Адже світ ще ніколи не бачив такого підступного і варварського, цілеспрямованого й методичного, жорстокого та цинічного руйнування вояками рашистської московії тисяч українських міст і сіл, сотень громадських інфраструктурних та промислових об’єктів. А скільки мирного населення загинуло та покалічено внаслідок ракетних та артилерійських ударів!? І чи повернемо колись після «фільтрацій» хоч би частину з тих тисяч полонених наших бійців і вже депортованих росією 3 мільйонів українців, серед яких 459 тисяч дітей? 

У часи війни інформація перетворюється на зброю масового враження, бо авторитарні лідери використовують її для досягнення своїх геополітичних цілей, нехтуючи всіма демократичними принципами про свободу та незалежність масмедіа. Російське керівництво, ведучи криваву війну проти України, намагається нав’язати власному народу та світу  свої наративи, щоб виправдати скоєні злочини. Які засоби пропаганди використовує кремль на Заході і як політики, дипломати та громадянське суспільство можуть протистояти російській брехні, в інтерв’ю «УК» розповіла експерт у галузі технологій та комунікацій, виконавча директорка неурядової організації Defend Democracy Еліс Штоллмеєр.

Про трудові права працівників та проблеми їх звуження у воєнний час ішлося на засіданні територіальної тристоронньої соціально-економічної ради Рівненщини профспілки — влада — роботодавці. «Якщо ми говоримо про нормальне стабільне життя суспільства, роботу держави, нашу оборону, то маємо  розуміти: є ті, хто служить, і є ті, хто забезпечує своєю роботою тих, хто служить. Отже, це офіційна зайнятість, сплата податків, максимальне розширення економічних можливостей у нашій країні на легальному ґрунті і повна модернізація державних інституцій», — це слова Президента України Володимира Зеленського.

 Минав уже шостий місяць широкомасштабного вторгнення рф в Україну. Ворожа пропаганда продовжувала тиражувати вигадані перемоги «другої у світі» армії, замовчувати і приховувати величезні втрати військової техніки та особового складу рашистів. Пересічним росіянам ще активніше і гучніше обіцяли, що «визволення» від «нацистів» Донбасу, Харкова, Одеси та всієї України вже ось-ось.

 Полтавська обласна дитяча ГО «Військово-спортивний центр «Воїн» особлива  тим, що її діяльність має національно-патріотичне спрямування й готує молодь до служби в ЗСУ та інших силових структурах. Про історію організації, її головні завдання «Урядовому кур’єру» розповідає її керівник Олег БАРИШ.

5 травня новостворений Сумський добровольчий батальйон уперше виїхав у місто Тростянець, де впродовж дня більш як 60 волонтерів розбирали завали біля центральної лікарні, якій особливо дісталося від рашистів. Як пригадує радник голови Сумської ОВА Микола Шульга, який відповідає за організацію роботи добробату, такому ентузіазму і згуртованості можна  позаздрити.
Волонтери, а серед них будівельники, інженери, освітяни, державні службовці, представники духовенства, медики, працювали настільки завзято і сумлінно, що про перекури чи відпочинок ніхто навіть і не думав.

 Першого дня серпня в Чорному морі відкрилися зелені коридори, через які відновлено експорт українського зерна. Тим часом сусіднє Азовське море майже все стало зеленим для російських загарбників, які вивозять ним з України награбоване збіжжя і не тільки. А у кремлі нітрохи не приховують загарбницьких намірів, попри відомі попередні завдання «спецоперації».
«Азовське море де-факто стало внутрішнім морем росії. Такі великі порти, як «Маріуполь» і «Бердянськ», можуть збільшити морський транспортний потенціал росії, — зловтішно радіє офіційне видання рф «парламентська газета».

«Я не жидок! Я не жидо-о-ок!» — голосно кричав 10-річний Герш, братик Іцхака Вальдмана, втікаючи куди тільки бачили перелякані оченята. Та гітлерівцям було байдуже: дитину застрелили лише за те, що вона народилася в єврейській сім’ї. Ще й здерли з неї чобітки.
Це було 21 жовтня 1942-го. 13-річний Іцхак устиг заскочити в Горинь і вхопився за корчі під швидкоплинною течією. Лише коли кати відійшли, вирішивши, що він утопився, хлопець з останніх сил дістався більш пологого берега. 

 Епіцентром заходів з нагоди Дня Української Державності в Ужгороді став Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Т. Легоцького. Минулими вихідними тут відбулися кілька заходів: виставка військового озброєння, переданого з фронту, відкриття нових експозиційних площ і благодійний аукціон на користь ЗСУ. Там побував кореспондент «Урядового кур’єра».

Представники Національної спілки журналістів України і Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива» здійснили візит до Японії на запрошення Японського фонду майбутніх поколінь (JOF). Із чотирьох членів української делегації двоє — секретар НСЖУ Сергій Шевченко й президентка ВБФ «Журналістська ініціатива» Людмила Мех — прибули в Токіо з Косова, де під час війни працювали. Ще двоє — голова обласного осередку НСЖУ та головний редактор газети «Черкаський край» Тетяна Калиновська і фрилансерка Олена Макаренко — з Черкащини.