Гуманітарна політика

  • Людмила ЩЕКУН

    «Три сестри» з Білої дачі

    Восени 1898 року Антон Павлович Чехов за порадою лікарів приїхав до Ялти на лікування, а залишився надовго. «Купити ділянку допомогла мені моя ж література. Тільки тому що я літератор, мені продали дешево й зручно», — зізнався письменник.

    9 вересня 1899 року Чехов разом з матір’ю та сестрою в’їхали в новозбудований двоповерховий будинок. Цього дня вони святкували новосілля, приймали вітання та подарунки від друзів.

  • Максим ПЕРЕПЕЛИЦЯ

    Коли терапія ефективніша за хірургію

    Будь-які зміни в нашій країні зазвичай наштовхуються на підводні рифи прихованої і неприхованої протидії, оскільки порушують усталені корупційні схеми, що склалися не за один рік. А спроби рішуче подолати їх викликають відчутний суспільний резонанс, мотиви якого часто-густо важко розпізнати  широкому загалу. Одне лише добре відомо: найголосніше  «Лови злодія!» кричать ті, хто сам  працює не в білих рукавичках.

    Не виняток і реформа вітчизняної системи охорони здоров’я, в якій світло і тіні сплелися у хитромудрий клубок. 

  • Олена ОСОБОВА

    Хліб на одужання

    — Уже рік  районна рада виділяє лікарні кошти на закупівлю продуктів. Тож у середньому сьогодні сума харчування одного пацієнта становить 7,36 грн. Це набагато вище обласного показника,— розповідає головний лікар районного територіального медичного об’єднання Сергій Мага. — Ми провели ремонт харчоблока, купили печі, тож у нас тепер навіть хліб власної випічки. Всі хвалять!

    Головний лікар задоволений змінами, які відбуваються в системі охорони здоров’я.

  • Василь БЕДЗІР

    У Малій Доброні славлять перець

    Паприка — один з обов’язкових елементів у кухарській традиції угорців. Мало яка страва обходиться без неї, тож і пошана — відповідна.

    Хто і де  виробляє духмяну добавку до страв? У Доброні, не вагаючись, скажуть в обласному центрі. Тутешні селяни примудряються збирати з притисянських земель два врожаї за сезон. З настанням весняного тепла висаджують ранню картоплю, яку вибирають наприкінці травня. А викопавши бульби, одразу пересаджують із теплиць у відкритий грунт розсаду перцю.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Щоб дитина була бажаною

    На Полтавщині реформування медичної галузі відбувається уже тривалий час. В 2004 році у Комсомольську було проведено виїзну колегію Міністерства охорони здоров’я, на якій уперше аналізували досвід полтавців щодо розвитку сімейної медицини. А через чотири роки у Полтавському міському клінічному пологовому будинку почали впроваджувати найсучасніші перинатальні технології, рекомендовані ВООЗ та ЮНІСЕФ. З досвідом полтавців під час проведення Всеукраїнської наради з питань охорони материнства та дитинства знайомилися її учасники, а також кореспондент «УК».

  • Галина ІЩЕНКО

    Безпліддя успішно лікується в Україні

    Щороку в нашій державі народжується близько 3 тисяч дітей засприяння допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).

    Це наслідок багаторічної наукової роботи колективу вчених-медиків на чолі з професором Федором Дахном, що висунена на Державну премію. І хоч у комітеті на її присудження лише 1-2 людини, які розуміються на цій темі, одначе є надія, що «мистецтво допомоги створення людини» буде гідно оцінене всіма її представниками, зазначали промовці під час громадського обговорення. Адже праця має не лише загальноукраїнське, а й загальносвітове значення.

  • Олена ІВАШКО

    На плановий прийом — до сімейного лікаря

    Уже 15 років в області успішно діє інститут сімейної медицини. Так, усе населення Вознесенська обслуговується в 5 амбулаторіях  загальної практики з 29 дільницями.  Значну частину послуг переорієнтовано на первинну ланку — лікарів загальної практики — сімейних лікарів. 

    Рівень і якість надання медичної допомоги у Вознесенську оцінила незалежна міжнародна група експертів у рамках Українсько-Норвезького проекту. Нині 72% всіх медичних послуг у Вознесенську надають сімейні лікарі. При цьому 70% населення позитивно оцінюють якість медичної допомоги: понад 40% — як «добре» і «дуже добре», 63% підтримують перехід до сімейної медицини.

  • Василь БЕДЗІР

    Творчість зробили сеансом психотерапії

    Двоє українських художників — Олександр Сидорук і Володимир Мишанич із Ужгорода — знайшли свій спосіб співпраці з партнерами в сусідній Словацькій Республіці. За останні два місяці вони двічі побували з благодійною місією в соціальних закладах на сході цієї країни.

  • Микола ШОТ

    Мед з молитвою

    Нині велике, але віддалене село Конюхи, що в Козівському районі на Тернопіллі, стає дедалі відомішим у країні завдяки пасічнику Григорію Данилюку. До нього з усіх-усюд летять листи, приїжджають люди, які мають проблеми зі здоров’ям. Чесно кажучи, цьому він не дуже радий. Бо відповісти всім фізично не може, та й ліків з продуктів бджільництва не в змозі виготовляти багато. «Я не маю медичної освіти, не займаюся лікарською практикою. Я лише пасічник, який цікавиться використанням продуктів бджільництва у медицині», — твердить він.

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Сумські шашлики — на всі смаки

    Хто з нас не любить поласувати соковитим, щойно з жару, духм’яним шашликом? Досить самого слова, аби покотилася слинка і уява вималювала романтичний відпочинок, який не буває без цього гурманського наїдку.

    Тож сумчани й вирішили організувати конкурс на кращий витвір кулінарії. Адже є чудовий парк імені І. Кожедуба, де природа сама нашіптує. Смачну ініціативу підтримали фахівці управлінь міськради з питань підприємництва, торгівлі, побуту і захисту прав споживачів та інформаційно-аналітичного, підприємці, небайдужі.