— Добрими намірами вистелений шлях самі знаєте куди, — нервує вагітна жінка в групі пікетувальників. — Ми вже знаємо, до чого призводять подібні пертурбації, особливо в охороні здоров’я…

Інші учасники громадської акції, які недавно протестували в Черкасах проти об’єднання двох пологових будинків, похмуро тримали плакати з відповідними написами.

Знаємо, що єпископ Міри Миколай у IV ст. успадкований маєток використав на допомогу бідним, а отже, на справу християнської любові. Його назвали згодом Чудотворцем. А 19 грудня церква східного обряду відзначає день цього святого. Вже давно на Тернопіллі свято Миколая вийшло із суто релігійного призначення й стало воістину всенародним. Воно — особливе, хвилююче, радісне. І не лише для малечі, а й для дорослих. Бо хто ж відмовиться від подарунка, від світлої казки! У Бучацькому районі ім’я св. Миколая відлунює і в назві села. Тож гайда — у Миколаївку.

За словами головного імунолога столиці Олега Назара, хвилю захворюваності лікарі прогнозують на початку січня, але поки що ситуація із захворюваністю на грип стабільна і контрольована. У столиці епідемпоріг перевищено лише на 3—5%.

— Карантинних заходів найближчим часом не вживатимемо, адже необхідність у них виникає, лише коли рівень захворюваності перевищує епідемпоріг на 20%. Як тільки температура знизиться, підвищиться вологість, — буде спалах грипу, — зазначив Олег Назар. 

Богдан Струтинський очолив Київський театр оперети 7 років тому, коли той був у повному занепаді. Молодому керівникові тоді виповнилося всього 33, але цей вік, здається, тільки додавав запалу, бо нині театр — один з найпопулярніших у столиці: вистави постійно збирають аншлаги. Сьогодні Богдан Струтинський — гість «Урядового кур’єра». 

Більшість із нас переконані, що алергія — захворювання сезонне й з’являється зазвичай навесні, коли починається цвітіння рослин. Проте майже ніхто не пов’язує появу на тілі почервоніння, яке страшенно свербить, із холодною порою року. Тим часом, переконують фахівці, низькі температури —  теж  провокують алергію, причому з нею має справу кожен п’ятий українець. 

Кожна четверта дитина в країні, яка звертається до ендокринолога, має порушення зросту і статевого розвитку, а це може призвести до ліліпутії. З такою проблемою людина може народитися, а інколи вона дістає її у процесі життя…

Яким чином у нашій державі опікуються маленькими людьми й чи існує панацея від ліліпутії, «УК» з’ясовував у доктора медичних наук Олени Большової. 

Ця мініатюрна дівчина з виразною яскравою зовнішністю звертає на себе увагу. Щось знайоме, десь я її вже бачила... Нарешті, розумію: це ж Юлія Кувшинова. Наша знаменитість, яка вразила своїм вокальним стилем і голосовим діапазоном глядачів і журі на першому проекті «Україна має талант». Мабуть, нікого не залишило байдужим її задушевне виконання улюбленої пісні «Ой, у вишневому садку». 

 Ті, хто стежить за розвитком вищих навчальних закладів України і Європи, не можуть не помітити прориву, який досягли останніми роками  викладацький і студентський колективи Сумського державного університету. Додатковим підтвердженням цього стала нещодавня міжнародна конференція, що проходила в стінах вишу. В її роботі взяли участь понад 120 керівників освітньої галузі від 64 вищих навчальних закладів України, Росії, Білорусі, Польщі та Німеччини. За визначенням Першого заступника Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Євгена Суліми (саме під егідою цього міністерства проходив представницький захід), СумДУ має вагомі досягнення на вітчизняному і європейському освітньому ринках, відтак справедливо вважається одним із лідерів вищої освіти в Україні.

Йшла третя година перельоту, коли у пасажира рейсу трапився епілептичний припадок. Американець був величезним — понад 180 кг ваги, він ледь вміщувався у своєму кріслі. І коли лікар Леонід Пінський кинувся на допомогу — сам людина не слабка — йому ледве вистачило сил, аби зафіксувати хворого. Салон економ-класу борту київського «Аеросвіту» (а це приблизно 200 пасажирів) — завмер.

Комплексна реформа у системі освіти України, яку останнім часом активно обговорюють, давно стала нагальною потребою часу. Причому модернізації потребують усі ланки освітньої системи, починаючи від дошкільного виховання й закінчуючи підготовкою фахівців у вищих навчальних закладах. І не менш важливо, що експерти наполягають на тому, що слід, з одного боку, збалансувати випуск фахівців різних напрямків, зважаючи на потреби ринку праці, а з іншого — підвищити сам рівень їхньої підготовки, аби вони були конкурентоспроможними на міжнародному ринку. Про те, як Україна може поліпшити підготовку ІТ-спеціалістів, «Урядовому кур’єру» розповідає директор Інституту кібернетики імені Віктора Глушкова академік Іван СЕРГІЄНКО.