Гуманітарна політика

  • Інна КОВАЛІВ

    Не дражніть студентів

    "Студентам - якісну освіту", "Не дражни студента", "Автономію - вишам" - з такими та іншими гаслами молоді люди пікетували комітети Верховної Ради. Близько сотні учасників акції протесту - здебільшого студенти Києво-Могилянської академії - вимагали у народних депутатів відмовитися від розгляду законопроекту "Про вищу освіту".

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Обережно: грип наступає

    Про поступове зростання рівня захворюваності на грип та гострі респіраторні інфекції повідомив на зустрічі з журналістами перший заступник голови Державної санітарно-епідемічної служби Антон Парусов.

  • Оксана МЕЛЬНИК

    Нове життя старої пам'ятки

    На Львівщині підписано угоду про передачу в концесію одного з найбільших замків Галичини. Авторитетні музейники та рятівники архітектурно-мистецьких пам'яток неоднозначно розцінюють такий крок.

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Зайшли - у ХІІ століття, вийшли в ХІХ!

    "... А коли місто ворог уже обкладав так, що спасу не було -оборонці луцької фортеці могли непомітно вийти із замку, сконцентрувати свої сили і вдарити загарбникам у спину. Як? А тут десь підземний хід із замку йде до річки Стир, проходить під нею, ось під тим лугом і виходить аж он у тому селі - Рованцях. Де саме? А он у тій церкві... Мій дід розповідав, що як був малим, то ще ходив тим ходом із замку - кілька кілометрів його довжина... А ще розповів, як одного разу знайомі його пішли ще одним ходом у бік міста Дубна: там теж є стара фортеця, форт у Тараканові... То оце наш Луцький замок якраз і з'єднаний із замком в Дубні... А вийшли ті хлопці, що пішли у Дубно аж через тиждень, зовсім охляли, та й мало не посліпли, як світло побачили... А ще був підземний хід між костелом єзуїтів та В'їзною вежею замку Любарта. Але десь у 1960-х вантажівка їхала по Замковій площі, то просто в неї під колесами він почав завалюватися. Ще й досі на площі це рівненьке, наче струнка, пониження видно!.."

  • Поезія сама себе живить, бо вона - свавільна і вільна

    Видання, за задумом упорядника, мало об'єднати Україну - тут є поезії авторів із Харкова, Києва та Львова. Ідея укласти таку збірку виникла у Сергія Жадана під час представлення антології сучасної української прози "Декамерон. 10 українських прозаїків останніх 10 років".

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    "Якщо не зловживати їжею, дієти не знадобляться"

    Після концерту ми обмінялися телефонами, а потім зустрілися у стінах Київського національного університету культури і мистецтв, де професор Алла Кудлай викладає вокал на факультеті естрадного співу. Знайшовши порожню аудиторію, заговорили про плинність часу, про пісні, які ще два десятки років тому були хітами, а сьогодні - вже історія.

  • Віктор ШПАК

    Гладка жонка - поліщуку до шмиги

    Досить хоч раз побувати у віддалених поліських селах, щоб назавжди закохатись у неповторний місцевий діалект, в якому нарівні з давньоруськими "комонями" ("кіньми") донині вживаються в розмовній мові фактично забуті на інших територіях слова - книш, схаби, жлухто, кучма, вивірка. На жаль, після чорнобильської аварії, яка спричинила масове переселення жителів десятків населених пунктів, ці безцінні мовні скарби опинились перед загрозою зникнення. Отож слід подякувати автору словника, доценту кафедри української мови Житомирського держуніверситету ім. І. Франка Галині Доброльожі за її титанічний труд. Адже завдяки виданню книги понад 7 тисяч фразеологічних одиниць тепер надійно збережено для нинішніх і прийдешніх шанувальників рідного слова.

  • Світлана ГАЛАУР

    Загадай бажання...

    Образ цієї святої з'явився у вестибюлі станції метро "Університет", адже саме тут проходить щодня понад 10 тисяч студентів. Стільки ж вишівської молоді, як стверджують фахівці Харківського метрополітену, приїжджає на майдан Свободи, де розташована станція, іншими видами транспорту. Тому барельєф встановили тут не випадково.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Премія за прозу - поезія

    Всеукраїнську презентацію "Записок українського самашедшего" Ліна Костенко почала з Рівного.

    Ця неординарна творча зустріч справді може претендувати на подію року: совість і голос нації Ліна Костенко нарешті "пішла в люди".

  • "Біжить життя моє спіралями. В спіралях тих я гину"

    Для характеристики особи та творчості Павла Тичини найчастіше застосовують означення з префіксом най-: найталановитіший поет української радянської літератури, найвірніший співець сталінського соціалізму, найдраматичніший митець на службі суспільства і влади. Можна ще згадати й те, що це один з найбільш незрозумілих, тож найменш улюблених поетів зі шкільної програми -складніше сприймається лише Іван Вишенський.