Ті, хто хоч раз бачив вироби сумчанина Олександра Шарапова, не приховують захоплення і здивування. Бо те, що він виготовляє, не підпадає під жодне лекало, стандарт чи якусь усталеність. Неймовірна гра кольорів і тіней, фантастичне геометричне поєднання ліній і згинів, яскравий політ творчої уяви — все це переплітається у сережках, кулонах, брошках, шкатулках та інших виробах, які в умілих руках Майстра стають витворами мистецтва. А сьогодні Олександр ШАРАПОВ — гість «Урядового кур’єра».

Ця ошатно оформлена з бездоганним поліграфічним смаком книжка потрапила в руки напередодні поїздки на відпочинок до однієї з найчистіших річок Європи — красуні Ворскли. Вирушивши маршруткою Суми — Охтирка, ще в місті розгорнув збірку на вступному слові поетеси і мимоволі завмер. 

Богдан ДЖУРАН— лікар-уролог, кандидат медичних наук, доцент, викладач кафедри урології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України розповів «Урядовому кур’єру», чому відклав скальпель убік і як без розрізу й навіть без проколу він позбавляє пацієнтів від ракових пухлин. 

Ранок у Рубіжному почався з поїздки в кабіні машини екстреної медичної допомоги разом із виїзним лікарем Анатолієм Костенніковим. Щоправда, познайомилися ми набагато раніше: зустрічали Анатолія Тихоновича разом з очільником області на залізничному вокзалі, коли він, єдиний з 73 полонених, яких обміняли у грудні 2017 року, повернувся в рідну область. 

Літо в розпалі, країни пом’якшують карантинні заходи, а туристи дістають валізи. Вітчизняне МЗС, прагнучи убезпечити українців від зайвих проблем у цьому неординарному туристичному сезоні, доносить до них найактуальнішу інформацію, які країни відкриті для нас, а які поки що ні. 

Закарпатський обласний організаційно-методичний центр культури створено того самого року, коли край за Карпатами ввійшов до складу України — 1945-го. Цьогоріч йому виповнюється рівно 75.

Чого досягнуто за три чверті століття, чим сповнені будні працівників закладу, розповідає його директор Ганна ДРОГАЛЬЧУК. Робота в цій установі охопила більшу частину трудової біографії співрозмовниці, з якою зустрівся наш позаштатний кореспондент.

Ще навесні у Каховці Херсон­ської області відбувся круглий стіл, під час якого представники громадськості та влади обговорили подальшу долю монумента «Легендарна тачанка». У дискусії взяв участь керівник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. 

Природа щедро обдарувала Херсонську область неймовірними місцями. І йдеться не тільки про морські курорти на Чорному та Азовському морях. Лише на Херсонщині можна побачити, як могутній Дніпро ділиться на десятки річок та рукавів, утворюючи озерця та острівки в обіймах яскраво-зелених плавнів. Не дивно, що сюди вабить туристів.

За умов бойових дій на сході в Україні загострюється боротьба за національну ідентичність та встановлення історичної справедливості. Музеї мають впливати на формування світогляду, актуалізуючи не лише питання пам’яті про минуле, а й визначаючи майбутню траєкторію розвитку суспільства, мають ставати відкритим майданчиком для дискусій, сучасних наукових концепцій для формування об’єктивного, виваженого підходу до висвітлення сторінок історії. Саме так розуміє завдання та цілі Луганського обласного краєзнавчого музею, який було переміщено у Старобільськ 2015 року, його директорка Олеся Мілованова.

Цьогорічним випускникам загальноосвітніх шкіл, які виявили бажання складати Зовнішнє незалежне оцінювання, відверто не позаздриш. Тривалий коронавірусний карантин, з одного боку, дав змогу багатьом учням поліпшити річні оцінки, перебуваючи на дистанційному навчанні. Особливо тим, хто у першому півріччі не надто переймався результатами.