Актуальна тема

  • Мустафа Джемілєв: «Відкладати питання не можна нескінченно»

    Попри те, що Конституція України гарантує захист прав, зокрема корінних жителів нашої держави, досі немає закону, котрий би визначав, які ж саме народи є корінними чи нацменшинами, а також обсяг їхніх прав. «Для цього потрібно було ухвалити закон про етнонаціональну концепцію Української держави. Кілька проектів, поданих до Верховної Ради, поки що так і не пройшли», — нагадав на круглому столі «Кримські татари — корінний народ Криму/України» народний депутат Мустафа Джемілєв.  

  • Олег ЛИСТОПАД

    Як відзначатимемо річницю Незалежності

    «23 роки — цифра наче й не кругла, проте цього року День Незалежності для нас особливий, — вважає міністр культури Євген Нищук. — Особливий, бо ми вперше святкуємо цей день після подій зими, після нового бачення України Європою, світом. І — під час війни. Це знаковий рік. Трагічний. Але й героїчний. Це рік переломний. Події на сході не дають нам змоги сповна радіти. Але водночас не можна вводити суспільство у стан депресії і суцільного трауру. Бо цього не хочуть ті хлопці, яких з нами вже немає».
    Міністр нагадав, що відзначення свята проходить не в один день, і закликав українців не лише взяти участь у запропонованих владою заходах, а й проявити ініціативу, згенерувати свої ідеї. Зокрема — провести флешмоби. Мінкультури оголосило конкурс на кращий флешмоб і заохотить невеликими преміями організаторів та учасників. 

  • Телефони, за якими переселенцям нададуть відповіді на всі запитання

    У Всесвітній мережі можна знайти дуже багато номерів телефонів, за якими обіцяють допомогти переселенцям.  Їх вказують не лише державні установи, а й волонтери.  Проте люди скаржаться, що не завжди можуть додзвонитися  за цими номерами. Мовляв,  або слухавку ніхто не бере,  або й взагалі кидають. Тож  кореспондент «УК» зателефонував за всіма номерами, які вдалося знайти в інтернеті. Нижче  ми наводимо лише перевірені телефони, за якими  неодмінно допоможуть  переселенцеві як мінімум  порадою.  

  • Схожість і різниця двох окупацій Донецька

    Жителі Донецька у 1941-1943 роках, а тоді місто називалося Сталіно, перебували під окупацією 687 довгих днів і ночей. Саме про цей непростий період йдеться в історико-краєзнавчому нарисі В. Стьопкіна та С. Третьякова «Сталіно очима вермахту», який вийшов у світ навесні минулого року. І хто міг тоді подумати, що вже через рік нинішнє покоління донеччан на власні очі бачитиме окупацію свого міста, яке опинилося під контролем самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки»! А нова чорна сторінка в історії міста з’явилася також внаслідок війни, щоправда, неоголошеної. 

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Депутати одягли бронежилети

    Депутати всіх рівнів Чернівецької області дружно рушили до військкоматів. Переважно — добровольцями. Найактивніше власним гідним прикладом підтримує розгорнуту в краї третю хвилю мобілізації депутатський корпус Кельменеччини і Вижниччини. 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Публічним фінансам не до романсів

    У залі засідань Державної казначейської служби України в Києві висить портрет італійця Луки Пачоллі — відомого математика, батька ринкової економіки та сучасного обліку, якому завдячують не лише бухгалтери, а й весь цивілізований бізнес. Лука виглядає зажурено. І, безперечно, є від чого: за останні місяці працівники казначейства не раз уже помічали ті негативні моменти, які перешкоджають нормальній  роботі служби. Насамперед, йдеться про хронічний недобір коштів до державного бюджету: за сім місяців 2014-го скарбниця не дорахувалася близько 16 мільярдів гривень. 

  • Діти з підземелля

    Мій співрозмовник Віктор, енергійно жестикулюючи, розповідає: «Коли раптово розірвався перший снаряд, над головою зашелестіло, і ми з племінником одночасно мимоволі присіли. Вже хотіли бігти за ріг будинку, а тут гахнуло вдруге: ми й не зчулися, як упали на коліна. А потім вже повзком  дісталися й заховалися за стовбуром дерева. Там і лежали, а більше стояли навколішки…» 
    Чоловік мешкає в будинку на вулиці Павла Безпощадного — відомого шахтарського поета, який колись жив і працював у Горлівці. Саме йому належить авторство поетичного рядка: «Донбас ніхто не ставив на коліна, і нікому поставить не дано!», що став неофіційним гаслом краю. Коли ж ми разом згадали цю обставину, горлівчанин вже сам вибухнув гнівом, немов снаряд: «Що? Та нас поставили на коліна давно! Ще коли до влади прийшов той, хто й самого Безпощадного перейменував! А нині ми взагалі змушені плазувати під кулями та снарядами бойовиків, які розстрілюють нас у дворах своїх будинків…» Жителям Горлівки і всього Донбасу наколінники дійсно не завадили б ще у 2009-му, коли відомий «проффесор» Янукович, вкотре обмовившись, назвав Павла Безпощадного Безсмертним… 

  • Де шукають прихистку на час бойових дій переселенці зі східних районів?

    Справді незвіданими та непередбачуваними виявилися повороти долі для багатьох жителів містечок Донецької і Луганської областей. Авдіївці, донеччани, слов’янці, краматорці, луганчани, сєверодонеччани, щасливці рушили групами подалі від насиджених місць.  Бойові дії витіснили їх з обжитих осель. Якщо одні втікали від смертельної небезпеки ще на початку спекотних подій, то є й такі, що до останнього моменту сподівалися на швидкий хепі-енд і не покидали домівок аж дотепер. Проте і найстійкішим довелося все ж таки вирушити в дорогу, в пошуках місця, де можна знайти прихисток на певний час. 

  • Олег ПУСТОВГАР: «Редакційні колективи мають протидіяти інформаційній агресії Росії»

    Інформаційна безпека є невід’ємною складовою загальної обороноздатності країни. Про те, як її забезпечують у Полтавській області, розповідає директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської облдержадміністрації Олег ПУСТОВГАР. 

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Дорослішання «Гамера» і його творця

    До 11 жовтня залишили під арештом у Московському СІЗО Олега Сенцова, ще 10 травня затриманого в Сімферополі за звинуваченням у підготовці терактів у Криму, а згодом вивезеного до Лефортово.