Актуальна тема

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Наступна зупинка – «глухий кут»?

    З часу публікації про насущні проблеми підприємства «Електроавтотранс» минув понад рік (23 лютого 2011 р.). Відтоді багато що змінилося. Насамперед, колектив очолив енергійний Роман Чесноков, який зі свіжими і молодими силами взявся вирішувати найболючіші питання. Сам же тролейбусний парк став старішим на рік. При цьому на спідометрі кожної транспортної одиниці додалося по кілька тисяч кілометрів. Водночас зросли ціни на ремонтні роботи, що негативно позначається на стані техніки. Відбулися зміни і в колективі: одні, в пошуках кращого місця роботи, розрахувалися, інші – так само в надії на краще – визначилися тут спробувати трудового щастя. Словом, життя не стояло на місці. 

  • Людмила ЩЕКУН

    Було б бажання, а гроші знайдуться

    На нього з’їхались представники 30 міжнародних організацій, посольств, консульств, а також місцевих органів самоврядування, громадських організацій.  

  • Олександр БІТТНЕР

    Знову вмикаємо фари?

    Те, що відбувається нині на дорогах, можна порівняти з бойовими діями. Щоденно на трасах гинуть та одержують поранення десятки людей. Це лише в Україні. Тому й не дивно, що у всьому світі вимоги до учасників дорожнього руху стають дедалі суворішими. Зокрема з 1 липня в Росії  за деякі порушення правил дорожнього руху штрафи збільшено в десятки разів, оскільки там цілком справедливо вважають, що саме таке покарання є найдієвішим засобом впливу на недисциплінованих водіїв. Відтепер за зупинку чи стоянку на пішохідному переході чи ближче ніж за 5 метрів від нього доведеться заплатити 1000 рублів замість 300, як це було раніше. Паркування на трамвайних коліях коштуватиме водієві 1500 рублів замість нинішніх 100. При цьому авто буде затримано і перевезено на спецстоянку, що обійдеться його власникові також у кругленьку суму. Окрім того, у 5 разів підвищено штрафи за різні порушення пішоходами. 

  • Оксана МЕЛЬНИК

    Володимир СЕРЕДА: «Метою масових депортацій було прагнення вирішити українське питання»

    Сучасники небагато знають про цю драматичну подію, яка стала завершальним етапом депортаційних процесів, що відбувалися з вересня 1944 по серпень 1946 року на території Закерзоння (Лемківщина, Посяння (Надсянння), Підляшшя, Холмщина). З теренів, що, відповідно до політичних домовленостей, перейшли до сусідньої Польщі, за твердженням істориків, лише у «довіслянський період» виселили 480 тисяч українців, а в наслідок операції «Вісла» — ще понад 170 тисяч. Тож кожній другій українській родині західних земель випало пережити депортацію протягом 1944—1947 років. 

  • Олена ІВАШКО

    Мор риби стає звичним явищем?

    Протягом останніх кількох днів жителі прилеглих до Південного Бугу територій спостерігають, як гине риба. Береги річки засипані мертвими карасями та бичками. Перші сигнали від відвідувачів міських пляжів «Стрілка» і «Намив», жителів приміських сіл Баловне, Матвіївка, Кір’яківка та представників обласної організації УТМР надійшли до територіального управління МНС та Держекоінспекції ще тиждень тому. Проте, як повідомляють у відомствах, «масової загибелі риби не зафіксовано».  

  • Анна ШИКАНОВА

    Дмитро ШИМКІВ: «Кіберзлочинність — це довершена структура з мільйонним обігом»

    Ситуація на ринку кіберзлочинності в Україні нині має кращі показники, ніж за минулі роки. Це випливає з нещодавно оприлюдненого звіту BSA (Business Software Alliance). Асоціація виробників програмного забезпечення проводить подібні дослідження, які охоплюють понад сотню регіонів та країн світу, вже дев’ять років поспіль. До роботи також долучають опитування громадської думки про комп’ютерне піратство, які проводить міжнародна компанія  Ipsos Public Affairs у 33 країнах світу.  

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Копійкою проти амброзії

    Хочеш змінити світ — почни із себе. За таким принципом діє дніпропетровський підприємець Дмитро Подопригора. І якщо відповідні служби не справляються зі знищенням карантинної шкідливої рослини, він вирішив їм допомогти. «Хочу викорінити цей бур’ян», — каже Дмитро.
     
    Минулого літа підприємець скупив у населення понад 15 тонн амброзії по 50 копійок за кілограм. (Виходить, майже 8 тисяч гривень. Плюс витрати на паливо та рекламу. 

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Експертиза все гальмує

    Такого бачити ще не доводилося!.. Посередині п’ятиповерхівки рвана пройма обвалу рябить посіченими шпалерами, відкритими  дверима. Серванти на третьому і четвертому поверхах на вцілілих плитах перекриття непорушно стережуть залишки того, що було вітальнями. Заглядає у прірву  чавунний радіатор, що тепер може гріти хіба що атмосферу…
    Нічний обвал, що дивом не забрав життя значно більшої кількості людей, докорінно змінив усе в тих, які цю біду пережили. Тривожно і мешканцям будинку, чиї квартири не постраждали. 

  • Віктор ЛУК’ЯНОВ

    Узвичаєні штампи чи правда життя?

    Цікаве це місто — Харків. Перша столиця. Для нашого брата-журналіста там завжди знайдеться щось особливе. Ми вже писали про тамтешні, так би мовити, «лакмусові» справи. Не «резонансні», але показові, як хімічні досліди з лакмусовим папірцем. Як ось ця детективна історія, про яку йтиметься далі.  
    Її початок  губиться у славнозвісних дев’яностих. Це не банальний сюжет, коли «погані» кремезні хлопці одібрали завод у інших кремезних. Мова, скоріше, про «комірку папи Карло».

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Обережно: гойдалки - «мігранти»

    Дозволяти чи ні кататись дітям на атракціонах — питання, яке непокоїть більшість батьків. Адже всі пам’ятають про нещасні випадки, які час від часу трапляються. Так, півроку тому постраждало четверо дітей, що гойдались на каруселі, в якої відірвався трос. Загалом з 2005 року на атракціонах в Україні постраждало 27 людей, із яких семеро загинуло. Тож підстави для хвилювання є. Наскільки безпечні ці розваги сьогодні та як обрати нормальні гойдалки, з’ясовував «Урядовий кур’єр».  
    За роботою атракціонів в Україні стежить Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України.