Напевне,  всі українці під бій годинника, окрім іншого, загадають, щоб у наступному році жити стало краще: зарплати виплачували б вчасно і вони хоч трохи зростали, пенсії індексували, держава допомагала б батькам дбати про дітей, ціни не зростали б надто швидко, а тарифи на комуналку бачили береги тощо. А ось чи заклали для цього відповідний фундамент у держбюджет наступного року, розповів на брифінгу в Кабміні міністр соціальної політики Павло Розенко.

Він прозвітував, що на 30 грудня 2015 року вчасно та в повному обсязі виконано всі соціальні програми і виплачено всі належні допомоги та інші соціальні виплати. Немає жодних затримок чи заборгованостей. А з 29 грудня вже розпочалося виконання соціальних програм року, що надходить, а саме: частині пенсіонерів виплатили гроші за січень 2016 року, щоб у новий рік вони йшли не з порожніми гаманцями. 

Народні обранці змогли висловити своє «за» щодо проекту кошторису країни з першими півнями. Документ доопрацьовували ближче до опівночі в синхронному режимі у Будинку уряду на позачерговому засіданні Кабміну й у Верховній Раді — під час засідання Бюджетного комітету парламенту. Врешті о 3.02 доопрацьований урядовцями проект закону про держбюджет дійшов до «голосувальників». Парламентаріям запропонували підтримати оновлений документ з дефіцитом у 3,7% ВВП, доходами 595 мільярдів гривень і видатками 667,7 мільярда. Абсолютний показник граничного дефіциту держбюджету залишився без змін — 83,7 мільярда гривень, як і граничний показник державного боргу — 1,5 трильйона гривень. Показник держгарантій становить 28,2 мільйона гривень, а обсяг запозичень — 202,997 мільярда гривень. В оновленому документі закладено прожитковий мінімум із 1 січня 2016 року на рівні 1330 гривень, з 1 травня — 1399 гривень, а з 1 грудня — 1496 гривень. Розмір мінімальної зарплати також поступово зростатиме: з 1 січня — до 1378 гривень, з 1 травня — до 1450 гривень і з 1 грудня — до 1550 гривень. 

Керівники дніпропетровських комунальних закладів (учителі, лікарі) не приховували задоволення тим, що вперше за місяць до нового року область вже має затверджений кошторис. «Передбачено всі соціальні гарантії, доплати. Лікарня зможе здійснювати закупівлю життєво необхідних товарів. Зможемо робити капітальний ремонт, будувати нові лікарні, все, що дасть змогу наблизитися до європейських стандартів у наданні медичної допомоги», — радіє головний лікар 9-ї дніпропетровської міської лікарні Олена Фінкова.

«Раніше ми з побоюванням чекали, коли ж затвердять бюджет. А нині впевнені, що для машин буде пальне, людям нададуть кваліфіковану медичну допомогу,  з 1 січня медпрацівники отримають усі доплати. Це дає впевненість у завтрашньому дні», — додає директор Дніпропетровського обласного центру екстреної медичної допомоги Радій Шевченко. 

Тернопільщина у 2013-му побила сумний рекорд: цілих десять місяців не змогла дочекатися свого кошторису. Але нинішнього року головний фінансовий документ область отримала без запізнення і за традицією, що склалася порівняно недавно, після громадського обговорення. Прийняли й деякі обласні програми, аби їх могли профінансувати зі скарбниці вже цього року. 

Ухвалювати державний бюджет напередодні нового року для українського парламенту не виняток, а скоріш правило. Однак зазвичай дотягнувши до самісіньких свят, народні депутати голосували за головний кошторис країни, не вникаючи в деталі документа, за яким країна мала жити наступні 12 місяців. Інша річ цього разу: парламентарії не тільки разом з урядовцями готували проект, а й узгоджували кожний сумнівний рядок, аби досягти найменш болючого для суспільства консенсусу. 

Мабуть, ще ніколи Україна так не очікувала прийняття Державного бюджету. Війна, економічна розруха, фінансова нестабільність додали стільки проблем, що знайти легкий вихід із ситуації не може ніхто. Тож і не дивно, що за таких умов держбюджетом переймаються не лише знавці цієї справи, а й пересічні громадяни. Позицію уряду перед розглядом парламентаріями у другому читанні найважливіших законопроектів взялися пояснювати одразу три  ключові міністри: економіки, фінансів та соціального захисту.
На брифінгу для засобів масової інформації  представники виконавчої влади вкотре намагалися довести, чому саме пропонують ті чи ті зміни. Приміром, міністр фінансів Наталія Яресько наголосила на тому, як непросто було працювати над бюджетом. Уряд постарався зберегти робочі місця, зарплати, але змушений був піти на інші непопулярні рішення. 

Головним успіхом перебування із робочим візитом у Словаччині Президента Петра Порошенка можна назвати його домовленість з главами країн Вишеградської четвірки започаткувати новий формат співпраці.
У Братиславі на прес-конференції за підсумками зустрічей глава Української держави повідомив, що зокрема вирішено налагодити постійну взаємодію на рівні міністрів закордонних справ та оборони країн Вишеградської четвірки та України. За словами Петра Порошенка, ця підтримка Україні була необхідна: «Всі країни засвідчили, що ми маємо справу з агресією. Маємо продемонструвати єдність усієї Європи та солідарність з Україною в питаннях і безпеки, й економіки. І я побачив цю солідарність та підтримку у Братиславі».
Стилістикою переговорів він залишився задоволений також, оскільки йшлося про «питання конкретної підтримки». 

Керівники Міндоходів разом відзвітували у прес-центрі Кабміну про результати першого місяця роботи та подальші плани. Адже встигли і накреслили чимало, зазначали перший заступник міністра доходів і зборів Ігор Білоус, а також заступники Віталій Науменко та Володимир Хоменко. 

У 2013 році очікування щодо відновлення світової економіки та покращання кон’юнктури на світових фінансових та товарних ринках               не виправдались. Глобальна економіка у 2013  році продемонструвала уповільнення зростання – фактично у 3,0 відсотка проти прогнозу у 3,5 відсотка. Однією із головних проблем, які перешкоджали стабільному відновленню зростання, була невизначеність щодо вирішення боргових проблем окремих країн зони євро. В країнах Єврозони рецесійні процеси тривали шість кварталів поспіль, і лише наприкінці року динаміка змінилася на позитивну. Так, реальний ВВП країн Єврозони за підсумком І кварталу 2013 року знизився на 1,2 відсотка у річному вимірі, у ІІ кварталі 2013 року – на 0,6 відсотка, у ІІІ кварталі – на 0,4 відсотка, а в ІV кварталі – зріс на 0,5 відсотка. Зростання економік країн, що розвиваються, у 2013 році було повільнішим, ніж у попередніх роках: у Китаї – 7,7 відсотка проти 10,5 відсотка у середньому за останні 10 років, в Індії – 4,4 відсотка порівняно з 7,7 відсотка у середньому за останні 10 років.  

«УК» продовжує інформувати про те, на що згідно з місцевими бюджетами витрачатимуться гроші в областях та містах. Про планування видатків на Вінниччині, Миколаївщині, Чернігівщині, в тому числі в Миколаєві та Чернігові, читайте у матеріалах наших кореспондентів.