Пандемія COVID-19 стала для системи охорони здоров’я в Україні випробовуванням на міцність. А питання підготовки висококваліфікованих спеціалістів середньої ланки в медичній галузі день у день набуває дедалі більшої актуальності. Додаткова потреба у медичних сестрах та фельдшерах формує попит на їхню підготовку.

Долучення до освіти якнайширшого кола осіб. Здобуття необхідних знань у будь-який зручний час. Можливість навчатися віддалено від навчального закладу за бажанням чи вимушено, зокрема через хворобу або неможливість переїхати в інше місто. Усе це серед характеристик дистанційної освіти. Але в сучасних українських реаліях теза навчатися віддалено через хворобу або неможливість переїхати набула нового змісту. Адже на тілі нашої держави, на жаль, з 2014 року з’явилися тимчасово окуповані території, де українцям обмежено доступ до української освіти.

Як повідомили «УК» у пресслужбі Єврокомісії, контракт передбачає первинну закупівлю 200 мільйонів доз від імені всіх держав-членів ЄС. Після того як вакцина покаже себе безпечною та ефективною проти COVID-19, ЄС закупить ще 100 мільйонів доз.

На книжковій полиці ці чотири томи стоять поруч — масивні, об’ємні, у твердих яскравих обкладинках, наче випромінюють невидиме духовне світло, що струменить зі щільних сторінок, яких загалом 2632. До того ж завдяки убористому набору і розміру кожну можна щонайменше подвоювати. А якщо додати понад шість тисяч персоналій-покажчиків, розсип світлин, то вправі констатувати масштабну духовну панораму, котра не піддається жодному статистичному виміру.

Протягом останніх п’яти років в українських вищих навчальних закладах кількість абітурієнтів з тимчасово окупованих українських територій — Автономної республіки Крим та Донбасу — значно зросла. Про це під час онлайн-брифінгу повідомив заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко. Так, за його словами, якщо у 2016 році через освітній центр «Крим-Україна» до вишів вступило 153 особи, то цьогоріч — 397 осіб, а через освітній центр «Донбас-Україна» — відповідно 855 та 1629 осіб.

24 січня 2012 року «Урядовий кур’єр» надрукував матеріал «Географічний майданчик з вулканами і гейзерами». У ньому йшлося про те, що в Полтавському обласному ліцеї-інтернаті для обдарованих сільських дітей створюють заклад майбутнього, основу якого заклав понад 100 років тому Антон Макаренко. Весь цей час у закладі наполегливо наближали мету й таки її досягли. Про зроблене за вісім років, а також нинішні успіхи й проблеми розповів директор комунального закладу «Полтавський обласний науковий ліцей-інтернат II—III ступенів імені А.С. Макаренка» Полтавської обласної ради Валерій ШУЛЬГА.

У 2014 році політичні пісні Вадима Дубовського стали відомі всім, хто стежив за подіями в Україні. Вони були на злобу дня, дуже точно відображали події й жорстко характеризували героїв цих памфлетів.

Задовго до роковин страшної трагедії із знищення в мирний час флагмана Чорноморського флоту в закордонних ЗМІ стали з’являтися чергові публікації нових досліджень, припущень і версій про не розкриту досі таємницю загибелі «Новоросійська». Я вирішив повернутися через 14 років до цієї теми не лише в контексті ексклюзивної версії «Урядового кур’єра», яку пропоную читачеві, а й у зв’язку з поверненням у листопаді 2019-го росіянами трьох захоплених у нас у Керченській протоці військових суден. Згадалися й абстрактні припущення, які прозвучали кілька років тому на кремлівських телеканалах, щодо можливої колись передачі Києву привласнених після окупації Криму кораблів ВМС України.

Наукова й освітня громадськість обговорює стратегію розвитку вищої освіти на наступне десятиріччя. Оскільки це проблема не галузева, а загальнодержавна, то дозвольте й мені, споживачеві освітнього продукту, поділитися вистражданими в роботі та перевіреними практикою думками.

Відпочинок і оздоровлення цього року на Закарпатті, як, мабуть, і в інших регіонах, відбувалися у надзвичайно складних умовах. Гальмівним чинником стали обмеження через стрімке зростання кількості хворих на COVID-19 навесні та влітку. І щойно на певний час ситуацію вдалося стабілізувати, зменшивши загрози, регіон широко відчинив двері українцям, радуючи їх традиційними принадами і гостинністю. Однак літній сезон активних подорожей швидко минув, так і не давши бажаних прибутків. А тут і осінь поновила сплеск захворюваності, що поставило під загрозу зимовий сезон.