«Квотування імпорту коксівного вугілля в 2013 році сприяло поліпшенню зовнішньоторговельного сальдо», — так заявив начальник відділу паливно-енергетичних ринків ДП «Держзовнішінформ» Олег Мельник у коментарях для ЗМІ. 

Відповідь на це запитання шукали учасники колегії Мінрегіонбуду, яка відбулася на Рівненщині. Виявляється, саме тут знають, як це зробити, і залюбки діляться своїм доволі  унікальним досвідом з іншими. 

З чим ідуть фінансові установи держави в новий 2014 рік? Чи витримають вони випробування часом та економічними складнощами сьогодення й майбутнього? 

На всі ці запитання найкраще відповість статистика. А вона, як відомо, — річ уперта. Хоча цього року показник прибутку українських банків і не такий високий, як минулого (2,1 мільярда гривень та 3,8 мільярда гривень відповідно), фінансова система країни залишається стабільною. 

Китай став для України новим перспективним ринком збуту сільськогосподарської продукції. Саме з Піднебесною вдалося оперативно та без проблем узгодити регламенти і стандарти на експорт агропродукції. Про це свідчить те, що вже з наступного року на ринок Китаю вийдуть українські соя та ячмінь, фітосанітарні протоколи на які було узгоджено протягом року. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк на брифінгу в Будинку уряду.
«Україна — це третя країна у світі, яка отримала можливість експортувати зернові до Китаю. І всі країни, які експортують сільгосппродукцію, хочуть потрапити на цей ринок. Тому Китай — приклад успішного стратегічного партнерства для України. Це новий, перспективний, стабільний і прогнозований ринок. Тут нам вдалося дуже оперативно узгоджувати регламенти і стандарти на експорт сільськогосподарської продукції. І ми плануємо, що експорт української аграрної продукції в 2014 році становитиме близько 2,5 мільярда доларів, а в 2015 році — 3,5-4 мільярди», — зазначив Микола Присяжнюк. 

Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) нагадує, що 31 грудня 2013 року втрачає чинність національний класифікатор ДК 009:2005 «Класифікація економічних видів діяльності» (КВЕД-2005). Чинність його до зазначеного терміну було подовжено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 07. 02. 2013 р. №113. 
Нині Укрдержреєстр закликає суб’єктів господарювання не зволікати і активніше звертатися до нього щодо переходу на новий національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД-2010). Тут зауважують, що такі зміни проводяться для гармонізації вітчизняної бази зі статистичною класифікацією видів економічної діяльності Європейського Союзу. Цю класифікацію використовують у статистичних дослідженнях, у системі оподаткування, страхування тощо, вона дає змогу конкретніше аналізувати економічну діяльність країни. Тож наші статистичні дані та дослідження розвитку економіки узгоджуватимуться з європейськими. 

Незважаючи на не найліпші погодні умови року, він став найуспішнішим для хліборобів області, які вже відзвітували про збір двох мільйонів тонн зернових. Враховуючи те, що  більшість сільгосппідприємств Житомирщини господарюють на відносно бідних поліських землях, цьогорічний урожай — справді видатне досягнення. Не зайве нагадати, що минулого року, який ще донедавна вважали рекордним, аграрії області намолотили майже на 22% менше збіжжя, ніж нині. 

Що нас найбільше об’єднує навесні та восени? Звичайно, картопля. Турбота про неї, можна сказати, стала національною ознакою. І мабуть, не знайдеться українця, який би не любив страви з  бульб. Тож і вважаємо їх істинно українським продуктом.

Тим часом цей дивовижний овоч завезли в Європу 1586 року. І були країни, де вирощували його не заради бульб, а… цвіту. Масове ж виробництво картоплі розпочалось в Європі на початку ХХ століття. 

Рівненське підприємство «Агроресурс», що виготовляє близько 300 різновидів опалювальних котлів, займає п’яту частину ринку котлів в Україні. При цьому понад 60% продукції, виготовленої, до речі, за відповідними міжнародними стандартами, експортує в Росію, Молдову, Грузію та Казахстан.

— Нині нас на плаву справді значною мірою тримає експорт, — каже генеральний директор «Агроресурсу», заслужений машинобудівник України Володимир Редько. — І в українського товаровиробника є тільки один шлях: постійна модернізація і вихід зі своєю конкурентоспроможною продукцією на європейські ринки. 

Угода про спільний авіапростір (САП), про яку так довго говорили у владних коридорах, нарешті стала реальністю. Досвід європейських країн, які приєдналися до цього процесу, показує позитивні результати: зниження тарифів та істотне розширення географії польотів. 
— Держава зацікавлена у створенні максимально комфортних та прийнятних умов для громадян під час користування авіаційним транспортом, — заявив віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул. — Адже коли напрямок використовує один перевізник, у нього виникає спокуса зіграти на підвищенні тарифів. А коли на ринку існує здорова конкуренція, перевізник змушений приваблювати пасажира низькою ціною квитка та якісним наданням послуг. Завдяки цій угоді європейські авіакомпанії отримають вільний доступ до українського ринку авіаперевезень. Тож наші громадяни зможуть скористатися більшою кількістю маршрутів та якіснішим сервісом. 

Нещодавно все місто Комсомольськ святкувало з нагоди видобутку Полтавським ГЗК мільярдної тонни залізної руди. Ця радісна подія тільки підтвердила лідерські позиції комбінату в гірничодобувній галузі. Про те, як цього досягли, наша розповідь.