«Кримська світлиця» і «Урядовий кур’єр» сьогодні представляють дві книжки журналісток Анни Андрієвської та Олeни Халімон «Люди «сірої зони». Свідки російської анексії Криму» та «Книга свідчень. Анатомія російської анексії Криму», які вийшли друком протягом останніх двох років. У них зібрано численні спогади учасників і свідків трагічних подій 2014 року в Криму, які категорично спростовують міфи й запевнення російської пропаганди про те, що окупація півострова була безкровною і кримчани не намагалися чинити опір, а добровільно обрали Росію.

Як вважають медики різних країн, ефективними ліками проти коронавірусу може бути використання плазми крові тих, хто вже перехворів COVID-19. У тих, хто подолав цю хворобу, виробляються антитіла, які можна використати для лікування хворих. Вони й сигналізують про появу в організмі людини вірусів і виробляють імунну відповідь, що знищує патогени. Приміром, у США проводять клінічні випробування терапії коронавірусу з використанням плазми крові пацієнтів, які одужали. Подібні дослідження та напрацювання здійснюються і в Україні.

Є певна символіка і знаковість у тому, що «Фольклорні записи Бориса Грінченка з села Нижня Сироватка» з’явилися друком напередодні 110-ї річниці із дня його смерті. Попри географічний чинник, значення цього творчого фрагмента має всеукраїнський вимір.

Масове вирубування лісів у країні й на Харківщині зокрема набуло великого резонансу. Лисі ділянки, на яких раніше росли дуби, сосни та ялини, неабияк бентежать місцевих жителів, екологів, політиків та небайдужих громадян. Громадськість стурбована, що масове вирубування лісів проводять незаконно, це призводить до екологічних проблем у регіонах, зміни клімату та інших катаклізмів.

Ще у лютому цього року директор Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія» Сергій Шеїн розмістив на своїй сторінці в фейсбуці інтригуючі відео і фото. На них видно, що Бузький лиман відступив від берега заповідника, оголивши нові території затопленого міста-держави Ольвія. Чітко простежуються обриси будинків під водою, залишки оборонної лінії та стін античних приміщень. Дослідник вивчає узбережжя і навесні, під час карантину, коли територію «Ольвії» ще закрито для туристів та археологів.

Днями велику кількість переглядів у мережі набрав ролик, на якому зо три десятки лікарів виконують пісні маорі в очікуванні хворих на COVID-19, а сотні пацієнтів з іншими діагнозами не можуть отримати медичну допомогу.

А ось приклади найбільш поширених коментарів хворих і лікарів зі США та країн Європи: «У вівторок мені мали зробити операцію з шунтування серця, але в понеділок повідомили, що її відкладають через коронавірус на невизначений термін. Сподіватимуся, що доживу». 

Європейські науковці у пришвидшеному режимі працюють над розробкою вакцини проти коронавірусу. Проте вже зрозуміло, що вартість цієї вакцини буде непомірною, навіть для ЄС. У пресі обговорюють загрозу того, що президент США Дональд Трамп може спробувати переманити німецьку біотехнологічну фірму CureVac до того, коли Єврокомісія, як і обіцяла, позичить цій компанії 80 мільйонів євро на розробку вакцини від коронавірусу. 

Із набранням чинності нового закону про освіту академічна доброчесність стає невід’ємною частиною освітнього процесу, а її дотримання — обов’язковою вимогою для кожного студента. За порушення доброчесних принципів навчання здобувачів освіти можуть зобов’язати повторно пройти оцінювання чи курс і навіть відрахувати. Одна із ключових складових освітнього процесу в закладах вищої освіти, як визначило Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, — університетська система академічної доброчесності.

Уже два роки зволікають з виходом на широкий екран фільму «Тарас. Повернення», режисер та автор сценарію якого Олександр Денисенко. Цьогорічного лютого нарешті анонсували, що кінострічка вийде у всеукраїнський прокат 2 квітня. Але було оголошено карантин через поширення коронавірусної інфекції і, звісно, показ відклали.

Туристичному бізнесу поряд з авіаційними компаніями під час пандемії доводиться дуже скрутно: він фактично зупинив діяльність і чекає на закінчення карантину. Але й після цього йому доведеться нелегко. Як виживатимуть туркомпанії в Україні і як їм у цьому може допомогти держава, «Урядовий кур’єр» розпитав президента Української асоціації туристичних агенцій Антона РУДІЧА.