Керівники Міндоходів разом відзвітували у прес-центрі Кабміну про результати першого місяця роботи та подальші плани. Адже встигли і накреслили чимало, зазначали перший заступник міністра доходів і зборів Ігор Білоус, а також заступники Віталій Науменко та Володимир Хоменко. 

У 2013 році очікування щодо відновлення світової економіки та покращання кон’юнктури на світових фінансових та товарних ринках               не виправдались. Глобальна економіка у 2013  році продемонструвала уповільнення зростання – фактично у 3,0 відсотка проти прогнозу у 3,5 відсотка. Однією із головних проблем, які перешкоджали стабільному відновленню зростання, була невизначеність щодо вирішення боргових проблем окремих країн зони євро. В країнах Єврозони рецесійні процеси тривали шість кварталів поспіль, і лише наприкінці року динаміка змінилася на позитивну. Так, реальний ВВП країн Єврозони за підсумком І кварталу 2013 року знизився на 1,2 відсотка у річному вимірі, у ІІ кварталі 2013 року – на 0,6 відсотка, у ІІІ кварталі – на 0,4 відсотка, а в ІV кварталі – зріс на 0,5 відсотка. Зростання економік країн, що розвиваються, у 2013 році було повільнішим, ніж у попередніх роках: у Китаї – 7,7 відсотка проти 10,5 відсотка у середньому за останні 10 років, в Індії – 4,4 відсотка порівняно з 7,7 відсотка у середньому за останні 10 років.  

«УК» продовжує інформувати про те, на що згідно з місцевими бюджетами витрачатимуться гроші в областях та містах. Про планування видатків на Вінниччині, Миколаївщині, Чернігівщині, в тому числі в Миколаєві та Чернігові, читайте у матеріалах наших кореспондентів. 

Понад 3 мільярди 307 мільйонів гривень — такий очікується загальний обсяг доходів обласного бюджету в 2014 році. Директор департаменту фінансів Полтавської облдержадміністрації Павло Кропивка прокоментував, що, коли не враховувати субвенції та дотації з державного бюджету, регіон цього року на власні потреби планує заробити 870 мільйонів гривень. 85 відсотків цієї суми становлять податки на доходи від фізичних осіб, а це 667 мільйонів гривень, 77 мільйонів повинно надійти за спеціальне використання природних ресурсів та надр. Ще 22,3 мільйона гривень обласний бюджет отримає за надання адміністративних послуг, 7,7 мільйона надійдуть від податку на прибуток підприємств.  

Регіони продовжують затверджувати місцеві кошториси. «Урядовий кур’єр» вже повідомляв, на що витратять гроші в цьому році, зокрема, на Черкащині, Луганщині. Про відповідні плани в Дніпропетровській та Рівненській областях, а також про те, до чого може призвести безвідповідальність деяких учасників бюджетного процесу, читайте у матеріалах наших кореспондентів. 

У попередньому номері «УК» ми проаналізували, як згідно з держбюджетом-2014 розподілятимуться фінансові ресурси між регіонами: скільки коштів мають зібрати місцеві бюджети, скільки перерахувати в державний, хто отримає дотації, а хто буде донором. 
Нині ж в Україні триває затвердження місцевих бюджетів різних рівнів на цей рік. Їх уже ухвалено понад 3,5 тисячі, або 29,3 відсотка загальної кількості, йдеться в повідомленні Міністерства фінансів.
Так, найбільше кошторисів затверджено у Київській (99,9%), Сумській (97%), Одеській (94,2%), Полтавській (86,4%) областях та в Автономній Республіці Крим (86%). Із 694 місцевих бюджетів, які мають прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом, ухвалено 487, або 70,2%, зокрема: республіканський бюджет АРК, 15 (62,5%) обласних (Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська, Черкаська, Чернігівська області), міський бюджет міста Севастополя, 138 (77,1%) міських бюджетів міст (республіканського) обласного значення, 332 (68%) районних бюджетів. 

Україна — унітарна держава, і для неї абсолютно нормальний розподіл фінансових ресурсів між регіонами. У держбюджеті на 2014 рік заплановано, скільки коштів мають зібрати місцеві бюджети, скільки перерахувати в державний, хто отримає дотації, а хто, навпаки, буде донором. 

Стаття 1. Визначити на 2014 рік:
доходи Державного бюджету України у сумі 395.304.327,7 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 345.459.299,5 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 49.845.028,2 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього Закону;
видатки Державного бюджету України у сумі 462.211.728,3 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України - у сумі 408.073.741,9 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 54.137.986,4 тис. гривень;
повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 4.390.745,1 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету України - у сумі 1.410.091,2 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 2.980.653,9 тис. гривень;

На ранок учорашнього дня перспективи ухвалення Державного бюджету залишалися досить примарними. Представники опозиційних парламентських фракцій, як і обіцяли, заблокували роботу Верховної Ради. Разом із політичними вимогами нардепи також виступали за внесення поправок до проекту документа. 

До слова, пропозицій і зауважень налічувалося близько 3 тисяч. Для унеможливлення початку роботи пленарного засідання, а отже й ухвалення бюджету, опозиційні парламентарії заблокували і приймальні Голови Верховної Ради Володимира Рибака та його першого заступника Ігоря Калєтніка. Втім, це не дало очікуваного результату: перший віце-спікер таки спромігся дістатися сесійної зали і відкрити ранкове засідання. Щоправда, не з президії, яка залишалася в блокаді, а з залу. В оточенні нардепів від більшості Ігор Калєтнік заявив, що депутати від опозиції унеможливлюють розгляд проекту бюджету згідно з  регламентом. 

За експертною оцінкою, щорічний обсяг сегмента поглинань і злиттів у всіх секторах економіки (без приватизації) в Україні становить понад 3 мільярди доларів. З них 60—70% поглинань мають недружній характер — рейдерські захоплення. Про це повідомив професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захарій Варналій під час науково-практичної конференції «Фінанси інституційних секторів економіки України: стан, тенденції розвитку, практика реформування».