Початок року став випробуванням не лише для правоохоронних органів, фахівців із надзвичайних ситуацій, які реагують на всі повідомлення про замінування, а й для учнів, батьків і педагогічних колективів освітніх закладів. Не раз і не двічі школярі серед зими змушені були раптово переривати заняття та повертатися додому. Як інформує МВС України, лише з початку 2022 року надійшло 339 повідомлень про замінування, з них 306 — електронною поштою, 27 — телефоном і 6 — особисто або поштою. І це тільки  половина таких повідомлень, отриманих за весь 2021 рік.

Торік у вересні у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №4197-д про ринок деревини, в якому є пункт про зняття мораторію на експорт лісу-кругляку. Цим проєктом запропоновано скасувати мораторій відповідно до рішення Арбітражної групи у спорі між Україною та Євросоюзом щодо експорту деревини, яким було визнано, що повна заборона на експорт кругляку, ухвалена 2015 року, не відповідає статті 35 Угоди про асоціацію України з ЄС (обмеження експорту та імпорту) і її слід відкоригувати відповідно до цього документа.

Нині на виконанні в Державній виконавчій службі перебуває 2 мільйони 300 виконавчих проваджень. Частину з них важко виконати через встановлені законом обмеження або ж зовсім неможливо. Проте найважче працювати з тими виконавчими провадженнями, де працівникам ДВС доводиться виконувати рішення суду про відібрання дитини в одного з батьків, виселення чи реалізацію нерухомого майна з виселенням тощо.
Про те, які саме обмеження в українському законодавстві заважають ДВС виконувати рішення судів, чому приватні виконавці отримують більше, ніж державні, та про інші проблеми виконавчої служби Андрій ГАЙЧЕНКО розповів в інтерв’ю Укрінформу.

Є в колишньому Драбівському, а нині Золотоніському районі на Черкащині хутір Козорізи. Здалеку хутір нібито як хутір. Ось тільки будинки всі — то без шибок у вікнах, то із проваленим дахом, а то й зовсім похилилися. Подвір’я бур’янами позаростали, огорожу подекуди хтось на дрова порозбирав. Проте одне подвір’я за зеленим парканом справне, доглянуте.
Із хвіртки з’являється господиня обійстя Лідія Козоріз. Бабуся вже давно дев’ятий десяток розміняла, а порається досить жваво.

 Недавня зустріч керівників Донеччини з міжнародними партнерами, на якій обговорювали створення в області індустріального парку із заводом з виробництва кальцинованої соди, вкотре підтвердила серйозність і реальність цих намірів. Проєкт хімічного парку «Слов’янський» внесено до Стратегії розвитку Донецької області на період до 2027 року. Він передбачає заміщення імпорту в Україну продукцією вітчизняного  виробництва. Надто що до 2014 року наша країна була експортером кальцинованої соди, а 2015-го перетворилася на імпортера.

З першого січня цього року упроваджують бюджетну програму підтримки безробітних малозабезпечених громадян «Рука допомоги», яку реалізує Міністерство соціальної політики. Її механізм було успішно апробовано Мінсоцполітики за підтримки Світового банку у межах проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» протягом 2016—2019 років. 

Цей хліб одразу повертає в дитинство кожного, хто його скуштує: із непідробним натуральним ароматом та рум’яною скоринкою, він пахне бабусиною випічкою. І якимось невидимим потужним магнітом тягне тебе в той час, коли смачнішого від цих цеглин, куплених (як зараз пам’ятаю) за 24 копійки, не було нічого у світі.

Протягом 2021 року територіальні громади Полтавської області активно долучилися до реалізації проєкту Міністерства цифрової трансформації України «Інтернет-субвенція». У його межах до швидкісного інтернету вперше під’єднали майже 180 сіл у більш ніж 30 громадах області. Доступ до мережі отримали 460 соціальних закладів області. Згідно із планом, вони отримають безплатний швидкісний інтернет до кінця цього року. На реалізацію проєкту Полтавщина отримала 40,5 мільйона гривень субвенції.         

У прифронтових містах Донбасу з огляду ще й на кримінальні особливості гібридної війни питання безпеки людей перебуває на постійному і підвищеному контролі місцевої влади та правоохоронців. Результати цього підходу очевидні: Маріуполь входить до переліку найбезпечніших міст України.

Беззаперечно, в нинішніх безпекових умовах Україна, отримуючи неоціненну допомогу міжнародних партнерів, найбільше зусиль докладає до того, щоб Кремль припинив нарощувати кількість російських військових поблизу кордонів нашої країни, натякаючи на можливість повномасштабного вторгнення. Водночас українська влада не забуває й про інші надважливі питання.