З-поміж усього, що врятує на безлюдному острові чи у спільноті з найзагадковішим плем’ям, — не обійтися й … без пресованої флористики з японським іменем «ошибана». Бо завдяки їй там не здичавієш, а спогади не перетворяться на галюцинації: адже все, що оточувало в цивілізованому світі Батьківщини, можна зобразити й чужою рослинністю — на товстих стовбурах дерев замість картону. А перед непередбачуваними аборигенами ці «ошибанські» картинки стануть «Тисячою й одною ніччю» замість казок: особливо, коли спочатку продемонструвати, на що здатна банальна їм шкірка банана…

У дні відзначення 170-річчя від дня народження Михайла Драгоманова в столичному педагогічному університеті за ініціативи його ректора Віктора Андрущенка відбулось обговорення проблем підготовки нового вчителя для об’єднаної Європи ХХІ століття. Українського вченого підтримали колеги з багатьох європейських країн. Зазначалося, що сучасна Європа, яка інтенсивно об’єднується, потребує особистості, яка, залишаючись провідником національної культури,  мислить і діє як громадянин Європи і світу.

Чимало університетів і коледжів у різних регіонах України в нинішньому році потрапили в критичне становище — залишилися без абітурієнтів. Деякі виші взагалі не оголошували вступної кампанії. А для Уманського педагогічного університету імені Тичини наче й не існувало горезвісної «демографічної ями»: першого вересня в аудиторії прийшли 3453 студенти-новачки — на 397 осіб більше, ніж торік. Його називають «уманським феноменом», що з’явився поряд з «уманським дивом» — всесвітньо відомим дендропарком «Софіївка». Про джерела енергії для такого потужного ривка у розвитку, особливості роботи вишу в глибинці розповідає його ректор, професор Наталія ПОБІРЧЕНКО.

Написана геніальною поетесою впродовж трьох днів у далекому 1910 році п’єса у виконанні акторів Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької зазвучала неочікувано актуально і переконливо. Вічні цінності, у центрі яких — любов до батьківщини, туга за рідною землею, змусили глядачів співпереживати події, що відбувалися за часів Руїни.

У рамках Днів освіти України в Росії минулої п’ятниці до Москви прибув потяг з більш ніж 400 нашими делегатами на чолі з міністром освіти і науки, молоді та спорту Дмитром Табачником. Ще на пероні величезна когорта освітян поділилася на групи – кожен за своїм профілем.

Мені пощастило побувати в кількох московських школах — разом з групою директорів загальноосвітніх закладів з різних куточків України. Наші освітяни наочно побачили, як працюють їхні російські колеги. «Навчальний 2011-2012 рік у нас революційний — всіх першачків перевели на нові стандарти, а педагоги пройшли необхідну підготовку», – розповідає начальник московського Південного окружного управління освіти Ніна Мінько.

Проте її подальший розвиток у цій царині не в останню чергу залежить від якості підготовки кадрів вищої кваліфікації. З огляду на це видання комплексу підручників для студентів профільних вишів, об’єднаних єдиним тематичним напрямом «Виробництво, випробування та експлуатація ракетно-космічної техніки», є  важливим та своєчасним. Над його створенням працював великий колектив авторів, серед них не тільки відомі вчені та фахівці ракетно-космічної галузі, а й представники молодого покоління. 

Щоразу, перемикаючи силу-силенну найрізноманітніших музичних телеканалів, вкотре дивуюся: як настільки можна не дбати про своїх глядачів — потенційну цільову аудиторію? Адже в будь-який час (навіть у прайм-тайм) телекартинка фактично не змінюється: по той бік екрана в наштампованих майже за ідентичним сценарієм відеокліпах постійно стрибають напівоголені силіконові тіла. Причому гламурні «ляльки» жіночої й чоловічої статі не просто влаштовують стриптиз під музику, а ще й намагаються співати, вражаючи свідомість глядачів примітивністю текстів своїх пісень.

17 вересня 1989 року в Чернівцях відкрився перший фестиваль української сучасної пісні та популярної музики «Червона рута». Ця подія, поза сумнівом, сколихнула країну. Хоч її ініціатори просто нагадали всім нам, що мова — душа народу, пісня — його дух, а разом вони здатні відродити історичну пам’ять та національну гідність. Щоправда, завдання, які ставив перед собою фестиваль, не втратили актуальності й сьогодні — стимулювати розвиток української поп-музики, виявити нові таланти та пробудити інтерес молоді до рідної пісні. Про це ми говоримо з виконавчим директором «Червоної рути» Мирославом МЕЛЬНИКОМ.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту на своєму офіційному сайті оприлюднило проект Умов прийому до вищих навчальних закладів у наступному році. Хоч нові правила суттєво не відрізняються від цьогорічних, втім відомство пропонує підвищити мінімальний прохідний бал з профільних предметів та внести деякі корективи в терміни проведення вступної кампанії.

Книжковий форум у Львові стартував! Як завжди — помпезно, в ореолі ажіотажу, яким супроводжується ця головна  імпреза року. Гамірно, бо вже із самого ранку вулицею Коперника людський потік прямує до Палацу мистецтв, що вже давно став затісним для форуму, тому на площі перед сусіднім палацом Потоцьких розмістилися численні книготорговельні ятки. Свято в давньому Львові, місті, яке тісно пов’язане з історією книгодрукування!