Що змінилося відтоді, як набув чинності Закон «Про морські порти України», вирішили з’ясувати фахівці галузі, підбиваючи підсумки роботи за минулий рік. Думки розділилися. Одні наполягали на тому, що від реформи ще рано чекати якихось наслідків, адже закон чинний лише з червня 2013 року. Інші налаштовані песимістичніше: мовляв, хто хотів вижити, і без реформи запроваджував ринкові зміни.
До оптимістів належить керівництво галузі. Зокрема заступник міністра інфраструктури Дмитро Демидович переконаний, що новий закон дасть змогу портам підвищити їхню конкурентоспроможність. Реформуванню галузі посприяють не лише конкретні положення цього документа, а й ті 37 нормативних актів, що були розроблені для його імплементації в українське законодавство. 

У 2013 році під час використання газу в побуті загинула 91 людина. Такі дані повідомили «УК» у Держгірпромнагляді. На жаль, ідеться не про поодинокі, а про групові смертельні нещасні випадки, коли одночасно гине велика кількість людей. Зокрема, торік сталося смертельне отруєння чадним газом під час експлуатації газифікованої печі  у приватному житловому будинку в с. Івано-Франкове Львівської області — загинуло шестеро людей. Ще четверо загинули у селі Зеленівка Дніпровського району Херсонської області через смертельне отруєння чадним газом під час експлуатації самовільно встановленого газового бездимохідного водонагрівача у приватному житловому будинку.  

Україна відмовилася від випуску євробондів на $2 мільярди, які раніше планувала розмістити на Ірландській фондовій біржі у рамках залучення чергового траншу російського кредиту. 

Після загострення політичної ситуації в країні цей випуск був виключений з офіційного лістингу даної  біржі, хоча раніше передбачалося, що його до кінця минулого тижня могла викупити Росія. Проте 19 лютого прес-секретар Президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що питання викупу українських паперів залишається відкритим у зв’язку зі зростанням насильства в Україні. Того самого дня Ірландська фондова біржа скасувала лістинг і допуск до торгів за євробондами. 

Якщо ви найближчим часом плануєте встановити газовий котел чи колонку або замінити старе обладнання, фахівці радять дотримуватися простих правил і запевняють, що тоді проблеми у вас не буде. Довіряти встановлення газових приладів слід тільки професіоналам. Як повідомили «УК» в ПАТ «Київоблгаз», це може бути газова компанія, яка обслуговує ваш регіон, або приватні спеціалізовані організації з відповідною кваліфікацією співробітників і дозволом на виконання газонебезпечних робіт, виданим територіальним управлінням Держгірпромнагляду.
Опалювальні газові прилади — котли і колонки — можна встановлювати тільки в кухні, нежитловому приміщенні або в котельні (згідно з вимогами державних будівельних норм (ДБН) В.2.5 -20-2001 «Газопостачання» — ДБН встановлюються нормативними документами Мінрегіону України).

Вітчизняну економіку, на яку мають значний вплив акції протесту, в Україні вже влучно охрестили майданоекономікою. Неспокійно на валютному ринку, у банківському секторі, учасники яких збуджені і дуже болісно сприймають будь-яку негативну інформацію та схильні до неординарних дій. Деякі експерти вважають, що нинішній стрес відрізняється від кризових періодів попередніх років тим, що політична складова кризи має вагомий вплив на поточну ситуацію в економіці. Про те, як позначаться такі події на діяльності вітчизняного фінансового сектору, «УК» розповів заступник директора, головний фінансовий аналітик рейтингового агентства (РА) «Експерт-Рейтинг» Віталій ШАПРАН.   

«УК» продовжує інформувати про те, на що згідно з місцевими бюджетами витрачатимуться гроші в областях та містах. Про планування видатків на Вінниччині, Миколаївщині, Чернігівщині, в тому числі в Миколаєві та Чернігові, читайте у матеріалах наших кореспондентів. 

Валютний ринок і ринок нафтопродуктів взаємопов’язані. Річ у тім, що Україна не добуває достатньої кількості власної нафти і її нестачу покриває за рахунок імпорту. За підсумками минулого року, частка завезених енергоресурсів перевищила 80%. Тобто нафта — валютний товар, а отже  трейдери для насичення ринку постійно потребують валюти.

 — За нашими розрахунками, — каже директор  «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн, — майже 55% в ціні бензину в Україні становить світова вартість нафти і нафтопродуктів. Ще 30—35% — податки. Зокрема й акцизний збір, який у нас встановлено у євро. Тож майже на 90% паливо залежить від валюти, а отже від її коливань. На практиці ця арифметика вельми неприваблива: одна копійка в курсі долара дорівнює одній копійці в літрі палива на АЗС.  

Київський метрополітен став заручником складної політичної ситуації в країні. Про те, що Київ поки не може розплатитися з публічним акціонерним товариством (ПАТ) «Київметробуд» (борг — понад 400 мільйонів гривень) за будівництво станції метро «Теремки», в середині лютого заявив перший заступник голови Київської міської державної адміністрації  (КМДА) Анатолій Голубченко.
Річ у тому, що на будівництво станції «Теремки», відкритої 6 листопада 2013 року  (її  вартість становила 830 мільйонів гривень),  Київметробуд отримав лише 430 мільйонів гривень. З них 130 мільйонів за урядовою програмою і 300 мільйонів від КМДА. Решту коштів, або 50% вартості проекту, в нього інвестували Київметробуд, субпідрядні організації та постачальники за рахунок власних обігових коштів і кредитів. Учасники проекту вірили, що після пуску метро кошти їм повернуть, про що були домовленості з колишнім прем’єр-міністром Миколою Азаровим та колишнім столичним мером Олександром Поповим.

Жителям міст складно зрозуміти, що означає вислів «немає зв’язку». До їхніх послуг — найсучасніші телекомунікаційні технології за прийнятними цінами. Натомість селяни іноді не можуть навіть звістку про себе подати у разі негоди, яка часто супроводжується відключенням електроенергії, бо в багатьох із них немає звичайного телефону.

Про те, чому в нашій країні склалася така ситуація і чому мобільний телефонний зв’язок не може повноцінно замінити фіксований, кореспондент «Урядового кур’єра» говорить з ініціатором створення в Україні Фонду загальнодоступних послуг, який має докорінно змінити ситуацію, народним депутатом Дмитром Шпеновим. 

Експлуатаційні показники роботи залізниць торік поліпшилися. А це означає, що вагони та локомотиви стали використовувати ефективніше. Як повідомили в Державній адміністрації залізничного транспорту, перевізник, аби  забезпечити в повному обсязі  перевезення пасажирів та вантажів, прагне максимально ефективно використовувати рухомий склад, який через значну зношеність постійно скорочується.
Ось яка ситуація склалася на ринку вантажних перевезень за підсумками минулого року: середньодобова продуктивність локомотивного парку становила 1424 тисячі тонно-кілометрів (на 4% більше від планового), середньодобове навантаження на залізницях — 1,034 мільйона тонн, або 98,5% планового показника. При цьому обіг вантажного вагона пришвидшився і становив 7,54 доби (106,4% планового завдання).