярні, новаторські.
Про осінню похмуру погоду відвідувачі концерту забули відразу після перших акордів миколаївського Біг-бенду під керівництвом Володимира Алексєєва. Цей джазовий оркестр створено при Миколаївському державному вищому музичному училищі, а його керівник очолює обласну громадську організацію «Миколаївський джаз-клуб». 

Образ видатного давньогрецького математика, фізика, астронома, механіка, інженера Архімеда, якому цього року виповнюється 2300 років, у кількох поколінь наших співвітчизників асоціюється з кумедним анімаційним героєм, котрий вискакує з ванни з криком «Еврика!» (Знайшов!). У цьому є певна частка істини: зі свідчень, залишених сучасниками вченого мужа, будучи зачарованим наукою, він забував про все, що відбувається навколо нього. Але при цьому, за словами грецького письменника Плутарха, Архімед мав високу душу й глибокий розум, створив машини, «котрі доставили йому славу знання, не тільки доступного людині, але майже божественного… У всій геометрії не можна знайти більш складних і глибокодумних задач, котрі були б розв’язані так просто і ясно, як ті, якими займався Архімед».

Труба — один з найдавніших музичних інструментів. Томаш Слюсарчик, професор музичної академії в польському місті Бидгощ каже, що впродовж тисячоліть вона нерозривно пов’язана з людиною, слугує символом хвали, голосу Бога. За свій сивий вік труба, безперечно, зазнала змін і за звуком, і за формою, структурою, від натуральної перейшла до інструменту з вентильним механізмом.
Пан Томаш цікавиться старовинними трубами, навчає гри на них студентів музакадемії в Бидгощі і, певна річ, виступає з цими інструментами. 

Прилади, що контролюють чистоту водоймищ, керують енергоекономним вуличним освітленням села, захищають свердловинні насоси від сухого ходу та всілякі інші корисні пристрої винайшли… підлітки. А першокурсник Антон Головаченко розробив екзоскелет, який допомагає рухатися людям з обмеженими можливостями.  

Здавалося б, де можна перетнутися з унікальною у своєму жанрі представницею Південної Кореї Сумі Джо, кришталеве сопрано якої підкорило серця всього світу? У гримерці Національної філармонії за годину до початку концерту співдружності Кореї та України, присвяченому 20-й річниці встановлення дипломатичних відносин.
Розмова з тендітною виконавицею в невимушених умовах налаштовувала не лише на дружні обійми, а й на певні одкровення, за які, з огляду на те, що зустріч була швидше спонтанною, аніж заздалегідь підготовленою, «УК» щиро вдячний Посольству Республіки Корея в Україні. 

Цей фільм — студентська робота двох випускниць Києво-Могилянської академії, які за 17 хвилин змогли передати особливості іншого світу — світу, де живуть з аутизмом, борються з ним і сподіваються на краще майбутнє. Діагностика, соціалізація, життя аутиста в сім’ї, ставлення до цієї проблеми навколишніх — автори фільму постаралися показати всі аспекти життя особливої дитини. Рік роботи над  «Іншими дітьми» став для студенток важливою частиною їхнього життя. Створити і змонтувати повноцінний фільм, який буде цікавий глядачам, — непросте завдання. Молоді режисери з ним упоралися.  

Днями в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова відбулося велелюдне зібрання дослідників рідного краю і шанувальників цієї справи з нагоди вручення премії імені легендарного збирача і пропагандиста української спадщини Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців.
Варто зазначити, що цієї почесної відзнаки щорічно удостоюються як окремі краєзнавці, так і колективи й організації за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження та популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю.