Полтавські землі сільськогосподарського призначення є найбільшим матеріальним багатством області, що не можна порівнювати навіть із нафтою і газом, на які вона також багата. Тому від того, яку ці землі дають віддачу і як використовуються, значною мірою залежать добробут полтавців і майбутнє їхніх нащадків. Про це напередодні Дня працівників сільського господарства і ведемо розмову з директором департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергієм Фроловим.  

Микола Стародуб — зубр поштової справи. Розпочав свій трудовий шлях, коли галузь була єдиною і підпорядковувалася до 1994 року Міністерству зв’язку України (пошту й електрозв’язок раніше не розділяли). У статусі заступника міністра зв’язку України пан Микола співпрацював з чотирма міністрами. Тож цей мудрий чоловік зізнається, що колишні керівні посади трохи «заважають» працювати у профспілковій сфері. Внутрішній конфлікт пояснює тим, що намагається зрозуміти керівника, хоча профспілку не має турбувати питання, чому чиновник не в змозі покращити умови роботи працівника.  

На сучасному етапі наша держава переживає безпрецедентну консолідацію народу і чинної влади. Це зумовлено і драматичними подіями на сході України, і бажанням суспільства практично освоїти життєво важливі стандарти цивілізованої Європи.

У жовтні цього року Верховна Рада України у межах антикорупційних ініціатив уряду ухвалила новий Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». 

Якось на вулиці зустрів 80-річну сусідку. «Ось із ринку йду, — сказала, зупинившись біля хвіртки. — Справжнього домашнього молочка захотілося. Хоч і дорого, як на мою пенсію, але вирішила себе побалувати. Років із 10—15 тому на нашому кутку (в селі Багрин Васильківського району Київської області. — Авт.) майже в кожному дворі була корова. Тепер лише Валя тримає. Це неправильно. Ви молоді, повинні не лінуватися й доглядати корів. Є ж де пасти, сіно заготовляти».

Проблематика, яка була притаманна останніми тижнями валютно-фінансовому ринку України, минулої п’ятниці та понеділка 10 листопада ще більше загострилася.  7 листопада гривня перейшла рубіж, який вважався психологічним, — 15 гривень за долар. Як тільки Нацбанк установив, за підсумками свого аукціону, середньозважений курс на рівні 14,52 гривні за долар, його вартість на міжбанку злетіла до 15,20 гривні за одиницю американської валюти.

Щоквартальний рейтинг Global House Price Index зафіксував падіння вартості житла в Україні на рівні 28%. Це є дуже високим показником, набагато більшим, ніж у середньому по різних державах світу. Для прикладу достатньо сказати, що в Словенії, Росії, Греції та Іспанії падіння вартості житла становило не більше 8%. А в таких країнах, як Естонія, Австралія та Ірландія, навпаки — ціни на житло лише зростали (від 5 до 15%).
 

Може, в такий тяжкий час воєнних дій і не треба порушувати тему про стан ринку нерухомості Донбасу. Проте цей ринок працює здебільшого в одному напрямі: багато охочих продати свої помешкання і дуже мало охочих купити.
Нагадаємо, що вперше  різке падіння цін на помешкання на Донбасі сталося на початку — в середині вересня цього року. Тоді ціни в цьому неспокійному регіоні на однокімнатні квартири впали так: у Донецьку — до 10—15 тисяч доларів, у Луганську — до 10 тисяч доларів.
Що стосується початку листопада, то картина залишилася такою, як і була. Проте що стосується пропозиції житла для його продажу, то, приміром, донецькі спеціалізовані сайти просто заповнені такими оголошеннями.

Курс на енергонезалежність, який взяла Україна, спонукає активізувати роботу в напрямі енергоефективності народного господарства країни. Втім, у нас вже є багато розробок, які впроваджуються, а також напрацювань, котрі варто було б узяти на озброєння. Результати цієї роботи представлені на спеціалізованих виставках, які нині демонструють у Києві на найбільшому в Україні виставковому майданчику — в Міжнародному виставковому центрі в рамках масштабного заходу.  

Напружена ситуація навколо міста Щастя, де розташований стратегічний для краю об’єкт «ДТЕК-Луганська ТЕС», змусила фахівців розробити кілька варіантів програм, як в аварійній ситуації зберегти станцію. Основний стратегічний принцип: обидва об’єкти пов’язані між собою — якщо перший зупиниться, то перезапуститися йому допоможе другий. 

Як нещодавно писав «УК», Нацбанк України очікує, що міжнародні фінансові організації інвестуватимуть у проекти в нашій державі більш ніж 19 мільярдів доларів. Цифра і справді вражає. Про такі гроші за всі роки незалежності навіть і подумати було зась. Проте, як кажуть, домовленості є домовленостями, а треба знати, де саме в такий скрутний час підприємці та люди, які, приміром, залишилися без роботи і хочуть відкрити свій бізнес, можуть взяти на нього гроші.