Економіка

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Під землю голодними

    У 1980-х роках  поблизу кордону з Республікою Польща розпочалося будівництво шахти «Нововолинська №10». Нове підприємство після введення в експлуатацію мало не лише щорічно давати майже мільйон тонн вугілля з пониженою зольністю, а й  забезпечити роботою працівників, які будуть вивільнені внаслідок закриття інших місцевих копалень, що вже вичерпували свої запаси. Адже місто Нововолинськ, що виросло біля збудованих у другій половині минулого століття шахт, гостро потребує робочих місць. 

  • Ігор ГАЛИЦЯ

    Як реалізувати ідеї

    Сучасне життя з особливою гостротою ставить на порядок денний питання пошуку шляхів підвищення ефективності економічної діяльності. Один з таких шляхів — упровадження механізмів внутрішньогосподарських ринків.

    Але передусім слід зрозуміти, навіщо потрібні внутрішньогосподарські ринки.  Адже друга половина ХХ — початок ХХІ століття це період не лише глобалізації, а й надконцентрації виробництва. Сучасні транснаціональні корпорації — це 500—700 тисяч співробітників, а з філіями іноді й більше. Сучасні стратегічні альянси, які часто діють як потужні корпорації, це кілька мільйонів співробітників.

     

  • Олег ГРОМОВ

    На отруту існує протиотрута

    Про всілякі шахрайські дії у банківській сфері, напевно, чув кожний громадянин чи принаймні той, хто має зарплатну або пенсійну картки у тій чи іншій фінансовій установі.
    Проте одна справа чути і зовсім інша — з’ясовувати, а головне запобігати діям зловмисників, щоб не втратити свої кошти.

     

  • Галина ІЩЕНКО

    Вугільна блокада

    Про це під час брифінгу повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан. За його словами, у вугільній галузі, а отже і в енергетиці, складна і напружена ситуація.
    Зі 150 шахт, наявних в Україні, 83 розташовані на території, підконтрольній російським сепаратистам. Як наслідок, фактично заблоковано видобуток вугілля для виробництва близько 30% електроенергії, розповів міністр.

     

  • Олег ГРОМОВ

    Конкуренція завжди знижує вартість

    Лоу-кости (англ. low cost airline — «авіація з низькими цінами») вже декілька років добре знайомі українським пасажирам, які порівняно недорого літають до різних міст Європи та Азії. 

    Проте якщо порівняти їхню кількість та ціни на авіаквитки з тими самими європейськими країнами, то можна однозначно сказати, що такі компанії в державах ЄС за цими двома показниками стоять на вигідніших позиціях для пасажирів. Переліт лоу-костами, приміром, з Берліна до Лісабона європейцеві коштуватиме не більше ніж 20 євро. В українських авіакомпаніях цього гатунку дуже важко знайти таку ціну на квитки. На жаль, злітати з Києва до Кракова дешево стає дедалі важче.

  • Тому — дам, тому — не дам…

    Один із селищних голів Рівненщини розповів, що змушений оформити працівників виконкому у штат школи (наприклад лаборантами) чи бібліотек. Тобто насправді вони виконують усю необхідну роботу в апараті селищної ради, а мінімальну (!) заробітну плату отримують у тій-таки школі чи в іншій організації.
    Він пояснив, що це єдиний вихід, аби виконати делеговані державою повноваження за тих умов, що створила для нас сама ж держава.
    Виявляється, ось уже майже чотири роки потреби на утримання апаратів органів місцевого самоврядування фінансують лише на рівні 30%. Починаючи з 2011-го, коли було внесено зміни в постанову Кабміну №1149 «Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів». Відтоді зважають тільки на типову штатну чисельність рад у містах районного значення, а, скажімо, кількість працівників сільських рад залежить від кількості населення. І на цьому тлі — реформа, основою якої є місцеве самоврядування? А в самоврядуванні, виходить, є чорні й білі, самоврядні й самоврядніші?

     

  • «Благодійність», яка шкодить країні

    У нинішній непростій ситуації для країни, яка виникла внаслідок пограбування владою Януковича та руйнації сходу України сепаратистами за підтримки Кремля,  для бюджету країни важлива буквально кожна гривня. У зв’язку з цим більш ніж дивними видаються події, які тривалий час не сходять зі сторінок електронних і друкованих ЗМІ. 

  • Галина ІЩЕНКО

    Наше молоко йде в Європу

    Про це розповіла заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька під час міжнародного інвестфоруму Agri Invest Forum.
    «За процедурою, через 20 днів має надійти офіційний звіт місії, а фінальна його частина буде готова за 8 місяців після затвердження Брюсселем. Тільки тоді ми потрапимо у список країн, які можуть вільно постачати молоко і молочні продукти на ринок ЄС», — зазначила вона.
    Це великий успіх, що місія пройшла успішно, бо мало хто вірив у нашу молочку, зауважила заступник міністра, додавши, що наступними кандидатами на перевірку відповідності євростандартам стануть підприємства м’ясної галузі. Їх почнуть перевіряти наступного року. Поки що ж узгоджують дати, перелік м’ясної продукції, список підприємств і взагалі процедури, які вже пройшли наші молочарі. Нагадаємо, що Україна, крім рослинницької продукції, експортує в ЄС м’ясо птиці та яйця. 

  • Атомні електростанції будуть з паливом

    Успішно в Україні пройшло експертизу ядерне паливо для атомних електростанцій американської компанії Westinghouse. Відтепер «Росатом» втратив монополію на українському ринку ядерного палива, але поки що, на відміну від російського «Газпрому», залишається надійним постачальником. 

  • Посівну треба пришвидшити

    Цього року поліський регіон, що традиційно утримує одне із перших місць у державі за обсягами агровиробництва, зібрав 870 тисяч тонн ранніх зернових та 76 тисяч тонн ріпаку. Цей вклад у продовольчу безпеку України поповнить ще й мільйон зерна кукурудзи, що забезпечить ситу зиму волинському тваринництву і не тільки .

    Це, без сумніву, гідний внесок волинських аграрників у виконання стратегічного для нашої держави завдання — довести щорічне збирання зернових культур до 80, а технічних до 15 мільйонів тонн.