Територіальні органи Міндоходів надіслали громадянам повідомлення про уточнення даних щодо кількості та розмірів об’єктів житлової нерухомості (далі — ОЖН), які перебувають у їхній власності та підлягають оподаткуванню. Таким чином Міндоходів формує реєстр тих платників податку, які до 1 липня наступного року отримають податкові повідомлення-рішення та платіжні реквізити органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з ОЖН. 
Як уточнив «УК» начальник відділу адміністрування майнових податків департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Міндоходів Юрій Тимощук, запрошення вручили тим власникам, інформацію про яких Міндоходів надала Державна реєстраційна служба (Укрдержреєстр робить це щоквартально). Крім того, деякі дані податківці одержали з поданих декларацій про майновий стан і доходи. 

За 10 місяців  цього року аграрії позичили у банків рекордну суму — 13 мільярдів гривень (на 3 мільярди більше, ніж у 2012-му). Про це нещодавно  повідомив Мінагропрод. Кредитними коштами скористалося 2,6 тисячі сільгосппідприємств і фермерів. При цьому найбільшим попитом у них  користувалися «короткі» гроші (на термін — до року). Їх взято 8,1 мільярда гривень. На строк до трьох років  оформлено позик на 2,2 мільярда і на понад три роки — 2,7 мільярда. «УК» спробував з’ясувати, чи справді цього року гроші стали доступнішими для аграріїв, зокрема дрібних та середніх. Чому в цьому сегменті кредитування переважають короткі позики? І які плани банків із розширення фінансування сільгоспвиробників у найближчі роки? 

Полтавщина належить до тих областей, де автодороги перебувають у задовільному стані. Звичайно, вони не такі, як у сусідній Білорусі, але все одно їх постійно підлатують, чистять, обкошують узбіччя. Причому не тільки за тиждень до Сорочинського ярмарку. Можливо, так відбувається тому, що стан доріг завжди на контролі в обласної влади. Ось і на черговій щотижневій апаратній нараді у голови облдержадміністрації Олександра Удовіченка керівники профільних служб щонайменше півгодини звітували про підготовку шляхового господарства області до роботи в зимовий період.  

Українська кондитерська корпорація «Рошен» відновить поставки своєї продукції на російський ринок, припинені з літа цього року з метою проведення перевірок якості. Спроститься ситуація з перетином російського кордону і для інших українських товарів, якщо власники підприємств погодяться пройти спеціальну перевірку. Про це під час прес-конференції заявив голова Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів Сергій Орєхов. Він повідомив, що відповідної домовленості було досягнуто в ході його візиту до Москви та проведення переговорів з керівництвом Федеральної служби з нагляду в сфері захисту прав споживачів і благополуччя людини Російської Федерації. 

Дискусії щодо доцільності видобутку сланцевого газу в Україні не вщухають. Його супротивники на перше місце тут виводять екологічну складову і законодавче забезпечення захисту довкілля та прав громад, де розроблятимуться  родовища.
У світі багато прикладів вдалого розв’язання подібних проблем. Піонером, як відомо, стали США, де успішно відбулася так звана сланцева революція. Про це йшлося  під час експертно-аналітичного круглого столу «Досвід Північної Америки в реалізації проектів з освоєння нетрадиційного газу», в якому взяли участь представники компанії Shell та українські експерти. 

Проблема диверсифікації та пошук нових ринків збуту продукції для вітчизняних підприємств набуває особливої актуальності. Адже після того, як на загальнодержавному рівні було заявлено курс на євроінтеграцію, російська сторона продемонструвала, чим може обернутися для України небажання приєднатися до Митного союзу. Хоч і до цього непередбачуваність РФ, яка час від часу зводила  бар’єри просуванню на її ринки чи то харчової, чи то металургійної продукції,  змушувала український бізнес замислитися над пошуком нових ринків збуту.

За роки незалежності в Україні було ухвалено низку правових актів в енергетичній сфері. Проте жодним із цих документів не визначено, який саме орган державної влади  відповідає за розроблення та реалізацію державної політики в питаннях зовнішньоекономічного забезпечення енергетичної безпеки, спрямовує, координує та контролює діяльність установ та організацій, що працюють у цій сфері. Саме це питання стало лейтмотивом круглого столу «Зовнішньоекономічні аспекти забезпечення енергетичної безпеки України», який нещодавно пройшов у Києві.  

Цього року в  нашій країні добре вродили яблука.  В Європі — також. Тому зацікавленість їхніх виробників в обсягах присутності на українському ринку, вочевидь, не зменшиться. Цікаво: а чи можуть наші яблука вільно конкурувати з європейськими? 

8 серпня 2012 року «УК»  вже порушував тему виживання мешканців невеличкого залізничного роз’їзду Шевченківської дирекції Одеської залізниці, розташованого просто на греблі, на місці колишнього села Панське, затопленого водами Кременчуцького водосховища за десяток кілометрів від Черкас (матеріал «Робінзони затопленої зони»).
Кілька десятків жителів невеличкого селища постійно страждають від невлаштованості, погодних катаклізмів, нестачі нормального торговельного, медичного, комунального обслуговування. Великою мірою все це спричинене географічним розташуванням селища, відірваного як від обласного центру, так і від села Чапаєвки, де й міститься сільська рада.

У країнах Західної Європи і США 15% виплат зі страхових випадків дістається шахраям. Таку оцінку дають закордонні експерти. Аналогічна статистика в Україні не відома. Цими цифрами не володіє навіть Нацкомфінпослуг, яка, зокрема, наглядає за вітчизняними страховими компаніями. Оскільки відповідальність за шахрайство (стаття 190 Кримінального кодексу України, ККУ) не стосується страхового шахрайства, то провадження за такими справами не належить до компетенції цього поважного органу. Він не веде статистики щодо кількості таких скоєних кримінальних злочинів. Проте його фахівці вважають, що доцільно встановити у ККУ особливості кваліфікації злочинів з шахрайства, вчинених на страховому ринку. Зазначені особливості мають бути визначені за результатами проведення Міністерством юстиції аналізу таких кримінальних справ.
Фахівці стверджують, що іноді важко розібратися, де невезіння, недбальство або нещасний випадок, а де шахрайство. Про те, з якими видами шахрайства зустрічаються учасники ринку на практиці і як пересічним громадянам уберегтися від них, «УК» розповідає голова правління страхової групи (СГ) ТАС Павло ЦАРУК.