Щоразу, коли потрапляю в Піщане на Черкащині, ловлю себе на думці, що нові, хай і найпередовіші, технології не запрацюють, не дадуть очікуваної віддачі, якщо не буде людського ставлення до справи, якій служиш. Саме таке ставлення виховує в підлеглих директор СТОВ «Агрофірма «Маяк», Герой України Микола Васильченко.
— Мало, — каже він, — придбати нову техніку, треба навчитися на ній працювати з розумом. 
Ось трудяться в господарстві механізатори. І досвідчені, і вміння багатьом не позичати. А нову техніку довіриш не кожному. Якось бачив, як зупинився новий комбайн, а молодий комбайнер розгубився, не знає, що вдіяти. Довелося викликати інженерну службу. 

Економіка Буковини тримається на малому і середньому бізнесі, який забезпечує 75% надходжень у скарбницю краю. А за обсягом реалізованої продукції саме малими та середніми підприємствами найменша область, Чернівецька, є другою в Україні. Зрозуміло, для прийняття ефективних управлінських рішень регіональна влада має знати, як живеться бізнесменам-«спрощенцям», що перешкоджає їхньому сталому розвитку і які в них пропозиції щодо поліпшення умов праці. 
Результати моніторингу проблем бізнес-середовища області оприлюднив нещодавно Чернівецький міський центр захисту приватних підприємців та підприємств малого бізнесу. Проведений у рамках реалізації заходів регіональної програми розвитку малого і середнього підприємництва моніторинг з’ясував тенденції розвитку «малих» бізнесменів, визначив негативні чинники, а також позитивні, які сприяють їхній успішній діяльності.

Узгодити інтереси держави і приватних підприємців справа нелегка. Однак нещодавно Міністерство інфраструктури та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників (АсМАП) на спільній нараді за участю галузевих профспілок узгодили план заходів на 2014 рік щодо підвищення ефективності роботи автотранспорту у сфері міжнародних автомобільних перевезень. 

Щоб це сталось, потрібно створити привабливі умови для інвестицій у селекцію та будівництво насіннєвих заводів. Необхідно також сприяти кооперації дрібних і середніх аграріїв. Адже це дає змогу закуповувати міндобрива, насіння, засоби захисту за оптовими цінами, відстоювати пристойну ціну на урожай на національному рівні та працювати на рівних з великим бізнесом. Як це відбувається в Європі, наскільки українці відстали від французів у насінництві та селекції і що треба зробити, аби обігнати конкурента, кореспондент «УК» вивчала під час відвідання унікальної інноваційної лабораторії, насіннєвого заводу та селекційної станції «Монсанто» у Пейрораді, що на півдні Франції.

Хоча тема круглого столу й стосувалася розвитку вітчизняного бізнесу в 2014 році, на зібранні переважно йшлося про проблеми адаптації українських виробників до умов Євросоюзу. Такий лейтмотив задав голова Держпідприємництва Михайло Бродський. 

2014 рік для економіки України буде непростим. Які ж виклики стануть ключовими і як треба буде діяти, щоб їх нівелювати?

За даними першого заступника міністра фінансів України Анатолія Мярковського, за 11 місяців 2013-го в державний бюджет країни надійшло 575,8 мільярда гривень, що на 2,8% більше  за показник 2012-го. Втім, зазначає він, планові показники надходжень до скарбниці не виконуються в повному обсязі, хоча ситуація цілком керована і ніяких глобальних катастроф уряд не очікує. 

Глава уряду Микола Азаров провів із представниками великих промислових підприємств Харківської, Запорізької, Сумської та Кіровоградської областей телеміст «Українська промисловість: реалії та перспективи». У заході також взяли участь віце-прем’єр-міністри Юрій Бойко та Олександр Вілкул.
Прем’єр-міністр зазначив, що подолання негативних тенденцій у промисловому виробництві, які спостерігалися впродовж 2013 року, не можливе без відродження й подальшої інтенсифікації співпраці з Росією та залучення додаткових кредитних коштів на прийнятних для України умовах. Для більшості підприємств, представники яких узяли участь у телемості, це об’єктивна необхідність, адже від 40% до 90% їхнього експорту орієнтовано на ринки країн СНД. Тож обмеження українського експорту з боку РФ зумовило від’ємне сальдо 7 мільярдів доларів у двосторонній торгівлі за 9 місяців року. Загалом упродовж цього року товарообіг з Росією впав на 20%, з країнами СНД  і ЄС — на 10%. 

Протягом усіх років незалежності ЗМІ зосереджували головну увагу на банкрутствах, зупинках фабрик і заводів, їх застарілому обладнанні тощо.  Цим самим у свідомість суспільства вбивали безальтернативну тезу —  українським виробникам на світових ринках нічого не світить. Безумовно,  проблеми,  в  тому числі через прагнення  нових власників підприємств витиснути з них максимум зиску, не вкладаючи коштів у їх реконструкцію, оновлення обладнання та  асортименту продукції, були і є. Але поза увагою мас-медіа чомусь залишалися виробництва, наукоємна продукція яких успішно завойовує ринки багатьох країн світу. Адже  навіть пересічний українець, якби знав, яку саме продукцію випускає, наприклад,   «Запоріжтрансформатор» (ZTR), міг би жартома парирувати твердження опонента про відсталість нашої країни: «Та ви без нас свої міста й оселі досі свічками і гасовими лампами освітлювали б».  Жарти жартами, але те, що продукція  запорізьких виробників трансформаторного обладнання  стала однією з головних складових  енергосистем багатьох країн світу, — стовідсоткові реалії.   

Об’єднання рік тому податкової та митної служб себе виправдало. Підтвердженням цього є позитивні оцінки роботи Міністерства доходів і зборів від майже 60% представників бізнесу. Про це заявив міністр Олександр Клименко, підбиваючи підсумки першого року роботи міністерства під час зустрічі з журналістами.
Крім того, міністр повідомив, що, за результатами соціологічного дослідження, проведеного Researching and Branding Group у грудні 2013 року, за останні півроку значно (з 44 до 60 %) зросла кількість позитивних оцінок щодо створення Міндоходів з боку експортерів та імпортерів. Проти зворотної реорганізації структури виступає майже 55% підприємців. До речі, у дослідженні взяли участь 245 керівників українських, американських і європейських підприємств-інвесторів, що працюють в Україні, повідомляє прес-служба міністерства.  

Протягом року у сфері теплоенергетики впроваджено 1808 енергоощадних проектів, з яких 1373 — проекти з модернізації та реконструкції обладнання, 435 — проекти із заміщення споживання газу альтернативними видами палива. «За жовтень — грудень цього року споживання природного газу підприємствами теплоенергетики знижено на понад 62 мільйони метрів кубічних. Економія становить близько 137 мільйонів гривень», — повідомив міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Темник.  
Завдяки технічному переоснащенню підприємств теплоенергетики за підсумками опалювального періоду 2013/2014 років планується досягти скорочення споживання природного газу на 5%.