Кожна людина має власне уявлення про якийсь об’єкт, вважаючи його визначним чи ні. Щоб навести певний лад у цьому, 1972 року в Парижі було ухвалено Конвенцію про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини. У цій конвенції сформульовано основні вимоги, або критерії, за якими ті чи ті об’єкти можуть внести до списку Всесвітньої спадщини, тобто об’єктів, які мають загальнолюдське значення.

Пандемія змінила життя не тільки нашої країни. З її поширенням усе навкруги стало змінюватися, зокрема і в навчальних закладах.

Про походження назви Золотий Потік існує народна легенда. Під час тривалої ворожої облоги фортеці захисникам не вистачало води. У цей скрутний час у підземеллі замку виявили джерело, вода якого ніби сама пробилася до оборонців із потоку за межами твердині. Відтоді поселення стали називати Золотим Потоком.

За останні два місяці Закарпаття змінилося до невпізнанності. Історичні центри в містах, зазвичай заповнені туристами з рюкзаками і фотоапаратами, обезлюдніли, а всі оздоровниці й мотелі спорожніли. Як виживає туристично-рекреаційна галузь краю і що її очікує в недалекому майбутньому, думки й оцінки збирав ваш кореспондент.

«Кримська світлиця» і «Урядовий кур’єр» сьогодні представляють дві книжки журналісток Анни Андрієвської та Олeни Халімон «Люди «сірої зони». Свідки російської анексії Криму» та «Книга свідчень. Анатомія російської анексії Криму», які вийшли друком протягом останніх двох років. У них зібрано численні спогади учасників і свідків трагічних подій 2014 року в Криму, які категорично спростовують міфи й запевнення російської пропаганди про те, що окупація півострова була безкровною і кримчани не намагалися чинити опір, а добровільно обрали Росію.

Як вважають медики різних країн, ефективними ліками проти коронавірусу може бути використання плазми крові тих, хто вже перехворів COVID-19. У тих, хто подолав цю хворобу, виробляються антитіла, які можна використати для лікування хворих. Вони й сигналізують про появу в організмі людини вірусів і виробляють імунну відповідь, що знищує патогени. Приміром, у США проводять клінічні випробування терапії коронавірусу з використанням плазми крові пацієнтів, які одужали. Подібні дослідження та напрацювання здійснюються і в Україні.

Є певна символіка і знаковість у тому, що «Фольклорні записи Бориса Грінченка з села Нижня Сироватка» з’явилися друком напередодні 110-ї річниці із дня його смерті. Попри географічний чинник, значення цього творчого фрагмента має всеукраїнський вимір.

Масове вирубування лісів у країні й на Харківщині зокрема набуло великого резонансу. Лисі ділянки, на яких раніше росли дуби, сосни та ялини, неабияк бентежать місцевих жителів, екологів, політиків та небайдужих громадян. Громадськість стурбована, що масове вирубування лісів проводять незаконно, це призводить до екологічних проблем у регіонах, зміни клімату та інших катаклізмів.

Ще у лютому цього року директор Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія» Сергій Шеїн розмістив на своїй сторінці в фейсбуці інтригуючі відео і фото. На них видно, що Бузький лиман відступив від берега заповідника, оголивши нові території затопленого міста-держави Ольвія. Чітко простежуються обриси будинків під водою, залишки оборонної лінії та стін античних приміщень. Дослідник вивчає узбережжя і навесні, під час карантину, коли територію «Ольвії» ще закрито для туристів та археологів.

Днями велику кількість переглядів у мережі набрав ролик, на якому зо три десятки лікарів виконують пісні маорі в очікуванні хворих на COVID-19, а сотні пацієнтів з іншими діагнозами не можуть отримати медичну допомогу.

А ось приклади найбільш поширених коментарів хворих і лікарів зі США та країн Європи: «У вівторок мені мали зробити операцію з шунтування серця, але в понеділок повідомили, що її відкладають через коронавірус на невизначений термін. Сподіватимуся, що доживу».