Щоквартальний рейтинг Global House Price Index зафіксував падіння вартості житла в Україні на рівні 28%. Це є дуже високим показником, набагато більшим, ніж у середньому по різних державах світу. Для прикладу достатньо сказати, що в Словенії, Росії, Греції та Іспанії падіння вартості житла становило не більше 8%. А в таких країнах, як Естонія, Австралія та Ірландія, навпаки — ціни на житло лише зростали (від 5 до 15%).
 

Може, в такий тяжкий час воєнних дій і не треба порушувати тему про стан ринку нерухомості Донбасу. Проте цей ринок працює здебільшого в одному напрямі: багато охочих продати свої помешкання і дуже мало охочих купити.
Нагадаємо, що вперше  різке падіння цін на помешкання на Донбасі сталося на початку — в середині вересня цього року. Тоді ціни в цьому неспокійному регіоні на однокімнатні квартири впали так: у Донецьку — до 10—15 тисяч доларів, у Луганську — до 10 тисяч доларів.
Що стосується початку листопада, то картина залишилася такою, як і була. Проте що стосується пропозиції житла для його продажу, то, приміром, донецькі спеціалізовані сайти просто заповнені такими оголошеннями.

Курс на енергонезалежність, який взяла Україна, спонукає активізувати роботу в напрямі енергоефективності народного господарства країни. Втім, у нас вже є багато розробок, які впроваджуються, а також напрацювань, котрі варто було б узяти на озброєння. Результати цієї роботи представлені на спеціалізованих виставках, які нині демонструють у Києві на найбільшому в Україні виставковому майданчику — в Міжнародному виставковому центрі в рамках масштабного заходу.  

Напружена ситуація навколо міста Щастя, де розташований стратегічний для краю об’єкт «ДТЕК-Луганська ТЕС», змусила фахівців розробити кілька варіантів програм, як в аварійній ситуації зберегти станцію. Основний стратегічний принцип: обидва об’єкти пов’язані між собою — якщо перший зупиниться, то перезапуститися йому допоможе другий. 

Як нещодавно писав «УК», Нацбанк України очікує, що міжнародні фінансові організації інвестуватимуть у проекти в нашій державі більш ніж 19 мільярдів доларів. Цифра і справді вражає. Про такі гроші за всі роки незалежності навіть і подумати було зась. Проте, як кажуть, домовленості є домовленостями, а треба знати, де саме в такий скрутний час підприємці та люди, які, приміром, залишилися без роботи і хочуть відкрити свій бізнес, можуть взяти на нього гроші. 

Чимало українських підприємств і фірм, які через різні структури-прокладки фактично належать так званій сім’ї, продовжують приносити їй чималі прибутки. Про це в українських ЗМІ написано вже чимало. 

Проте не так часто в поле зору журналістів потрапляє тема  нинішніх доходів тих, хто був, так би мовити, стовпами  режиму Януковича. Останні хоч  публічно й не афішують свого неприйняття змін, що відбуваються в країні, за суттю залишаються п’ятою колоною в нашій державі. Потрібно висвітлювати й непоодинокі випадки, коли підприємства наближених до Януковича осіб продовжують працювати на окупантів. Саме про один з них ітиметься. 

У столичному виставковому центрі, що на Броварському проспекті, 28—30 жовтня відкрилися дві знакові виставки: 17-та Міжнародна WorldFood Ukraine та 10-й Міжнародний салон вантажних і комерційних автомобілів TIR-2014.

Програма цих заходів доволі насичена, що спонукало до участі багато відомих фірм.

На першому із цих заходів було представлено аграрні й продовольчі компанії із багатьох країн світу — Бельгії, Німеччини, Греції, Грузії, Данії, Іспанії, Литви, Польщі, Сінгапуру, США, Таїланду, Туреччини. Свою продукцію презентували і компанії 12 регіонів України.

Промисловість

У січні — вересні 2014 р. порівняно з відповідним періодом 2013-го індекс промислової продукції становив 91,4%.

У добувній промисловості й розробленні кар’єрів випуск продукції зменшився на 9%.

У переробній промисловості індекс промислової продукції становив 90,6%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів обсяг виробленої продукції збільшився на 2%.

Наприкінці вересня цього року Нацкомфінпослуг (комісія) оприлюднила останню версію проекту свого розпорядження щодо створення  сприятливих умов для діяльності лізингових компаній. Це проект положення про реєстр осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги. Згідно з цим документом, розпорядження регулятора від 22 січня 2004 року №21 визнано таким, що втратило чинність.

Чиновники поспішили відрапортувати про прогресивність цього документа, проігнорувавши 9 поправок з 11, які пропонувала внести до цього положення  асоціація «Українське об’єднання лізингодавців».

Тобто їхній юридичний статус на законодавчому рівні досі залишається невизначеним, а тому їхній внесок у вітчизняну економіку, на жаль, не визнаний. Водночас з ініціативи ООН 2014-й назвали Міжнародним роком сімейних фермерських господарств, що свідчить про їхній вагомий внесок у глобальну економіку.

Так, загалом у світі налічується 570 мільйонів фермерських господарств, з яких сімейних — 500 мільйонів. Разом вони виробляють майже 80 відсотків продуктів харчування у світі, тому відіграють украй важливу роль у розв’язанні проблеми голоду, з якою стикаються понад 800 мільйонів людей.