Кожного дня ми з тривогою слухали новини про стан вкрай непростих газових перемовин із Росією. Думали, чи не замерзнемо взимку? Чи вистачить блакитного палива у сховищах? Чи дадуть західні партнери грошей, щоб розрахуватися з «Газпромом»? А тут нове лихо: левова частка вугільних шахт залишилася на території, захопленій терористами. Тож і з вугіллям почалися проблеми. 

Уже ні для кого не секрет, що пересуватись на своєму авто територіями, підконтрольними «ДНР» і «ЛНР», небезпечно. Ймовірність того, що до машини підійдуть люди в балаклавах, приставлять зброю до скроні й запропонують віддати автівку їм, мало не стовідсоткова. У кращому разі, як кажуть у народі, «відіжмуть» машину, а в гіршому — водія заберуть у полон, а можуть і вбити за небажання співпрацювати з так званими республіками. 
А особливо сепаратисти полюбляють елітні авто. На деяких вони самі «вишивають» розбитими місцевими дорогами, інші успішно переганяють у спокійні регіони країни і намагаються продати. Такий товар легко розпізнати: зазвичай він коштує на декілька тисяч дешевше, ніж аналогічний, який продають реальні власники. Експерти радять уникати транспорту зі «шлейфом», оскільки він принесе новому власнику не стільки радості, скільки проблем. Як не втрапити в халепу при купівлі ненового автомобіля, дізнавався «Урядовий кур’єр». 

Головним успіхом перебування із робочим візитом у Словаччині Президента Петра Порошенка можна назвати його домовленість з главами країн Вишеградської четвірки започаткувати новий формат співпраці.
У Братиславі на прес-конференції за підсумками зустрічей глава Української держави повідомив, що зокрема вирішено налагодити постійну взаємодію на рівні міністрів закордонних справ та оборони країн Вишеградської четвірки та України. За словами Петра Порошенка, ця підтримка Україні була необхідна: «Всі країни засвідчили, що ми маємо справу з агресією. Маємо продемонструвати єдність усієї Європи та солідарність з Україною в питаннях і безпеки, й економіки. І я побачив цю солідарність та підтримку у Братиславі».
Стилістикою переговорів він залишився задоволений також, оскільки йшлося про «питання конкретної підтримки». 

Більш як місяць тому експерти під час круглих столів констатували, що Закон  від 31 липня 2014 року №1621-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», яким з 1 січня 2015 року запроваджується електронне адміністрування ПДВ, має чимало білих плям, які не на користь бізнесу. Вони сподівалися на те, що влада дослухається до бізнес-середовища та знайде оптимальні рішення. Йшлося зокрема про ймовірність скасування новації або розробку та затвердження низки підзаконних нормативних актів, які враховуватимуть інтереси не лише держави, а й платників податків. Часу ж  бо поки вистачає. 

Рік 2014-й вносить свої, на жаль, тривожні корективи у всі сфери життя українців. Добралися вони навіть до… похвали, а точніше — до її стандартних форм. 

У попередні роки з нагоди Дня працівників сільського господарства аграріям вручали подяки, грамоти, цінні подарунки за вагомі внески в розвиток галузі, науки і освіти, впровадження новітніх технологій у виробництво, за високий професіоналізм та сумлінну працю. А от в 2014-му в столичному «Українському домі» тих, хто годує Україну, вшановували також за …  координацію роботи «жнива під кулями», організацію допомоги військовим у зоні проведення АТО. Такі вони — нагороди в наших реаліях. 

Полтавські землі сільськогосподарського призначення є найбільшим матеріальним багатством області, що не можна порівнювати навіть із нафтою і газом, на які вона також багата. Тому від того, яку ці землі дають віддачу і як використовуються, значною мірою залежать добробут полтавців і майбутнє їхніх нащадків. Про це напередодні Дня працівників сільського господарства і ведемо розмову з директором департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергієм Фроловим.  

Микола Стародуб — зубр поштової справи. Розпочав свій трудовий шлях, коли галузь була єдиною і підпорядковувалася до 1994 року Міністерству зв’язку України (пошту й електрозв’язок раніше не розділяли). У статусі заступника міністра зв’язку України пан Микола співпрацював з чотирма міністрами. Тож цей мудрий чоловік зізнається, що колишні керівні посади трохи «заважають» працювати у профспілковій сфері. Внутрішній конфлікт пояснює тим, що намагається зрозуміти керівника, хоча профспілку не має турбувати питання, чому чиновник не в змозі покращити умови роботи працівника.  

На сучасному етапі наша держава переживає безпрецедентну консолідацію народу і чинної влади. Це зумовлено і драматичними подіями на сході України, і бажанням суспільства практично освоїти життєво важливі стандарти цивілізованої Європи.

У жовтні цього року Верховна Рада України у межах антикорупційних ініціатив уряду ухвалила новий Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». 

Якось на вулиці зустрів 80-річну сусідку. «Ось із ринку йду, — сказала, зупинившись біля хвіртки. — Справжнього домашнього молочка захотілося. Хоч і дорого, як на мою пенсію, але вирішила себе побалувати. Років із 10—15 тому на нашому кутку (в селі Багрин Васильківського району Київської області. — Авт.) майже в кожному дворі була корова. Тепер лише Валя тримає. Це неправильно. Ви молоді, повинні не лінуватися й доглядати корів. Є ж де пасти, сіно заготовляти».

Проблематика, яка була притаманна останніми тижнями валютно-фінансовому ринку України, минулої п’ятниці та понеділка 10 листопада ще більше загострилася.  7 листопада гривня перейшла рубіж, який вважався психологічним, — 15 гривень за долар. Як тільки Нацбанк установив, за підсумками свого аукціону, середньозважений курс на рівні 14,52 гривні за долар, його вартість на міжбанку злетіла до 15,20 гривні за одиницю американської валюти.