На жаль чи на щастя, не належу до тієї категорії пасажирів, які користуються швидкісними поїздами. Однак через погану роботу міського транспорту в Києві періодично добираюся до дому околишніми шляхами і потрапляю на вокзал. Там часто з гучномовця чути оголошення про запізнення поїздів Інтерсіті+ від кількох десятків хвилин до години і більше. Тож коли стало відомо, що з 12 лютого тимчасово призупинено експлуатацію 10 електропоїздів виробництва Hyundai Rotem для комплексного технічного обстеження, для мене це не стало несподіванкою.   

Торік Україна стала другим у світі експортером зерна. Рівненська обласна асоціація фермерів та приватних землевласників посіла друге місце в загальноукраїнському рейтингу успішності господарювання. Справді, обсяги виробленої аграрної продукції вражають. Та всі ці сотні тисяч тонн продовольства не працюють на їхнього виробника: фермерські та індивідуальні селянські господарства, годуючи жителів власної та інших держав, просто злидарюють. Чому? І чи потрібні нам такі захмарні обсяги за таку ціну?

Відповіді на ці запитання ми шукали за круглим столом «УК» на Рівненщині, для якої фермерство — традиційна форма господарювання на землі. 

Коли журналісти «УК» йшли на зустріч Прем’єр-міністра України Арсенія  Яценюка з представниками бізнес-спільноти до київського п’ятизіркового готелю «Інтерконтиненталь», очікували на ретельний огляд наших речей, як було заведено на  заходах з гостем такого високого рівня раніше. На диво, ніякі охоронці нас не оглядали. Вразили також довга черга до гардероба (близько 30 осіб) й аншлаг гостей у залі готелю, розрахованого на 400 місць. Влаштуватися вдалося лише на «гальорці». Все-таки журналістам видання пощастило: ще кілька десятків людей слухали Прем’єр-міністра, стоячи в залі та холі готелю. Кілька разів виступ А. Яценюка зал переривав оплесками. Спочатку це стосувалося його відповіді на запитання щодо ситуації у Криму.  

У січні луганські та деякі загальноукраїнські друковані й електронні ЗМІ приділили чимало уваги  конфлікту, який виник, начебто, між підприємцями області та Луганським енергетичним об’єднанням (ЛЕО).  У свою чергу ініціатори  акцій  під офісом компанії не шкодували «дьогтю» для  енергетиків під час спілкування з представниками ЗМІ. Ініціативна група «ЛЕО-ні» навіть створила  Інтернет-ресурс з однойменною назвою, на якому розміщує   резолюції, претензії, вимоги  та оцінки роботи енергетиків.  Більше того, сьомого лютого перший заступник голови облдержадміністрації  Едуард Лозовський провів відеоконференцію, під час якої акцентував  увагу її учасників на невиконанні енергетиками інвестпрограм та зловживаннях, які, начебто, існують у ЛЕО. З тим, наскільки об’єктивні ці звинувачення та що приховано за ними, — спробуємо розібратися по суті.  

 «Зараз основне — спокій. У нас є підтримка іноземних кредиторів, є інструменти і механізми Нацбанку, фахові банкіри та стабільна банківська система», — заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час спільної прес-конференції з головою Національного банку Степаном Кубівим.

Першочерговим завданням глава уряду назвав негайне відновлення переговорів з Міжнародним валютним фондом та отримання коштів від міжнародних фінансових організацій. У цьому контексті Арсеній Яценюк заявив, що він провів розмову з міністром фінансів США, очільниками інституцій ЄС і керівництвом міжнародних фінансових організацій, і нині готуються чіткі кроки для надання фінансової допомоги Україні.

Зважаючи на ситуацію, важко заперечити, що й на відносно спокійній Одещині митники, як і багато хто інший, не застраховані від екстремальних сюрпризів. А листи з погрозами, які зараз надходять на адресу митників та податківців, нехай і поодинокі, самі працівники митних пунктів пропуску пояснюють корисливими мотивами окремих громадян. Мовляв, не зовсім добросовісні платники користуються ситуацією і нагнітають обстановку, аби виклопотати для себе сприятливі умови. 

У 2013 році очікування щодо відновлення світової економіки та покращання кон’юнктури на світових фінансових та товарних ринках               не виправдались. Глобальна економіка у 2013  році продемонструвала уповільнення зростання – фактично у 3,0 відсотка проти прогнозу у 3,5 відсотка. Однією із головних проблем, які перешкоджали стабільному відновленню зростання, була невизначеність щодо вирішення боргових проблем окремих країн зони євро. В країнах Єврозони рецесійні процеси тривали шість кварталів поспіль, і лише наприкінці року динаміка змінилася на позитивну. Так, реальний ВВП країн Єврозони за підсумком І кварталу 2013 року знизився на 1,2 відсотка у річному вимірі, у ІІ кварталі 2013 року – на 0,6 відсотка, у ІІІ кварталі – на 0,4 відсотка, а в ІV кварталі – зріс на 0,5 відсотка. Зростання економік країн, що розвиваються, у 2013 році було повільнішим, ніж у попередніх роках: у Китаї – 7,7 відсотка проти 10,5 відсотка у середньому за останні 10 років, в Індії – 4,4 відсотка порівняно з 7,7 відсотка у середньому за останні 10 років.  

Непроста економічна ситуація, що склалася в країні, не може стати стимулом для розвитку банківського кредитування. Проте такі програми фінансові установи у 2014 році не лише підтримуватимуть, а й активно розвиватимуть. Які ж саме? На що чекати клієнтам банків і на що не сподіватися на ринку позик?

Як зазначила «УК» директор з корпоративного бізнесу банку «Надра» Тетяна Кононова, динаміка банківського кредитування в 2013 році була кращою, ніж рік тому: загальний кредитний портфель зріс на 12%, зокрема кредитування підприємств — на 90 мільярдів гривень (+15%).

Водночас цей рік несе українським банкам нові виклики, пов’язані з негативними процесами у світовій економіці, з політичною кризою та рецесією всередині країни. 

Росія вже в «надцятий» раз фактично оголосила про торговельну війну з Україною. Проте цього і варто було чекати. Політика продовжує грати ключову роль у, здавалося б, суто економічних питаннях, які, до речі, є взаємовигідними для розвитку обох країн. Проте так не складається. 

Россільгоспнагляд висловив схвильованість стосовно дієздатності Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (Держветслужби). 

Події на Майдані та в українському політикумі на минулому тижні спричинили панічні настрої серед частини населення України: люди кинулися скуповувати «стратегічні» продукти харчування й пальне, а також масово знімати готівку з карток у банкоматах. Як зараз справи та чи був виправданий той ажіотаж, з’ясовували журналісти «Урядового кур’єра».