Напевне, найпомітнішою економічною темою цього тижня була дуже непроста ситуація в одній з великих фінансових установ України — Брокбізнесбанку. 
Так, наприкінці першої — на початку другої декади лютого його керівництво заявило, що установа повністю переходить на обслуговування міжнародною платіжною системою MasterCard Worldwide і таким чином відмовляється від іншої відомої — Visa International. Звісно, це було дивиною і для експертів, і для пересічних клієнтів банку, які мали зарплатні, пенсійні й інші картки у Брокбізнесбанку. Перший заступник голови правління установи Петро Пекур повідомив, що повний перехід на продукти MasterCard дасть можливість активно брати участь в інноваційних проектах платіжної системи і впроваджувати нові високотехнологічні продукти й послуги. 

Найближчим часом в Україні заплановано побудувати комплекс із переробки радіоактивних відходів, накопичених за десятиріччя роботи атомних електростанцій. Уряд виділив близько 600 мільйонів гривень на будівництво таких сучасних комплексів, що відповідають найвищим вимогам безпеки.
Системний підхід до створення самодостатнього ядерного енергетичного комплексу дасть змогу Україні найближчим часом відновити втрачені з 90-х років ХХ століття позиції. Важливим компонентом тут є система переробки радіоактивних відходів, над якою нині працюють фахівці НАЕК «Енергоатом». Цього року почнеться реконструкція діючого комплексу з переробки радіоактивних відходів на Запорізькій АЕС і будівництво сучасного комплексу на Рівненській атомній електростанції.

На маршрутах курсування поїздів Інтерсіті+ з 12 лютого 2014 року тимчасово для перевезень пасажирів використовуватимуть поїзди, сформовані з пасажирських вагонів із локомотивною тягою. Таким повідомленням здивувала, а може, й не зовсім своїх клієнтів Укрзалізниця. 

Детальніше ситуацію роз’яснили на спеціально скликаному брифінгу для преси. Перший заступник генерального директора Укрзалізниці Микола Сергієнко наголосив, що до тимчасового виведення з експлуатації корейських потягів українську сторону спонукали висновки вітчизняних фахівців, які виявили несправності під час технічного огляду рухомого складу.

Понад 3 мільярди 307 мільйонів гривень — такий очікується загальний обсяг доходів обласного бюджету в 2014 році. Директор департаменту фінансів Полтавської облдержадміністрації Павло Кропивка прокоментував, що, коли не враховувати субвенції та дотації з державного бюджету, регіон цього року на власні потреби планує заробити 870 мільйонів гривень. 85 відсотків цієї суми становлять податки на доходи від фізичних осіб, а це 667 мільйонів гривень, 77 мільйонів повинно надійти за спеціальне використання природних ресурсів та надр. Ще 22,3 мільйона гривень обласний бюджет отримає за надання адміністративних послуг, 7,7 мільйона надійдуть від податку на прибуток підприємств.  

В одному південному господарстві області розповіли про приїзд німецьких фермерів для обміну досвідом. Ті не могли надивуватися на український чорнозем. Та найбільше їх вразило його недбале, як на їхній  погляд, використання: велику площу родючих грунтів займали ферми, комори та інші будівлі. Їм би, мовляв, таке добро — жоден клаптик не гуляв би!

На жаль, нам ще далеко до такого хліборобського світогляду. Є багато об’єктивних і суб’єктивних причин, внаслідок яких аграрії поки що не можуть стрибнути вище голови. Є поля, які «гуляють» необроблені. Трапляються засіяні з неграмотним використанням сівозмін. Та, поза сумнівом, планка підіймається рік у рік дедалі вище. І навіть рекорди встановлюють. Це, приміром, торішній показник збирання зернових. Уперше в історії області аграрії Чернігівщини таки взяли давно омріяні 3 мільйони тонн зерна. 

Ринок пасажирських автоперевезень у Закарпатській області рік у рік стискається, немов шагренева шкіра. Якщо у 2008-му автомобільним транспортом загального користування перевезено 66 мільйонів пасажирів, то торік — лише 43,2. Невже гвіздок забитий лише в підвищенні ціни квитка? Відповіді на запитання, актуальні не лише для Закарпаття, а й для інших регіонів, шукав кореспондент «УК».
Скорочення пасажиропотоку на маршрутах відбувалося на тлі здорожчання паливно-мастильних матеріалів, підвищення рівня мінімальної заробітної плати тощо.  Нині багато хто з потенційних пасажирів обмежують себе в поїздках. Бо, наприклад, якщо проїзд з Ужгорода до міста Рахів у 2006-му обходився в 25 гривень, то тепер вартість квитка сягає 55.

На думку багатьох експертів, швидше за всіх в Україні пристосуватися до європейських стандартів зможуть аграрії. ПрАТ «Агрофорт» (у складі «Миронівського хлібопродукту») — один із таких сільгоспвиробників. Обробляючи майже 14 тисяч гектарів землі у Київській та Вінницькій областях, господарство стабільно добивається хороших показників у роботі. Окрім того, товариство сумлінно та в повному обсязі сплачує податки до державного бюджету, гарантує достойну заробітну платню і соціальний пакет своїм працівникам, виплачує високу орендну плату за землю і втілює в життя багато соціальних проектів на селі. 

Бюджетна підтримка агросектору в 2014 році спрямовуватиметься на галузі, які найбільше цього потребують. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк під час прес-конференції, присвяченої підсумкам 2013 року і планам на 2014-й. Він уточнив, що ставку насамперед робитимуть на тваринництво, на розвитку якого неодноразово наголошував Президент України. 

Житлово-комунальне господарство — одна з найбільш проблемних галузей, яка потребує швидкого і невідкладного реформування. Для її модернізації та підвищення якості комунальних послуг уряд докладає багато зусиль: окрім бюджетного фінансування, залучає кошти міжнародних фінансових організацій (МФО), вивчає кращий світовий досвід та залучає закордонних експертів. Особлива увага приділяється впровадженню проектів, спрямованих на енергозбереження та економію природного газу. Адже це насамперед  енергетична безпека країни.
 

Міністерство доходів і зборів (Міндоходів) розмістило на своєму сайті доопрацьований проект наказу «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика». Цей документ, на думку податківців, дасть змогу зробити контроль за страховим ринком більш ефективним. У проекті страхувальникам пропонується, зокрема,  вказувати загальні дані про застрахованих фізосіб.