Факт, що будь-яке захворювання ліпше попередити, аніж потім лікувати, давно став аксіомою. Серед таких недугів насамперед онкологічні (вкотре нагадаю, що онкопатологія на перших стадіях протікає безболісно, а на останніх у хворого вже практично немає шансів), а також розлади в діяльності серцево-судинної системи, або, якщо простіше, - інфаркти й інсульти, котрі останніми роками, з одного боку, спричиняють чимало смертей, а з іншого - сильно "помолодшали". А щоб, скажімо, той же інсульт не застав вас зненацька, як стверджує завідувачка Міським нейрореабілітаційним центром Маріанна Бровченко, людям середнього віку не завадить щодня контролювати свій артеріальний тиск. Якщо з'ясується, що він у вас підвищений, - гайда до фахівця, щоб допоміг підібрати ліки, які доведеться приймати щодня.

Пам'ятаю, ще у шкільні й студентські часи, коли мова заходила про таке дивне захворювання, яке отримало умовну назву "синдром хронічної перевтоми", окремі скептики (особливо з кола педагогів) лише рукою махали: мовляв, чергове "запалення хитрощів". Проте в останні десятиліття ставлення медиків до СХП змінилося - дедалі більше дослідників вважають, що така недуга існує. Проте, якщо за одними твердженнями це - справді серйозна хвороба, за іншими - усього-на-всього набір симптомів, які збіглися в часі й можуть сигналізувати про букет інших захворювань. А сходяться вони в одному - у будь-якому разі люди, що постійно почуваються втомленими, байдуже через що, мають знижений імунітет.

"Студентам - якісну освіту", "Не дражни студента", "Автономію - вишам" - з такими та іншими гаслами молоді люди пікетували комітети Верховної Ради. Близько сотні учасників акції протесту - здебільшого студенти Києво-Могилянської академії - вимагали у народних депутатів відмовитися від розгляду законопроекту "Про вищу освіту".

Про поступове зростання рівня захворюваності на грип та гострі респіраторні інфекції повідомив на зустрічі з журналістами перший заступник голови Державної санітарно-епідемічної служби Антон Парусов.

На Львівщині підписано угоду про передачу в концесію одного з найбільших замків Галичини. Авторитетні музейники та рятівники архітектурно-мистецьких пам'яток неоднозначно розцінюють такий крок.

"... А коли місто ворог уже обкладав так, що спасу не було -оборонці луцької фортеці могли непомітно вийти із замку, сконцентрувати свої сили і вдарити загарбникам у спину. Як? А тут десь підземний хід із замку йде до річки Стир, проходить під нею, ось під тим лугом і виходить аж он у тому селі - Рованцях. Де саме? А он у тій церкві... Мій дід розповідав, що як був малим, то ще ходив тим ходом із замку - кілька кілометрів його довжина... А ще розповів, як одного разу знайомі його пішли ще одним ходом у бік міста Дубна: там теж є стара фортеця, форт у Тараканові... То оце наш Луцький замок якраз і з'єднаний із замком в Дубні... А вийшли ті хлопці, що пішли у Дубно аж через тиждень, зовсім охляли, та й мало не посліпли, як світло побачили... А ще був підземний хід між костелом єзуїтів та В'їзною вежею замку Любарта. Але десь у 1960-х вантажівка їхала по Замковій площі, то просто в неї під колесами він почав завалюватися. Ще й досі на площі це рівненьке, наче струнка, пониження видно!.."

Видання, за задумом упорядника, мало об'єднати Україну - тут є поезії авторів із Харкова, Києва та Львова. Ідея укласти таку збірку виникла у Сергія Жадана під час представлення антології сучасної української прози "Декамерон. 10 українських прозаїків останніх 10 років".

Після концерту ми обмінялися телефонами, а потім зустрілися у стінах Київського національного університету культури і мистецтв, де професор Алла Кудлай викладає вокал на факультеті естрадного співу. Знайшовши порожню аудиторію, заговорили про плинність часу, про пісні, які ще два десятки років тому були хітами, а сьогодні - вже історія.

Досить хоч раз побувати у віддалених поліських селах, щоб назавжди закохатись у неповторний місцевий діалект, в якому нарівні з давньоруськими "комонями" ("кіньми") донині вживаються в розмовній мові фактично забуті на інших територіях слова - книш, схаби, жлухто, кучма, вивірка. На жаль, після чорнобильської аварії, яка спричинила масове переселення жителів десятків населених пунктів, ці безцінні мовні скарби опинились перед загрозою зникнення. Отож слід подякувати автору словника, доценту кафедри української мови Житомирського держуніверситету ім. І. Франка Галині Доброльожі за її титанічний труд. Адже завдяки виданню книги понад 7 тисяч фразеологічних одиниць тепер надійно збережено для нинішніх і прийдешніх шанувальників рідного слова.

Образ цієї святої з'явився у вестибюлі станції метро "Університет", адже саме тут проходить щодня понад 10 тисяч студентів. Стільки ж вишівської молоді, як стверджують фахівці Харківського метрополітену, приїжджає на майдан Свободи, де розташована станція, іншими видами транспорту. Тому барельєф встановили тут не випадково.