Гуманітарна політика

  • Наталя ЗВОРИГІНА

    Всі ми, браття, козацького роду!

    Фестиваль відкрився на великій євро-сцені, яку  за сприяння Міністерства культури України, що виступило одним із засновників заходу, встановили на центральному майдані  історико-архітектурного комплексу «Запорозька Січ».  

  • Лариса УСЕНКО

    Астрологію пропонують… вивчати у школі

    Спочатку — передісторія питання: у квітні минулого року в парламенті вперше заговорили про спільне дітище комуністів, бютівців, нашоукраїнців і литвинівців — законопроект №6299 з довгою назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (стосовно заборони діяльності екстрасенсів, знахарів, ворожок, хіромантів і послуг з передрікання майбутнього (долі))», яку жодна нормальна людина зразу не запам’ятає, тож у народі його нарекли законом, котрим хочуть заборонити цілителів і магів.  

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Вродливішими від квітів бути непросто

    В Україні стає дедалі більше мільйонерів і мільярдерів, їхні статки щороку зростають, та щось ми не чули, щоб хоч один із них здивував так, як колись незаможний грузинський художник Ніко Піросмані, скупивши весь крам у квітникарок Тифліса та його околиць і вистеливши ним майдан перед будинком, де жила французька актриса-гастролерка Маргарита, в яку він закохався. І тим, хто цей факт називає легендою (її в нашій сучасності прописали «Мільйоном червоних троянд» поет Андрій Вознесенський, композитор Раймонд Паулс та співачка Алла Пугачова), можна логічно заперечити: чому ж ця легенда пов’язана саме з Піросмані, а не з кимось іншим?  

  • Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО

    Наша відповідь Пако Рабанну

    У трьохсотлітніх арках «Мистецького Арсеналу», де відбувалися покази ХХІХ «Українського тижня prеt-a-porter», організатори розмістили ретроспективну виставку «Межі тіла». Її присвятили 20-річчю Незалежності. Найдавніша модель 1980-х — зі славнозвісного Будинку моди «Хрещатик». Її представила Ніна Попова. Це була наша відповідь Пако Рабанну з його металевими платтями. Найсучасніший комбінезон 2011 року вивісив Володимир Подолян. Дизайнер ушив штани в прямокутник цупкої тканини — і драпіруй у межах тіла, як заманеться.   

  • Віктор ШПАК

    «Гімн коханню» Ференца Ліста

    У Міжнародний рік Ференца Ліста, проголошений на честь його 200-річчя, гріх не пригадати українські сторінки біографії митця. Тим більше, що вони започаткували найплідніший етап творчості видатного представника музичного романтизму ХІХ століття, поповнили перелік найвищих злетів людського духу, яким є не підвладна часу і обставинам Любов, іменами ще двох закоханих.

  • Університети потребують свого «хай-теку»

    28 жовтня цього року до столиці з’їдуться сотні педагогів, щоб узяти участь у III Всеукраїнському з’їзді освітян, де розглянуть кілька важливих для розвитку галузі документів.  А поки що триває їх жваве обговорення. Тож пропонуємо читачам думку фахівців щодо «Етичного кодексу українського вчителя» та законопроекту «Про вищу освіту». 

  • Василь БЕДЗІР

    Замість ФАПів — сімейні лікарі

    У краї за Карпатами 2010 року зареєстрована найнижча в країні забезпеченість ФАПами, яких залишилося по 2,3 на кожні 10 тис. осіб (в Україні — по 3,3). Втім, це не викликає стурбованості в керівників галузі.  

  • Людмила ЩЕКУН

    Андрій ПАВЛЮК: «Я нічого не втратив, приїхавши працювати в село»

    Не секрет, що в село випускники прибувають не за власним бажанням, а за направленням. І для того, щоб через три роки, які вони відпрацьовують державі за бюджетне навчання, молодь залишалася тут, Бахчисарайська центральна районна лікарня  спільно з сільськими радами докладає максимум зусиль.  

  • Владислав КИРЕЙ

    Ірон-кандзал — це теж гармонь

    Виявляється, відома нам усім гармонь, гармошка — інструмент інтернаціональний. У різних народів він має, зрозуміло, свої назви: бузіка, амірзакан, ірон-кандзал, фандір, комуз, кобуз, обе, кобое, хут-купас, верхань, арган, пшине…  

  • У Києві відкрився унікальний науково-навчальний центр «Наноелектроніка і нанотехнології»

    Ініціатором створення такого першого в Україні найсучаснішого центру високих технологій виступив колектив науково-виробничого концерну «Наука», та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». На переконання українських і російських учених, відкриття такого центру у Києві значно підвищить можливість серійного виробництва та здешевлення (за рахунок сучасної діагностики) продукції наноелектроніки, а також допоможе створенню нових технологій.