Чи не найбільших економічних втрат, пов’язаних з недружніми діями Росії щодо нашої країни, зазнають вітчизняне сільськогосподарське виробництво та харчова промисловість. РФ вже давно розпочала «полювання» на українську продукцію, запроваджуючи всілякі заборони на імпорт наших товарів та обкладаючи митами. 20 вересня цього року уряд РФ ухвалив постанову про можливе встановлення мит на українські товари за 350 тарифними лініями, з яких 80% стосується саме нашого агропромислового комплексу. 

Про це заявила голова Державної реєстраційної служби України (Укрдержреєстр) Ганна Онищенко, підсумовуючи в столиці на брифінгу роботу відомства за 7 місяців. Вона зауважила, що служба відкриє всі  реєстри, і нагадала: нещодавно парламент відкрив доступ до реєстру речових прав на нерухомість та реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців.

«Якщо раніше з першого реєстру отримували лише інформацію щодо обтяжень на нерухомість, то тепер кожен громадянин знатиме, кому належить нерухомість (є можливість пошуку об’єкта за адресою), яку, наприклад, хоче придбати. Дізнатися такі дані можна буде самостійно — на сайті Укрдержреєстру або звернувшись до державних реєстраторів чи нотаріусів. Позитивне те, що судам, правоохоронним органам, нотаріусам та адвокатам дали повний доступ до інформації, що міститься в реєстрі, і за об’єктом, і за суб’єктом.

За деякими даними, в Україні в тіньовому обігу перебуває щонайменше половина готівки, випущеної Національним банком. Здебільшого ці гроші обертаються в торгівлі, й у середньому їх «прокручують» разів зо два на місяць. Ідеться про сотні мільярдів гривень на рік, які навіть у нинішніх податкових реаліях мали б поповнювати бюджет десятками мільярдів. Насправді ж надходить у багато разів менше. 

Зрозуміло, без дієвого контролю за готівковим обігом в оптово-роздрібній торгівлі отримати належні державній скарбниці кошти нереально, так само, до речі, як і захистити права споживачів. Завдання не таке вже й складне — просто кожний продаж на конкретному торговому місці має фіксувати реєстратор розрахункових операцій (РРО), тобто касовий апарат. 

Днями у Брюсселі відбулися чергові тристоронні газові перемовини між Україною, Росією та ЄС. Участь у них брали енергетичний комісар Євросоюзу Гюнтер Оттінгер та енергетичні міністри: України — Юрій Продан, Росії — Олександр Новак.
Як заявив представник ЄС по завершенні зустрічі, сторони попередньо погодилися на ціну 385 доларів за тисячу кубометрів до кінця березня 2015 року. Водночас Росія продовжує наполягати на принциповому для України питанні: щоб цю ціну формували за допомогою знижки, яку російський уряд встановлює своєю постановою. Україна ж хоче спеціального документа з фіксованою ціною, а не прив’язки до контрактів 2009 року.

Для того щоб пройти осінньо-зимовий сезон, Україні потрібно близько 28 мільярдів кубометрів газу. З урахуванням його обсягів у газосховищах та обсягів реверсного газу, Україна має дефіцит 5 мільярдів кубометрів.

Можливо, нині ситуація з енергоносіями й не була б такою гострою, якби Російська Федерація не припинила постачати газ українським споживачам і не перевела цей процес у режим передоплати. Вочевидь, сподіваючись на те, що Україна з огляду на свою залежність від російського газу закричить «пробі!» і слухняно виконуватиме забаганки східного сусіда. Бо не матиме іншого виходу. 

Проблеми з газопостачанням змушують уряд і бізнес шукати альтернативні джерела для забезпечення економіки держави енергоносіями. Думки є різні. Деякі фахівці акцентують увагу на потужностях електростанцій — атомних та гідро- (теплові до уваги поки не беремо, адже вугілля з Донбасу майже не отримуємо і газу обмаль). Електроенергія від вітру і сонця — перспектива майбутнього. А зима вже завтра. Рятуючись від можливих «холодних наслідків», населення починає купувати твердопаливні котли і пелети. Але де ті котли, і найголовніше — де взяти кошти на їх придбання і чим їх завантажити, адже майже вся вітчизняна твердопаливна продукція йде за кордон. Про цей факт говорять всі експерти.

Дорогою до осель від котельні втрачається від 55 до 85% тепла. І втрати ці починаються вже в самій котельні, потім ідуть через зовнішні мережі. А найбільше тепла (30—45%) виходить через вікна, двері, стіни, дахи будинків, особливо якщо вони старі й неутеплені. За 2013 рік Дніпропетровщина на обігрів житлових і комунальних будівель витратила 829,7 мільйона кубометрів газу на суму $271,8 мільйона. А втрачено тепла у сфері ЖКГ на $164 мільйони.
Викидати далі гроші на вітер — розкіш. Але й коштів на швидку модернізацію тепломереж і утеплення будівель нема. Вихід — у партнерстві держави, бізнесу і громади, залученні інвестицій з різних джерел. Саме з таких позицій в області запроваджено низку ініціатив з енергоефективності, а питання енергобезпеки в регіоні визначено одним із пріоритетних. Мета — протягом п’яти років зменшити споживання газу вдвічі. Для вирішення цих завдань успішно діють і будуть впроваджуватися нові цікаві проекти. 

Нинішня зима обіцяє бути суворою. В очікуванні холодної пори року українці почали активно цікавитись енергоощадними технологіями. А також досвідом сусідніх країн, які вже давно подбали про енергоефективність власного житла. Йдеться не про традиційні заходи — заміну батарей, вікон та зовнішнє утеплення стін. Вони лише покращать рівень комфорту в помешканні, але не дадуть змоги заощадити. Після того як власник квартири встановить нові батареї, рахунок за опалення меншим не стане, хоч у квартирі й потеплішає.
Як правильно використовують енергоощадні технології в таких країнах, як Чехія, Польща, Угорщина, розповів менеджер проекту «Енергоефективність у житловому секторі в Україні» Міжнародної фінансової корпорації Гжегож ГАЙДА.

Такої зими у нас ще не було — без газу, який перекрила Росія, і без достатньої кількості вугілля внаслідок зруйнованої інфраструктури на Донбасі. Що протиставити цій ситуації, міркують на Чернігівщині.
Головний консультант нині — калькулятор. А він «каже», що газу в області має вистачити, якщо обмежити трьох споживачів: промисловість, бюджетні організації й підприємства теплоенергетики.
Щоправда, може виникнути питання тиску в газових трубах, однак фахівці, схоже, знають, як упоратися з цим технічно. Бо ж не всі споживачі усвідомили, що економія залежить від кожного. У серпні, приміром, в області всупереч обмежувальним заходам перевитрачено 385 тисяч кубометрів газу. 

Із Полтави у зону Антитерористичної операції волонтери відправили партію високоефективних твердопаливних котлів, які виготовив місцевий умілець пенсіонер Олександр Олійник. Вони повинні забезпечити наших бійців теплом у найнесприятливіших умовах. Крім того, що ці котли за короткий проміжок часу виділяють багато тепла, вони ще й компактні, прості у використанні. Полтавець виготовляє диво-печі уже тривалий час, але про них більше знають за кордоном, ніж в Україні. Весь минулий рік його виробництво простоювало без роботи. Принагідно про це і розмовляємо з винахідником.