Деякі норми ДСТУ «М’ясо птиці. Загальні технічні умови» не відповідають міжнародним вимогам до якості продукції. Тому довгоочікуваний ринок Європейського Союзу для вітчизняних птахівників може так і не відкритись, навіть попри досягнуті домовленості із ЄС. Так вважають у асоціаціях «Союз птахівників України» та «Український клуб аграрного бізнесу», про що повідомляється на сайті останньої. 
В асоціаціях нагадують, що свого часу Міністерство аграрної політики та продовольства замовило Інституту тваринництва НААН розробити проект ДСТУ «М’ясо птиці. Загальні технічні умови», визначивши однією з головних умов відповідність проекту міжнародним вимогам, зокрема нормам регламентів ЄС.  

Перед керівниками регіонів поставлено кілька важливих завдань, що спрямовані на ефективне впровадження системи екстреної медичної допомоги в кожній області. На виконання більшості з них відведено два тижні. Про це на всеукраїнській селекторній нараді сказав віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко.
— Сьогодні ми дали чіткий сигнал, що за стан справ із виконання вимог закону, завдань щодо забезпечення належного медичного обслуговування відповідають конкретно перші особи в областях. Вони повинні організувати роботу своїх підлеглих, знайти можливості залучати кошти на рівні місцевого бюджету, які мають спрямовувати насамперед на придбання нового медобладнання і мотивацію людей. Звичайно, ми будемо шукати можливості, щоб допомогти там, де з цим виникають серйозні проблеми. Але ті, хто проявляє активність, реально працює, а не чекає тільки допомоги з центру, розв’язують ці питання.

Згадую своє  дитинство, коли на  берегах річки Здвиж, що протікає неподалік Києва, копали торф, сушили його і робили брикети, аби взимку зігріти домівку. І це попри те, що вугілля тоді  коштувало майже копійки. Газ постачали тільки в балонах, раз на два тижні. Проте люди заощаджували власні кошти за допомогою природи. Вона  й  нині нам дарує таку можливість, а ми цим майже не користуємося.
Енергоносії у нас під ногами:  це лушпиння соняшникового насіння, тирса, кукурудзиння тощо. Потрібно лише вміти його правильно використати для енергетичних потреб.

Закон України № 9610 «Про аграрні розписки» переданий на підпис Президенту України Віктору Януковичу. Верховна Рада 7 листопада 2012 року прийняла закон. Він дасть змогу сільгоспвиробникам залучати матеріально-технічні і фінансові ресурси під заставу майбутнього врожаю, а згодом і свійських тварин. Коли він набере чинності, будь-яка фізособа зможе позичити фермеру певну суму грошей, звернувшись до нотаріуса, який засвідчить відповідну аграрну розписку. Запорукою повернення кредиту виступатиме майбутній урожай.
І хоч Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ радило доопрацювати проект після першого читання, його винесли на друге і прийняли, відхиливши  шість зауважень депутата Юрія Кармазіна. 

На Житомирщині прогнозують, що завдяки оподаткуванню об’єктів житлової нерухомості місцеві бюджети додатково поповняться майже 2 мільйонами гривень. На перший погляд сума чимала, але це лише 0,1% обсягу їхніх нинішніх власних надходжень. Тим часом, наприклад, у Канаді податок на нерухомість забезпечує 38% надходжень місцевих бюджетів, у Франції — 33%, у США — приблизно 30%. Дивуватися такій диспропорції не варто, бо коли у Франції середній рівень забезпеченості житлом становить 40 кв. м на одну особу, то у Житомирі, який мало чим відрізняється від інших українських міст, — лише 7,5 кв. м на кожну людину.

«Одна з найбільших відмінностей між клієнтом лізингової компанії за кордоном і в нас — як кожен з них сприймає машину. Якщо в Європі  користувачеві автомобіля не так важливо бути власником і його орендують, то в Україні все навпаки: люди надають перевагу його купівлі», — розповідає гендиректор компанії «Порше лізинг Україна» Йозеф Граф, який сам їздить на автівці у лізингу, що дає змогу змінювати її щороку.

Такий фінансовий інструмент, як лізинг, наймолодший на території нашої країни. «Закон про лізинг» з’явився у нас 1997-го, тоді як інші фінансові послуги діяли не менш як 20—50 років. 

Торік в Україні задоволено 60% скарг підприємців із 407 поданих. Такі дані експертно-апеляційної ради  при Держслужбі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (Держпідприємництва).  Найбільше скаржилися торік підприємці-кияни, від яких надійшло 77 скарг. А ось із Волинської області, наприклад, не надійшло жодного прохання переглянути рішення ліцензійного органу щодо анулювання ліцензії. Серед тих, хто отримав відмову, «перші» місця посідають перевізники та аптекарі. Відповідно 46 та 58 підприємців таки позбавили ліцензії.  

Для реалізації макроекономічних та соціальних показників, закладених у Державному бюджеті 2013 року, розпочалася активна розробка відповідних програм. Оскільки за прогнозами міжнародних фахівців цього року не слід очікувати зростання світових ринків, основний наголос уряд робить на розвитку внутрішнього ринку, заміщенні певної частки імпорту продукцією власного виробництва. Це передусім дасть змогу стабілізувати платіжний баланс України. Можливості для цього є, наголосив глава уряду Микола Азаров під час зустрічі з провідними вітчизняними експертами-економістами, на якій ішлося саме про забезпечення розвитку внутрішнього ринку.  

ласником скількох об’єктів житлової нерухомості є простий українець (фізособа), юридична особа або нерезидент? З початком 2013-го це запитання стало дуже актуальним, адже законодавчо введений новий місцевий податок — на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Тому вже з середини квітня, маючи квартиру, площа якої понад 120 квадратних метрів, або будинок — більш як 250, доведеться поповнювати бюджет. Податок сплачуватиметься за ті метри, які перевищують вищезазначені квадрати. 
Цей податок планували як справедливий збір на користь держави за розкіш, однак тепер його сплачуватимуть і люди з малими статками, у тому числі пенсіонери, селяни. 

Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Мінсоцполітики і НАН України на замовлення міністерства у 2012 році розробив проект Кодексу загальнообов’язкового державного соціального страхування. Кореспондент «Урядового кур’єра» попросила заступника директора з наукової роботи НДІ праці і зайнятості населення Мінсоцполітики і НАН України, академіка Академії економічних наук України, заслуженого працівника соціальної сфери Миколу ШАПОВАЛА висловити думку щодо доцільності розробки такого нормативного документа.