Вже сто днів триває ця руйнівна, кровопролитна, нічим не спровокована Україною війна. І весь цей час, щоденно й цілодобово, в її епіцентрі – українські журналісти. Наражаючись на реальні загрози для життя, вони ведуть безперервний про неї репортаж, демонструючи не тільки високі патріотичні почуття, а й зразки сміливості, мужності, відданості своїм професійним обов`язкам.
Трохи більше місяця тому стало відомо, що всім їм Рада Пулітцерівської премії присудила особливу відзнаку – «За відвагу і відданість правді». 

«Ну, ти же панімаєш, што здєсь тєпєрь навсєгда будєт ілі расія ілі атамная бомба!», — вдалася до останнього аргументу чиновниця ОРДО, схиляючи одну з наших колег до співпраці з окупантами. Про тиск та інші моторошні реалії нині окупованої рашистами південної частини Донеччини колега розповіла, вирвавшсь звідти, і з великими труднощами (аж через рф з його фсб) таки виїхала в Україну.

Кожна дитина має право рости у вільній країні, а коли виросте, жити таким життям, яким хоче. Без примусу і пригноблення. Ці слова Президента України Володимира Зеленського з його звернення з нагоди Міжнародного дня захисту дітей беззаперечно підтримають у кожній цивілізованій країні. Але росія до таких не належить.
Розпочавши неспровоковану й невмотивовану повномасштабну війну проти нашої держави, агресор продовжує йти кривавим шляхом знищення української ідентичності. Окупант убиває українців, нищить культурну спадщину українців, проводить злочинну політику депортації українців, силоміць вивозить і дорослих, і дітей.

«За два дні до війни наш міністр оборони спілкувався з міністром оборони білорусі. І вони запевняли, що ні в якому разі цього не буде», — розповідає  Олексій Данілов, чому влада не чекала нападу з боку сусідньої білорусі.
І додає: «Наш головний прикордонник за день спілкувався з головним прикордонником білорусі. Він каже: навіть не думайте собі, що ми в цьому будемо  брати  участь, що з нашої території на вас хтось піде. Але вони  пішли не тільки з цього боку, вони  пішли по всьому кордону».

Рівнянка Олена Бубен однією з перших отримала допомогу від ООН у вигляді 5 кілограмів борошна вищого ґатунку. «Пиріжки, млинці, вареники. Дякую за все. Пенсія невелика, а комунпослуги звикла оплачувати вчасно, ліки теж треба купити. Борошно зайвим не буде: сьогодні ж приготую млинців для онуків».
27 травня в Рівному розпочали видавати борошно — 5 кілограмів в одні руки. Але не для всіх. Ідеться насамперед про пільгові категорії жителів громади. 

В останні дні травня на Полтавщині відновив роботу мобільний пункт прий­мання небезпечних відходів, так званий екобус, який не працював від початку повномасштабного вторгнення росії. Раніше він обслуговував населення майже безперебійно. За два роки його роботи тільки в Полтаві громадяни здали  9 тонн відпрацьованих батарейок, 44 тисячі люмінесцентних ламп і 2500 термометрів. За цей час жителі громад області позбулися майже 2700 кілограмів батарейок, 22 551 люмінесцентної лампи та більш як 300 термометрів. 

У лиху годину, вчить народна мудрість, найкраще пізнаєш справжню людину. Так само в часи лихоліття дуже активно і виразно демонструють свої не найкращі риси деякі персоналії. Ті самі, про яких влучно колись написала геніальна українська поетеса Ліна Костенко. Пам’ятаєте? «Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла».
Нинішня війна теж стала важким випробуванням, під час якого відбувається перевірка на справжність. У цьому ми пересвідчилися ще 2014 року. 

Війна, кажуть соціологи, — це виклик усталеному порядку речей, виклик нормальності. Це демонстрація поведінки великих груп у конкретних ситуаціях і окремих людей.
У пресслужбі гуманітарного центру Черкаської міськради розповіли про недавній подарунок десятирічного мецената з Черкас Сергійка, який нині разом з мамою тимчасово проживає у Швейцарії. Хлопчик так перейнявся долею однолітків, яких війна позбавила даху над головою, що вирішив подарувати їм щось від себе.

 У проєкті, який запровадили Офіс Президента, Мінцифри, Мінсоцполітики, Міністерство інфраструктури спільно з Укрзалізницею та Укрпоштою, примітно те, що громадяни під час евакуації можуть одразу отримати одноразову допомогу обсягам 3000 гривень на кожну дитину чи людину з інвалідністю та 2000 гривень на кожного дорослого віком понад 18 років. 

Про це повідомив Національний банк Бельгії (НББ). Після урядових консультацій із представниками банківського сектору було досягнуто домовленості, що обмін можна буде здійснити у відділеннях НББ або відділеннях приватних банків, які діють у Бельгії: Belfius, Beobank, BNP Paribas Fortis, CBC, ING, KBC і KBC Brussels.  Про це йдеться у пресрелізі НББ. Відповідно до рекомендації Європейської комісії,  ухваленої у квітні, громадяни України можуть обміняти  максимум 10 тисяч гривень на людину, що становить близько 315 євро. Комісію не стягуватимуть.