За кілька днів почнеться навчальний рік. Як до нього підготувалися на Полтавщині та чим він буде особливим, «Урядовому кур’єру» розповідає директор департаменту освіти і науки Полтавської ОДА Олена ХАРЧЕНКО.

Виставку історичних і бойових знамен, які символізують боротьбу української армії та народу за Незалежність нашої держави, кияни і гості міста можуть відвідати у Центрі культури і мистецтв Служби безпеки України (вул. Іринінська, 6). Її приурочено до Дня Державного прапора та 28-ї річниці Незалежності.

Співоче поле нині милує око киян і гостей міста традиційною виставкою квітів до Дня Незалежності. Цього року її присвячено провідним українським спортсменам, які прославили нашу країну у світі здобутками та перемогами, ставши гордістю нації.

Дедалі більшої популярності набуває форма здобуття освіти… вдома. Когось із батьків не влаштовують шкільні колектив чи атмосфера в закладі; розклад уроків, який, скажімо, не збігається з біоритмами дитини; хтось оберігає своє чадо від надмірних навантажень чи збиткувань; нерідко перешкодою для відвідання школи стають стан здоров’я дитини чи складні родинні  обставини. А днями на державному рівні остаточно вирішили, що дітлахи без профілактичних щеплень також не зможуть ходити до школи на загальних умовах.

До кінця літа залишається ще кілька днів і ті, хто не побував у Карпатах, можуть встигнути. Це можна зробити і восени, і взимку — фактично будь-якої пори року. Кожен сезон по-своєму привабливий. Проте літо — найкращий час, адже це найтепліша і найсвітліша пора року. Обидві ці якості у подорожах дуже важливі, особливо в Карпатах. Висота місцевості спричиняє погоду: це найхолодніша частина України. Температура повітря тут приблизно на 5 градусів нижча, ніж на рівнині, а на вершинах гір — на всі 10. Тож якщо влітку в горах прохолодно, то решту частину року холодно.

Україна — дуже цікава й чи не найскладніша країна у Європі та на пострадянському просторі з огляду на співіснування на її території різноманітних релігійних конфесій. Після розпаду Радянського Союзу 50% усіх релігійних організацій, які діяли в колишньому СРСР, зосередилися на нашій території. Про це розповів старший науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди Національної академії наук України кандидат історичних наук Ігор Козловський під час експертного засідання «Підсумки й виклики державно-конфесійної та етнонаціональної політики в Україні».

Дорогу до свого акторського покликання Костянтин Лінартович знайшов не одразу. Але коли вступив до театрального вишу, збагнув: гідний цього фаху. І вже понад 40 років він вірний театру й кіно, режисер українського дубляжу, знявся у багатьох фільмах, серед них «Гетьман», у якому зіграв роль Богдана Хмельницького. Сьогодні Костянтин ЛІНАРТОВИЧ гість «Суботніх зустрічей».

Минув ще один сезон зовнішнього незалежного оцінювання випускників середніх освітніх закладів. Кожен із них бодай чимось, але відрізняється від попередніх. Підсумки 2018—2019 навчального року підбили на пресконференції в Укрінформі, де виконувач обов’язків директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко поінформував громадськість про підсумки ЗНО різних категорій учасників з урахуванням загальнодержавної й регіональної специфіки. Було представлено нові можливості для освітян і аналітиків, зацікавлених в проведенні самостійних досліджень підсумків такого оцінювання.

Що ж, це добре, але ж хіба і так мало у Києві музеїв? Таких, як цей, досі не було. Це перший в Україні сучасний інноваційний музей історії, хоч за кордоном такі заклади вже існують.

75 років тому тодішні УРСР і Польський комітет національного визволення уклали угоду про «евакуацію українського населення з території Польщі до УРСР і польських громадян з території УРСР до Польщі». Це був початок великої трагедії — насильного переселення українців із земель, де вони жили споконвіку. Протягом кількох років з Лемківщини, Холмщини, Підляшшя, Надсяння в Україну депортували майже пів мільйона осіб. Тих, хто залишився на Закерзонні, а це, як стверджують історики, понад 140 тисяч людей, під час сумнозвісної акції «Вісла» комуністична влада вивезла далеко на захід Польщі.