В Україні з інтересом стежать за динамікою світової ціни на нафту. Одні сподіваються, що здешевлення вуглеводню дасть змогу частіше сідати за кермо автомобіля, який вони поставили в гараж, коли ціни на бензин у нас злетіли. Інші мають надію, що в такій ситуації Росія переключиться з українського питання на внутрішні економічні проблеми, адже її бюджет залежить від світової кон’юнктури на ціну ресурсу. 
Справді, нафта марки Brent тільки за останні дні значно подешевшала. Більшість аналітиків прогнозує зниження її вартості в світі до 70—80 доларів за барель. На що в цьому плані розраховувати вітчизняному споживачеві, які перспективи на нас чекають? «УК» із такими питаннями звернувся до експертів внутрішнього ринку нафтопродуктів. Їхні прогнози різняться, але позиція зрозуміла. 

Державна фіскальна служба (ДФС) анонсувала збирання зауважень та пропозицій до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість». Усі охочі зможуть це зробити впродовж місяця.
Прес-служба відомства повідомляє, що розробка цього документа передбачена Законом від 31 липня 2014 року №1621-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», яким з 1 січня 2015 року запроваджено систему електронного адміністрування (СЕА) ПДВ. Порядок має визначити, як в умовах дії СЕА відкриватимуть та закриватимуть рахунки, складатимуть податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до цих накладних, а також проводитимуть розрахунки з бюджетом. Виписано умови й термін автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ. 

Протягом останніх шести років сектор АПК стабільно допомагав державі якщо не поліпшити посткризову статистику, то принаймні сповільнити економічне падіння. Проте звикнувши до успіхів «попри все» і відклавши державну стратегію розвитку галузі у довгу шухляду, цього року Україна навіть на тлі чергового рекордного врожаю ризикує зіткнутися із серйозними проблемами в аграрному секторі. 

Сучасний світ і бізнес — це потік інформації. І той, хто подає найбільш прийнятні дані для бізнес-планування, виграє. Канадці кажуть: на те, щоб зацікавити потенційного інвестора, відводять лише 10 хвилин. Цю норму взяли за орієнтир розробники інтерактивної інвестиційної карти України (ІІКУ), щоб максимально ефективно в онлайн-режимі звести того, хто потребує інвестицій, і тих, хто має намір їх робити. Карта містить найактуальніші пропозиції з усіх регіонів країни. Подібні електронні ІІК мають, приміром, Польща, Туреччина, Румунія.
Отже, як і було анонсовано у травні, восени в столиці презентували ІІКУ. Її розробники — Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України (Держінвестпроект) і Проект міжнародної технічної допомоги «Місцевий економічний розвиток міст України» (МЕРМ). Останній спрямовано на створення сприятливого клімату для економічного розвитку нашої держави, його фінансує уряд Канади.

Україна відчуває безпрецедентну фінансову підтримку всього світу — саме це стало лейтмотивом прес-конференції  в Києві голови Нацбанку України Валерії Гонтаревої, організованої після її візиту до Вашингтона. Під час цієї важливої поїздки головний керманич регулятора мала результативні зустрічі з керівництвом Міжнародного валютного фонду, Світового банку, інших міжнародних фінансових організацій і донорів, та з інвесторами.
«Я поспілкувалася із главами центробанків Нідерландів, Франції, Польщі, Грузії, Австрії, Литви, Молдови. Усі вони виявили неабияку зацікавленість щодо врегулювання російсько-українського конфлікту і надання додаткової фінансової допомоги Україні.  А голова МВФ Крістін Лагард заявила, що геополітичні ризики, пов’язані з Україною та військовою агресією Росії, — це загроза усій міжнародній безпеці та світовому економічному зростанню. Важливо, що міжнародні інвестори, банкіри та американський уряд це дуже добре розуміють. Такої  безпрецедентної підтримки, яку ми сьогодні відчуваємо з Америки, я ще не бачила», — наголосила Валерія Гонтарева. 

Часто їжджу у відрядження. І, купуючи квитки на поїзд до Дніпропетровська чи Харкова, ніколи не перевіряв їх вартість. Скільки казала касирка на Центральному вокзалі, стільки й просовував їй у віконце. Так було раніше. Але після брифінгу, який провів у вівторок начальник відділу протидії корупції на залізничному транспорті Олександр Красічков, перевірятиму вартість проїзних документів біля каси.  

Нинішній ваговий контроль наших доріг, покликаний захищати їх від пошкоджень, завданих перевантаженими автівками, створює  корупційну нішу для змови між працівниками різних служб, інспекцій, держорганів. Вони не перешкоджають пересуванню дорогами машин-порушників, тому хочемо взяти на озброєння досвід польських колег, які використовують в аналогічній службі мобільні пересувні вантажні комплекси. Це воєнізована служба, яка перевіряє не лише перевантаження, а й безпеку вантажу. Про це у комунікативному центрі уряду повідомив в. о. міністра інфраструктури України Олександр Малін. За його словами, в Україні скористаються досвідом Ізраїлю, який живе у стані постійної терористичної загрози, а також досвідом американської берегової охорони.  

Тема, присвячена існуванню та проблемам лоу-костів (компаній, що займаються недорогими перельотами), виявилася настільки цікавою та багатогранною, що «УК» після невеликої перерви вирішив знову повернутися до неї. Нагадаємо, що про такі компанії ми розповідали нашому читачеві в №187 від 10 жовтня цього року.
Так, зараз експерти та пересічні громадяни очікують ухвалення Повітряного кодексу. Він дасть поштовх неабиякій конкуренції на ринку авіаперевезень та сприятиме появі дешевих квитків на перельоти між європейськими містами.
Однак ці очікування можуть і не стати реальністю. Так, у середині літа Державна авіаційна служба України оприлюднила дуже «цікавий» проект наказу, де йдеться про те, що авіакомпанії для виходу на регулярні рейси повинні не менше року виконувати міжнародні чартери (мінімум за трьома напрямками). Для доступу до міжнародних чартерів треба мати не менш ніж один рік роботи на внутрішніх регулярних рейсах (також за трьома маршрутами). 

Україна може збільшити видобування газу на 50% — до 30 мільярдів кубометрів на рік, адже в її надрах значні, проте важкі для видобування запаси газу. Тому майбутнє цієї галузі залежить від можливостей застосування новітніх технологій, а також створення сприятливого інвестиційного клімату для міжнародних та вітчизняних незалежних виробників. Про це заявив директор міжнародної консалтингової компанії в енергетичній сфері IHS Energy Метью Сейгерс на круглому столі «Можливості, перспективи та загрози розвитку українського нафтогазовидобувного сектору», що відбувся в Києві.  

Україна розраховує одержати до кінця року від Світового банку та Єврокомісії додаткові кошти. Про це заявив міністр фінансів Олександр Шлапак за підсумками переговорів у штаб-квартирах Світового банку і Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні. 

«У рамках зустрічі обговорювались питання збільшення обсягу допомоги за існуючою програмою кредитування політики розвитку, що дало б змогу одержати до кінця року додатково 250 мільйонів доларів, — цитує УНІАН слова міністра, посилаючись на прес-службу відомства. — Також вдалося домовитись про певну координацію підходів Європейської комісії і МВФ щодо прискорення надходжень наступних траншів допомоги від Європейської комісії загальним обсягом 760 мільйонів євро».