Світова космічна спільнота вже давно визнала розробки та технологічні рішення вітчизняних учених у сфері ракетно-космічної галузі та ракетобудування. За радянських часів вони були за сімома замками, та й тепер їх не надто охоче «світять», хоч вітчизняна наука працює переважно над цивільними, а не над військовими проектами. А все тому, що на цьому ринку шалена конкуренція. Привідкрити завісу та поговорити про пріоритетні для нашої держави космічні проекти, домовленості президентів України та Росії у цій сфері та зиск, який від цього отримає наша держава, маємо нагоду з директором Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентином БАДРАКОМ. 

Стабілізація цінової ситуації з харчовими продуктами та недопущення зростання їх вартості залишається на контролі у Міністерства аграрної політики та продовольства. Так, у 2013 році споживчі ціни на продукти харчування зменшилися на 0,7%. Зокрема значно впали ціни на фрукти, гречані крупи, олію, пшеничне борошно, м’ясо та рибу. Про це повідомив профільний міністр Микола Присяжнюк під час селекторної наради в Кабміні. Проте нині у деяких регіонах ціна на плодово-овочеву продукцію зросла. І відповідальність за це мають понести місцеві органи влади, які не змогли вчасно наповнити сховища продукцією та забезпечити виробникам сприятливі умови для торгівлі. 

У  середу 5 лютого котирування на міжбанківському валютному ринку на момент закриття торгів досягло позначки 8,95—9,05 гривні за долар (у вівторок вони завершилися на позначці 8,85—8,87). Національний банк України в цей день заявив про готовність продавати валюту за курсом 8,7 гривні за долар, тоді як на день раніше він продавав її за курсом 8,6. Після кількох років стабільності з початку цього року курс гривні на міжбанківському та готівковому ринку впав приблизно на 7 відсотків, попри спроби НБУ утримати його інтервенціями від настільки істотного зниження.

Про одну з бід Російської імперії, яка дісталась нам у спадок, а саме про дороги, не говорить лише ледачий. Торік ця тема була в центрі уваги чи не всіх засобів масової інформації. Нині знову вона на порядку денному. Яка ситуація у регіонах нині, повідомляють кореспонденти «Урядового кур’єра».  

У попередньому номері «УК» ми проаналізували, як згідно з держбюджетом-2014 розподілятимуться фінансові ресурси між регіонами: скільки коштів мають зібрати місцеві бюджети, скільки перерахувати в державний, хто отримає дотації, а хто буде донором. 
Нині ж в Україні триває затвердження місцевих бюджетів різних рівнів на цей рік. Їх уже ухвалено понад 3,5 тисячі, або 29,3 відсотка загальної кількості, йдеться в повідомленні Міністерства фінансів.
Так, найбільше кошторисів затверджено у Київській (99,9%), Сумській (97%), Одеській (94,2%), Полтавській (86,4%) областях та в Автономній Республіці Крим (86%). Із 694 місцевих бюджетів, які мають прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом, ухвалено 487, або 70,2%, зокрема: республіканський бюджет АРК, 15 (62,5%) обласних (Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська, Черкаська, Чернігівська області), міський бюджет міста Севастополя, 138 (77,1%) міських бюджетів міст (республіканського) обласного значення, 332 (68%) районних бюджетів. 

За січень-вересень минулого року в структурі торгів цінними паперами на біржовому ринку частка операцій з облігаціями (облігації підприємств, державних та місцевих позик) зросла з 80,18% до 83,85%. Згідно з даними українського рейтингового агентства «Рюрик», переважно вона збільшилася завдяки активізації торгівлі державними бондами. 

Муніципальними бондами майже не торгували через нездатність органів місцевого самоврядування розрахуватися за попередніми облігаційними випусками. Суттєво впливає на обсяги та структуру операцій з цінними паперами стратегія залучення коштів населення та приватних інвесторів до держбюджету з метою покриття його дефіциту, а також виплати за зобов’язаннями минулих років, в тому числі шляхом емісії державних облігацій. 

Україна — унітарна держава, і для неї абсолютно нормальний розподіл фінансових ресурсів між регіонами. У держбюджеті на 2014 рік заплановано, скільки коштів мають зібрати місцеві бюджети, скільки перерахувати в державний, хто отримає дотації, а хто, навпаки, буде донором. 

Цей рік не став винятком у зростанні цін на міндобрива напередодні посівної. Але раніше це питання не набувало такої гостроти, як нині, кажуть експерти. Лише за січень аміачна селітра подорожчала на 25% — з 2,8-2,9 тисячі до 3,5 тисячі гривень за тонну. 

І це не межа, прогнозують вони, пов’язуючи таке підвищення зі зростаючими апетитами посередників, тим, що «Газпром» відмовився від прямих поставок газу вітчизняним хімічним підприємствам, підконтрольним Group DF, яким треба якось компенсувати втрати, а також зі встановленням мит на імпортну поживу, зокрема російську, внаслідок демпінгового розслідування у рамках СОТ. 

Сьогодні більшість українців переймаються питанням цін на продукти, а також тим, яким чином впливають події в країні на їх вартість. Одні споживачі відзначають, що начебто ціни на продовольчі товари в супермаркетах та на базарах ростуть чи не з кожним днем, інші, навпаки, зазначають, що все стабільно. Чиновники та статистика на боці останніх. За їх даними, протягом січня поточного року різких стрибків цін у цій сфері не було. Ба більше того, дещо навіть подешевшало. 

Є такі люди, що не довіряють свої кошти ані депозитним рахункам, ані зберіганню вдома під матрацом і «ховають» їх у так звані банківські скриньки. Хоча вони і розміщені у фінансових установах, проте на відміну від тих же вкладів забирати коштовності, гроші та інші цінності, які користувачі кладуть туди на зберігання, можна будь-коли. І треба зазначити, що такі скриньки мають неабиякий попит у населення, попри те, що на відміну від депозитів, де вкладники отримують за довірені банкам гроші відсотки, власники таких схронів, навпаки, сплачують фінустановам кошти за їх використання.