Час роздумів минув
Нещодавно Україна підписала угоду між компаніями Shell і «Надра Юзівська» про розподіл продукції від можливого видобутку сланцевого газу на Юзівській площі в Харківській і Донецькій областях. Прогнозні ресурси родовища оцінюються в 2—4 трлн куб. м газу. Проте до видобутку ще не приступали, а вже виникло багато питань як політичного, так і екологічного характеру. Розібратися, де золота середина, під час засідання «круглого столу» намагалися експерти енергетичного ринку.
ПЕРСПЕКТИВИ
Україна забезпечить видобуток альтернативного палива без шкоди для довкілля?
Нещодавно Україна підписала угоду між компаніями Shell і «Надра Юзівська» про розподіл продукції від можливого видобутку сланцевого газу на Юзівській площі в Харківській і Донецькій областях. Прогнозні ресурси родовища оцінюються в 2—4 трлн куб. м газу. Проте до видобутку ще не приступали, а вже виникло багато питань як політичного, так і екологічного характеру. Розібратися, де золота середина, під час засідання «круглого столу» намагалися експерти енергетичного ринку.
Покажіть угоду
«Час дискусій про те, чи видобувати Україні сланцевий газ, минув, і тепер потрібно зосередити увагу на тому, щоб цей видобуток здійснювався із дотриманням усіх необхідних стандартів», — таку думку висловив керівник програм Аналітичного центру «Діксі груп» Роман Ніцович.
За словами Ніцовича, нині суспільство повинно вимагати від сторін оприлюднення угоди , принаймні ключових її параметрів. «Це — частка розподілу продукції, зобов’язання, які інвестор бере на себе у частині місцевого розвитку, захисту довкілля, використання українських товарів і послуг і так далі», — пояснив він.
Важливо на місцевому рівні створити контролюючі органи, які домагатимуться виконання всіх зобов’язань і дотримання стандартів як міжнародних, котрі конкретний інвестор застосовує в усіх країнах своєї присутності, так і власне українських, зауважив Роман Ніцович.
Існує багато побоювань, наприклад, щодо можливого впливу на якість води, ризик спричинення сейсмічних наслідків тощо. Скажімо так, практика в країнах, де вже відбуваються розвідка і видобуток, свідчить, що це питання більш технічного характеру, дотримання стандартів належного облаштування свердловин і їхньої експлуатації, аніж самої технології гідравлічного розриву пласту. Якщо власне весь процес від початку до кінця триває правильно, то ризики завдати шкоди довкіллю мінімізуються.
У свою чергу президент міжнародної громадської організації «Київський міжнародний енергетичний клуб»(Q - Club) Олександр Тодійчук сказав, що вірогідні загрози для екології України внаслідок видобутку сланцевого газу можна буде оцінити лише після того, як будуть пробурені перші свердловини і вивчена їхня дія на прилеглі території. «До того, як будуть зроблені свердловини і буде це усе ретельно вивчено, в тому числі проведені й аерокосмічні дослідження щодо існуючих природних розломів у цих пластах, ми не можемо ні про що говорити, тому що це будуть загальні розмови», — зазначив він.
Додавши, що світовий досвід видобутку сланцевого газу загалом позитивний, а ціла низка країн, які свого часу відмовилися від технології його видобутку, зокрема Болгарія, Чехія, Польща, Франція, знову повертаються до цього питання.
«Я скажу більше: зверніть увагу на інформацію з Росії: президент і прем’єр РФ дали завдання досконально вивчити питання видобутку такого газу на території Росії», — поінформував фахівець.
А чи є газ?
Цікаву думку висловив експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук. За його словами, на сьогодні не доведено, що в Україні є сланцевий газ, тому англо-голландський нафтогазовий концерн Royal Dutch Shell і американська Chevron можуть незабаром покинути Україну. «Хто вам сказав, що «Шелл» і «Шеврон» залишаться в Україні? Можливо, через 2—3 роки вони пробурять розвідувальні свердловини і покинуть Україну. Тому що просто не буде доведено, що є значні запаси. У них просто пропаде інтерес до роботи. Дуже показовий приклад Польщі, також невідомо, як закінчиться діяльність Chevron у Болгарії і Румунії», — зазначив експерт.
Прем’єр-міністр України Микола Азаров в соціальній мережі Facebook так прокоментував ситуацію: «Якщо відповідні компанії змогли досягти цього в США і Канаді, то й у нас жодних сумнівів немає, що і ми зможемо забезпечити такий же рівень екологічного захисту, як і в цих країнах. До речі, положення про це є важливою складовою в договорі про розподіл продукції», — написав він.
На думку Прем’єра , екологічний ризик є у будь-якому виробництві. «Але завдання технологів, промисловців зробити так, щоб ці ризики були мінімальними», — підкреслив глава уряду, додавши, що українські експерти вивчили досвід США і Канади в цій сфері.
Останнім часом у країні виникає дуже багато спекуляцій з приводу видобутку сланцевого газу, і пов’язані вони здебільшого з політикою. «Дивно, що опозиційні партії і комуністи підхопили ці спекуляції, а можливо, і самі причетні до їх поширення. Керуються простим принципом: «Чим гірше — тим краще». Вони мали б згадати, кому Україна зобов’язана такими захмарними цінами на газ, а зараз і виставленому багатомільярдному рахунку», — нагадав Прем’єр-міністр. І продовжив: «Завдяки видобутку сланцевого газу США змогли минулого року відмовитися від імпорту катарського зрідженого газу і повністю забезпечити себе газом, то чим Україна гірша?»
ОФІЦІЙНО
В Україні не може виникнути проблем з екологією у зв’язку з початком видобутку сланцевого газу в Юзівському басейні. Про це заявив міністр енергетики і вугільної промисловості Едуард Ставицький у коментарях для ЗМІ: «Я хочу акцентувати на тому, що жодних екологічних проблем з питанням видобутку сланцевого газу або газу за сучасними технологіями (в Україні) не існує», — проінформував Ставицький. Міністр зазначив, що у світі існує більш ніж один мільйон сучасних свердловин з видобутку сланцевого газу, ще на жодній не було зафіксовано будь-якої екологічної небезпеки.